- •1.Організація профілактичної та лікувальної допомоги дітям, обов’язки фельдшера, щодо її виконання. Лікувально-профілактичні заклади.
- •2. Анатомо – фізіологічні особливості новонародженої дитини. Характеристика та ознаки.
- •3. Перший туалет новонародженої дитини.
- •4. Фізіологічні стани новонароджених.
- •5. Характеристика та ознаки недоношеної дитини.
- •6. Функціональні особливості органів і систем недоношеної дитини. Вигодовування та зігрівання.
- •7.Періоди дитячого віку та їх характеристика.
- •8.Фізичний розвиток дитини.
- •9.Анатомо-фізіологічні особливості нс. Нервово-психічний розвиток дтитни.
- •10.Характеристика грудного вигодовування. Переваги грудного вигодовування. Види й термін введення підгодовування.
- •15. Внутрішньоутробні інфекції. Класифікація.
- •16. Хвороби пупка. Етіологія. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика. Догляд.
- •17. Сепсис новонароджених. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Догляд.
- •18. Гемолітична хвороба новонароджених. Етіологія.
- •19. Асфіксія новонароджених.
- •20.Пологові травми. Внутрішньочерепна родова травма.
- •21. Гіповітамінози. Рахіт.Етіологія. Клініка.
- •22.Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи. Профілактика і лікування хворих на рахіт.
- •23. Гіпокальціємічний синдром. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
- •1. Явна форма спазмофілії:
- •2. Латентна (прихована) форма спазмофілії.
- •24.Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
- •25.Гіпотрофія. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Догляд.
- •26.Аномалії конституції. Ексудативно-катаральний діатез. Етіологія. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика. Догляд.
- •27.Аномалії конституції. Лімфатико-гіпопластичний і нервово-артритичний діатез. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
- •28.Анатомо-фізіологічні особливості ротової порожнини. Стоматит. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Догляд. Профілактика.
- •29.Аскаридоз. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика.
- •30.Ентеробіоз. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика.
- •21.Трихоцефальоз. Клінічна картина. Лікування. Профілактика.
- •32.Пілоростеноз і пілороспазм. Етіологія і патогенез. Клінічні ознаки. Лікування.
- •33.Гострий гастрит- шлунково- кишкові розлади, викликані аліментарним фактором, на фоні інфекційних захворювань.
- •34. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання. Стенозуючий ларинготрахобронхіт.
- •35. Фолікулярна ангіна.
- •36. Хронічний тонзиліт.
- •38. Анатомо-фізіологічні особливості легень. Гостра пневмонія.
- •39. Особливосі перебігу пневмонії у новонароджених і недоношених дітей.
- •40. Бронхіальна астма.
- •41. Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу. Природжені вади серця, судин.
- •42. Ревматизм
- •43.Ревматизм. Ендоміокардіт.
- •44. Ревматичний поліартирт
- •47.Анатомо-фізіологічні особливості кровотворної системи. Анемія у дітей раннього віку.
- •48. Лейкоз.
- •49.Геморагічний васкуліт.
- •50. Тромбоцитопенічна пурпура.
- •51. Гемофілія.
- •52. Анатомо фівзірологічні особливості сечових органів. Гострий пієлонефрит.
- •53Гострий гломерулонефрит.
- •54.А-ф особливості ендокринних залоз. Цукровий діабет.
1.Організація профілактичної та лікувальної допомоги дітям, обов’язки фельдшера, щодо її виконання. Лікувально-профілактичні заклади.
Дитячі заклади поділяють на лікувально – профілактичні та навчально – виховні.. До лікувально – профілактичних належать пологовий будинок, дитяча лікарня, дитяча поліклініка, ясла, будинок дитини, дитячий санаторій. Ці заклади перебувають у віданні органів охорони здоров’я. До навчально – виховних закладів належать дитячі садки, школи, школи – інтернати, дитячі будинки. Вони перебувають у віданні органів народної освіти
ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ СЕРЕДНЬОГО МЕДПРАЦІВНИКА НА ДІЛЬНИЦІ
1. Профілактична робота
2. Лікувальна робота
3. Санітарно – просвітницька робота
2. Анатомо – фізіологічні особливості новонародженої дитини. Характеристика та ознаки.
Особливості шкіри новонародженої дитини: ·
Гладенька;Еластична;Бархатиста; В перші години після народження бліда, згодом набуває яскраво – червоного кольору; · У ділянці плечового поясу, між лопатками може бути вкрита пушковим волоссям; · Дещо набрякла; · Епідермальний шар тонкий і ніжний; · Сполучна тканина розвинута слабо;
Підшкірна жирова основа:
Відкладається протягом останніх двох місяців внутрішньоутробного розвитку, у доношених здорових новонароджених добре розвинута;
М’язова система: · Розвинена недостатньо; · Виражений гіпертонус м’язів – згиначів (переважання функціональної активності палідарної системи і недорозвиток стріарної).
