- •1. Літературні джерела „Фауста”.
- •2. Лессінг в європейській літературі 17-18 століття.
- •3. Гете – активний учасник літературного руху „Sturm and Drang”.
- •4. „Поетичне мистецтво” н. Буало в контексті літератури європейського класицизму.
- •7. Театр Мольєра давно вже здобув світове визнання. Як і Кальдерона, Мольєра часто порівнюють із Шекспіром, вважаючи його прямим спадкоємцем і продовжувачем шекспірівських традицій.
- •8. Західноєвропейська література 17 ст.
- •10. Література Нового Світу
- •13. Мольер
- •14 Свифт
- •15 Вольтер
- •16 Мильтон
- •Вопрос 17. Література французького Просвітництва.
- •Вопрос 18. Життя і творчість Дені Дідро.
- •Вопрос 20. Світоглядні засади Просвітництва і їх літературне втілення.
- •21. Интерпретация библейных мотивов д. Мильтоном.
- •22. Теоретики классицизма в европейской литературе.
- •23. Специфика художественного мировоззрения Дж. Свифта.
- •24. Философские повести Вольтера. Общая характеристика.
- •25. Особливості поетики роману Гріммельсгаузена
- •26. Класицизм у творчості Корнеля та Расіна
- •27. Епістолярний жанр у літературній спадщині XVII – XVIII ст.
- •28. Генеза «буржуазного роману» в європейській літературі
- •29. Просвітництво в європейський літературі
- •30. Проблема визначення жанру «Мандрів Гулівера»
- •31. Французький класицизм та його місце у світовій літературі.
- •32. Особливості комічного у творах Дж. Свыфта
- •33 Фр. Літ 18 ст.
- •34. Грімельгаузен, як представник літератури 30-ї війни
- •35. Нім літ 18 ст заг характеристика
- •37. Іспанська та італійська література 18 ст. Загальна характеристика.
- •25 Років ув’язнення (мріяв про звільнення Батьківщини)
- •1/4 Земель належали церкві: 1 млн 200 тис. Населення - церковне (священики, ченці).
- •15 Ст. – королівська влада створює спілку кастильських та арагонських міст – “Свята Германдада”.: зуміла частково позбавити феодалів самостійності у веденні війн, змусила феодалів знищити замки.
- •39. Англійська літ-ра 18 ст. Загальна хар-ка.
- •40. Історичне тло роману “Робінзон Крузо”.
- •41. Французька література хvii ст. Загальна характеристика.
- •42. Світове значення «вічного образу» Фауста.
- •43. Німецька література хvii ст. Загальна характеристика.
- •44. Фантастичні образи міфологічного походження у «Фаусті».
- •Пока ещё умом во мраке он блуждает, Но истины лучом он будет озарен…
- •45. Іспанська та італійська література XVII ст. Загальна характеристика.
- •46) Образ Маргарити. Специфіка її трагедійності
- •47. Англійська література XVII ст. Загальна характеристика.
- •48) Роль Мефістофеля в шуканнях Фауста
- •Що хочеш ти, нещасний чорте, дати?
- •49. Місце літератури XVII-XVIII ст. В європейському літературному процесі.
46) Образ Маргарити. Специфіка її трагедійності
Важлива сюжетна лінія безсмертної трагедії Гете “Фауст” – відносини Фауста і Маргарити.
Як підступно задумав Мефістофель, Маргарита мала стати тією жінкою, яка пробудить у Фауста хтиву пристрасть. Проте стосунки між юнаком та дівчиною розгортаються несподівано: Фауст і Гретхен широ покохали один одного. Гете зображує споріднені душі. В основі їх кохання – не ница чуттєвість, а високі духовні переживання. Це почуття продиктоване неначе самою Природою. Ось чому Маргарита не противиться своєму коханню. Мефістофель тут не при чому.
