32.Пілоростеноз і пілороспазм. Етіологія і патогенез. Клінічні ознаки. Лікування.

Пілороспазм – розвивається в зв’язку  з  спазмами м’язів воротаря.

Клініка:Характерно з’явлення з моменту народження зригувань і блювання, які можуть бути нерегулярними, їжа викидається невеликими порціями, іноді з домішками жовчи. Загальний стан дитини не змінюється, маса тіла не збільшується, відмічається схильність до закрепів

Лікування:Зменшують кількість молока на одне годування і збільшують частоту годувань. З метою зняття спазму воротаря призначають атропін, аміназин в краплях перорально за 20-30 хвилин до їжі. Гірчичники на ділянку шлунка (перед годуванням).

Пілоростеноз – вада розвитку, коли через потовщення м’язового шару воротаря і звуження просвіту значно утруднюється проходження їжі з шлунка в кишки.

Клініка: блювання "фонтаном" без домішків жовчі;початок захворювання на 2 - 3 тижні життя;зниження маси тіла; гіпотрофія;зменшення кількості сечі;закріплений стілець;"голодний" вираз обличчя; наявність симптому "пісочних годинників"; при пальпації живота можливість виявлення щільного рухливого пілоруса над пупком і справа від нього.

Терапія: антиспастична протягом 1 - 2 діб (атропінізація, електрофорез з но-шпою або папаверином на область шлунка),корекція харчування (розрахунок вікової норми, підбір суміші),підвищене положення дитини у ліжку.При неефективності консервативного лікування - направлення у відділення дитячої хірургії. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ:пілороміотомія за Фреде-Рамштедтом.

Діагностика: анамнез, рентгенологічне дослідження ШКТ.

ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:здійснюється педіатром і хірургом за місцем проживання протягом 6 місяців.

33.Гострий гастрит- шлунково- кишкові розлади, викликані аліментарним фактором, на фоні інфекційних захворювань.

• Аліментарний;

• Токсична інфекція;

• Вторинний.

Аліментарний: початок гострий, через 6-8 год, після порушення режиму харчування, на фоні нездужання, головного болю, блювання, болі, язик обкладений нальотом, ↑t 38. У важких випадках інтоксикація.

Токсична інфекція:блювання, пронос, інтоксикація, одужання через 5-7д.

Вторинна: ускладнення соматичних і інфекційних захворювань.

Лікування:промивання шлунку, водно-чайна пауза, легка їжа, ре гідратаційна терапія. При інфекції АБ( лівоміцетин, полімексин, лінекс, біфіформ), вітаміни, сорбенти, ферменти.

34. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання. Стенозуючий ларинготрахобронхіт.

Стенозуючий ларинготрахеїт-виникає при локалізації запалення в під зв’язковому просторі, у дітей с алергічною схильністю, 6міс-3 р.

Клініка:тріада симптомів:

1. Грубий гавкаючий кашель;

2. Інспіраторна задишка (частіше вночі);

3. Осиплість голосу, шумне дихання.

4 стадії:

1. Компенсована-осиплість голосу, грубий кашель;

2. Субкомпенсований (інспіраторна задишка, втяжіння міжреберних мязів, ціаноз нос. Трикутн, ↑ пітливість, тахікардія)

3. Некомпенсована ( шкіра бліда, вкрита липким потом, ціаноз, акроціаноз, дихання з глибоким втяжінням всіх податливих ділянок)

4. Асфіксія (неможливий вдих,ротом хапає повітря, судоми, ↓АД, братикардія, загальний ціаноз).

Лікування: лужні інгаляції, з ромашками, евкаліптом, відхаркувальні, бронхолітики, седативні, ГКС, антигістаміння, спазмолітини. При тяжких стадіях трахеотомія, ШВЛ.