Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педиатрия .docx
Скачиваний:
1172
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
96.23 Кб
Скачать

15. Внутрішньоутробні інфекції. Класифікація.

Внутрішньоутробні інфекції (ВУІ) - це інфекційні процеси, спричинені збудниками, які проникли до дитини від матері або до пологів, або в процесі народження.

Этиологическая структура внутриутробных инфекций предполагает их деление на:

  • вирусные (вирусный гепатит, герпес, краснуха, ОРВИ, цитомегалия, эпидемический паротит, энтеровирусная инфекция)

  • бактериальные (туберкулез, сифилис, листериоз, сепсис)

  • паразитарные и грибковые (микоплазмоз, токсоплазмоз, хламидиоз, кандидоз и др.)

16. Хвороби пупка. Етіологія. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика. Догляд.

Неінфекційні:

1. Пупков грижа – мала – до 5 см, середня – до 8 см, велика – більше 8 см.

Лікування: накласти на грижу стерильну серветку змочену теплим дез. розчином, теплу пелюшку і переведення в хір. Відділення.

Інфекційні:

1.Катаральний омфаліт – мокнучий пупок. Серозні виділення і уповільнення епітеліалізації пупкової ранки.

Лікування: обробка пупка: 3% перекисом, 1% діамантовим зеленим, 5% перманганатом калію.

2.Гнійний омфаліт – бактерицидне запалення пупкової ранки. Гнійні виділення з пупкової ранки, набряк, гіперемія пупкового кільця,дитина млява Т 38 - 39°.

Лікування: АБ, фізіопроцедури, обробка пупка: 3% перекисом, 1% діамантовим зеленим, 5% перманганатом калію.

17. Сепсис новонароджених. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Догляд.

Сепсис новонароджених – це бакактеріємія, яка виникає на фоні зміненої реактивності і проявляється ознаками важкої генералізованої інфекції.

Інфікування дитини може відбуватися в антенатальний ( трансплацентарно), інтранатальний ( при проходженні пологовими шляхами) та постнатальний періоди. Вхідними воротами є : пупкова ранка, пупкові судини, пошкоджена шкіра та слизові оболонки, травний канал, середнє вухо, очі, сечовидільні шляхи.

Клініка:

1 форма – Септицемія – без виражених гнійних осередків. Симптоми інтоксикації,блідо-сіра шкіра, риси обличчя загострені, дитина неспокійна, стогне, задишка, здуття живота,з наростанням інтоксикації – млява, адинамія, м’язова гіпотонія, ↑ печінки та селезінки, ↓маси тіла.

2 форма – Септикаліємія – з гнійним запаленням (пневмонія, менінгіт). Інтоксикація, анемія, ↓маси тіла, лейкоцитоз здвиг вліво. Блискавичний – 1-3діб. Гострий – 4-8 діб. Підгострий- 2-6 тиж.Хронічний – 6 міс.

Лікування: госпіталізація, Інфузійна терапія, Антибактеріальна терапія - амікацин, цефалоспорини, нітроміцин, аміноглікозиди, дифлукан, нізорал, метронідазол, Імунокоригувальна терапія – специфічні імуноглобуліни.

18. Гемолітична хвороба новонароджених. Етіологія.

 Гемолітична хвороба новонароджених – спричинює гемоліз еритроцитів плода і немовляти, зумовлений несумісністю крові матері і плода за еритроцитарними антигенами.

Основною причиною розвитку ГХН є несумісність крові матері і плода.

Клініка:

Набрякова форма є найбільш важкою, але вона рідко трапляється. Дитина народжується з вираженими набряками всіх тканин. У серозних порожнинах спостерігається накопичення рідини. Шкіра воскової блідості, можливі петехії. Печінка й селезінка завжди різко збільшені. Типовими ознаками є важка анемія зі зниженням рівня гемоглобіну до 40 г/л. Діти з набряковою формою нежиттєздатні, народжуються мертвими або помирають у перші години життя.

Анемічна форма – найбільш доброякісна форма, що проявляється звичайно з кінця 1 – шого тижня життя блідістю шкіри і слизових оболонок, млявістю, зниженою активністю смоктання, помірним збільшенням печінки й селезінки. У периферичній крові виявляють анемію.

Жовтянична форма трапляється найчастіше.Уже при народженні помітна жовтавість навколоплідних вод, пуповини. Раннім симптомом захворювання є жовтяниця, що виявляється в перші години або дні життя. Її інтенсивність зростає, через 2 - 3 доби шкіра набуває жовто – коричневого відтінку. З’являються іктеричність слизових оболонок, склер, збільшення печінки й селезінки. Стан дитини погіршується – відзначаються млявість, адинамія, гіпорефлексія, зригування, слабкість смоктання. У периферичній крові – анемія.

Лікування:

1. Застосування препаратів, що зменшують гемоліз еритроцитів завдяки стабілізації мембран: АТФ, есенціале, вітамін Е.

2. Використання фенобарбіталу у поєднанні з кордіаміном, зиксорин.

3. Призначення речовин, що адсорбують білірубін у кишках і прискорюють його виведення з фекаліями (карболен, магнію сульфат, холестирамін).

4. Застосування препаратів, які поліпшують функції печінки: вітаміни В1, В15, аскорбінова кислота, калію оротат,АТФ, есенціале, алохол.

5. Використання засобів, що сприяють руйнуванню білірубіну та зменшенню його токсичності (фототерапія в поєднанні з інфузійною терапією).

Найефективніший метод лікування – замінне переливання крові, яке проводиться в стерильних умовах.