Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.

Як свідчить світова практика, найбільш ефективне використання водних і гідроенергетичних ресурсів досягається при створенні каскадів водосховищ, які об’єднані в єдиний водогосподарський комплекс. В каскаді забезпечується більш повне регулювання і використання водних ресурсів, особливо для виробництва електроенергії, створюються гнучкі умови для взаємодії співучасників водогосподарського комплексу.

Каскад водосховищ справляє суттєвий вплив на економіку регіону, а іноді і країни в цілому. Свідчення цьому – Дніпровський каскад водосховищ, який створювався протягом майже півстоліття (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Основні характеристики водосховищ Дніпровського каскаду.

Найменування водосховища	Рік наповнення	Потужність ГЕС, МВт	Повний об’єм, км3	Площа поверхні, км2	Довжина по фарватеру, км	Макси-мальна глибина, м
Київське	1965	361	3,73	922	110	19,5
Канівське	1972	444	2,62	675	123	21,0
Кременчуцьке	1961	625	13,5	2250	149	20,0
Дніпродзержинське	1964	352	2,45	576	114	16,0
Дніпровське (Дніпрогес-1;2)	1933; 1980	1538	3,3	410	129	53,0
Каховське	1956	351	18,2	2150	230	24,0
Всього		3671	43,81	6983	855

Перше водосховище каскаду – Дніпровське і Дніпрогес – було збудовано в 1933 р. Потужність Дніпрогесу становила 650 МВт. Після створення Дніпровського каскаду потужність Дніпрогесу була збільшена майже у 2,4 рази завдяки додатковому установленню гідроенергоагрегатів і використання річкового стоку, акумульованого чотирма водосховищами, що розташовані вище за течією Дніпра.

Після наповнення Дніпровського водосховища поринули у воду дніпровські пороги, які споконвіку поділяли Дніпро на верхній та нижній, заважаючи безперервному судноплавству. Таким чином був створений суцільний судноплавний шлях по Дніпру.

Другим після Дніпровського було збудовано Каховське водосховище, основне призначення якого – забезпечити водою посушливі райони південних областей України і живлення Північно-Кримського, Каховського та каналу Дніпро-Кривий Ріг.

Третім було введено в дію Кременчуцьке водосховище, з якого живиться канал Дніпро-Інгулець.

Четверте водосховище каскаду – Дніпродзержинське є джерелом живлення каналу Дніпро-Донбас.

Верхнє водосховище каскаду – Київське, перехоплює твердий стік та інші забруднення, що надходять по Дніпру з території Росії та Білорусі. Після аварії на ЧАЕС Київським водосховищем утримуються донні відклади, вражені радіонуклідами. Для цього у верхній частині збудовано дамбу, занурену у воду, яка акумулює радіоактивні відклади. Київське водосховище є також нижнім водоймищем Київської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС), яка розташована на правому березі водосховища. ГАЕС регулює пікові навантаження у споживанні електроенергії. Для цього ГАЕС має дві водойми – нижню і верхню. Зранку та ввечері, коли потреби в електроенергії суттєво зростають, вода з верхнього водоймища крізь гідроенергоагрегати ГАЕС надходить до нижнього водоймища. Електрика, що при цьому виробляється, надходить до енергомережі. В нічну пору, коли потреби в електроенергії мінімальні, гідроенергоагрегати ГАЕС працюють як насоси, перекачуючи воду з нижнього водоймища у верхнє.

Введенням в дію Канівського водосховища завершено будівництво Дніпровського каскаду. Створено суцільний судноплавний шлях по Дніпру від Чорного моря до гирла р. Прип’ять.

Акумульований водосховищами стік Дніпра декілька разів проходить крізь гідроенергоагрегати і виробляє електрику, обсяг якої становить від 4 до 10% загального виробництва енергії в Україні.

Але найбільшим результатом створення Дніпровського каскаду водосховищ є забезпечення водою майже 50% населення і економіки України.