Маргарита, ще зовсім молода дівчина, єдина опора у матері, опікується більшістю справ по господарству. Відвідання церкви в неділю та невинні розмови з подругами – оце й усе її життя. Дівчина не забуває, що живе на очах у всіх. Змалку звикла дотримуватись суворих життєвих правил, старається чинити так, як велить звичай.
В цьому вузькому колі рутинних сімейних обов’язків та простих радощів не залишалося місця для любові. Ось чому палке кохання до Фауста вона сприйняла спочатку як якесь відхилення від налагодженого і розмірного поступу її життя.
Складна життєва ситуація, в якій зрештою опинилась Маргарита, - народження позашлюбної дитини, смерть матері і брата, розлука з коханим, осуд з боку сусідів, - все це виявилося понад її душевні сили, призвело до злочину (вбивста своєї дитини) і божевілля. Вона сама стала жертвою того світу, до якого належала. Але і Фауст розділяє провину за її загибель. Він тяжко переживає, через свій невірний крок. Тепер він розуміє, якою великою є відповідальність кожною людини перед іншою.
Фауст і Маргарита опинились в безвихіній ситуації з точки зору моралі. Але, як ми бачимо, причина цього – зовсім не інтриги Мефістофеля, а безтямне палке кохання обох. Воно поламало весь “сценарій” Мефістофеля. Любовні переживання Фауста і Маргарити показані з надзвичайною психологічною глибиною.
47. Англійська література XVII ст. Загальна характеристика.
В Англії важко встановити помітні межі між трьома стильовими напрямками, що існували в XVII столітті в країнах Західної Європи. У творчості окремих письменників іноді вигадливо сполучалися риси класицизму і бароко, класицизму і ренесансного реалізму. Класицизм у його, так би мовити, класичній формі, яку він прийняв у Франції, не міг знайти собі твердого ґрунту в Англії. Тому були дві причини: політичний стан країни й авторитет театру Шекспіра. Реалізм епохи Шекспіра, ренесансний реалізм, ще живий в XVII столітті, зберіг, хоча й у послабленому вигляді, свої риси у творчості Бена Джонсона, що привніс у свій театр елементи класицизму, за що його хвалив класи цист Драйден, а також у творчості двох друзів – Бомонта і Флетчера.
Англійська буржуазна революція. XVII століття в Англії – вік революції. Вона наклала свою печатку на все духовне життя країни. Культурна спадщина, що залишилася від тієї епохи, так чи інакше забарвлена у кольори революції.
48) Роль Мефістофеля в шуканнях Фауста
Поема “Фауст” – найвище досягнення поетичного генія Гете. Поет ще в юності, в добу "штюрмерства”, захопився старовинною легендою про Фауста, яка була тоді широковідомою. Добре знав Гете і трагедію про Фауста Крістофера Марло, англійського драматурга, сучасника Шекспіра. Гете з’єднав сюжет про вченого-мага з іншим, досить поширеним у творчості “штюрмерів”: палко закоханий юнак спокушає молоду недосвідчену дівчину, а коли дізнається, що вона чекає від нього дитину, малодушно залишає її напризволяще. Гете знайшов простий спосіб, як з’єднати ці два сюжети: Мефістофель омолоджує вченого і перетворює його на юнака. Але старовинний сюжет був для Гете лише приводом для того, щоб втілити свої роздуми над пекучими проблемами сучасності.
Напевно, найцікавішим і одним із найбільш значущих є образ Мефістофеля. Ім’я Мефістофеля складається з двох довньоєврейських слів: “Мефіз” – руйнівник і “Тофель” – обманщик. Це одне з численних імен диявола.
Мефістофель, з’явившись перед господом, знущається над людиною, вважаючи її жалкою і ницою. Навіть прагнення до істини такої людини, як Фауст, здається йому марним.
Завдання Мефістофеля – спокусити Фауста, зіштовхнути його з морально бездоганної позиції. На його думку, нескладно втягнути людину у вир сумнівних насолод та розваг. Але для Фауста таке «солодке життя», свого роду ідеал обивательського добробуту, немає ніякої цінності.