Кісткова система. · Переважання хрящової тканини над кістковою; · Переломи за типом “зеленої гілки” ; · Кістки можуть легко деформуватися (дитина з народження повинна спати на твердій поверхні);
Грудна клітка має бочкоподібну форму, ребра прикріплені під прямим кутом; · Хребет прямолінійний, не має фізіологічних вигинів;
Нервова система. · Швидкість проведення збудження по нервах у новонароджених значно знижена; · Висока проникливість гематоенцефалічного бар’єру; · Рефлекторно – стереотипний та атетозоподібний характер рухів (переважає вплив таламопалідарної системи);
Органи чуття. · Недостатньо розвинуті;
До фізіологічних особливостей органу зору належить світлобоязнь (перші три тижні); косоокість (1 – 2 місяці); ністагм, відсутність розширення зіниці при сильних больових подразниках; низька гострота зору (0,02); ·
Орган смаку функціонує уже при народженні, новонароджений розрізняє неприємні смаки; ·
Орган нюху недостатньо розвинений, однак дитина розрізняє різкі запахи; ·
Орган дотику, відчуття достатньо диференційований; подразнення шкіри викликає у дитини загальну реакцію у вигляді рухового неспокою і на больове відчуття дитина реагує як місцево(відштовхує руку) так і загальним неспокоєм; реакція на температурні подразники добре виражена (в теплі діти заспокоюються, при охолодженні - плачуть);
Органи дихання: · Альвеоли плода не містять повітря, вони заповнені рідиною, яка продукується легенями; · Після народження з першими дихальними рухами легені розправляються і заповнюються повітрям, частина фетальної рідини виділяється через рот і ніс під час вагінальних пологів, а решта рідини поступово розсмоктується, легеневі артерії збільшують свій просвіт, покращується легенева циркуляція; · Починає функціонувати мале коло кровообігу; · Дихання через рот майже неможливе, так як язик відтісняє надгортанник дозаду. · У доношеної новонародженої дитини сурфактант (поверхнево – активна речовина) забезпечує повне розправлення легень.
Серцево – судинна система. · Після перев’язки пуповини припиняється плацентарний кровообіг; · Починає працювати мале коло кровообігу; · З легень кров поступає у ліве передсердя; · Тиск в лівому передсерді зростає; · Закриваються і згодом заростають овальний отвір (у міжпередсердній перетинці) і артеріальна протока (боталова); · Кровообіг у новонародженого здійснюється вдвічі швидше, ніж у дорослих; · Пульс у перші дні життя складає 140 – 160 ударів за 1 хвилину; · Максимальний артеріальний тиск у новонароджених становить 70 – 74 мм рт. ст. (9,3 – 9,9 кПа), мінімальний – 35 – 50 мм рт. ст. (4,7 – 6,7 кПа).
Кров і органи кровотворення: · Периферична кров у здорових новонароджених характеризується підвищеною кількістю еритроцитів і гемоглобіну: кількість еритроцитів при народженні становить 5 – 7 · 10 12/ л, рівень гемоглобіну – 180 – 210 г / л ;
Система травлення: · Секреція слини недостатня, її реакція слабокисла, що сприяє інфікуванню ротової порожнини, розвитку молочниці; · Анатомічна ємність шлунка новонародженого складає 35 мл, а фізіологічна – 5 –7 мл; · М’язи кардіального відділу шлунка розвинені слабше, ніж м’язи воротаря, тому у новонароджених часто спостерігаються відригування і блювання; · тонка і товста кишки у новонароджених відносно довші, більш рухливі, добре виражені перистальтика і антиперистальтика, це сприяє виникненню інвагінації;· Печінка у новонародженого є одним з найбільших внутрішніх органів, повнокровна, бідна на сполучну тканину, займає майже половину об’єму черевної порожнини, вона функціонально незріла, тому часто втягується у патологічний процес при інтоксикації та інфекції. - Печінка новонародженого недостатньо продукує фермент глюкуронілтрансферазу, який бере участь у зв’язуванні вільного білірубіну, тому виникає фізіологічна жовтяниця. - Знижена здатність печінки до синтезу протромбіну та інших чинників згортання крові, що зумовлює схильність до геморагічного синдрому. · Відразу після народження вміст кишок стерильний, однак через кілька годин до них потрапляє сапрофітна мікрофлора (біфідумбактерії, непатогенна кишкова паличка, тощо), при природньому вигодовуванні переважають біфідум – бактерії, при штучному – кишкові палочки. · Частота випорожнень у новонароджених – до 3 разів за добу. При відсутності меконію у перші дні життя слід запідозрити зарощення (атрезію) прямої кишки або відхідника; Органи сечовиділення: · Нирки порівняно з масою тіла у новонароджених більші, їх можна про- пальпувати; · З 3 – 4-го дня кількість сечовипускань збільшується до 20 – 25 разів на добу, за один раз виділяється 10 – 15 мл сечі