5)Проблеми буття у філософії основні форми буття.

Буття – одна з основних категорій філософії.

Проблема – глибинне питання, на яке немає готових відповідей і навіть можливо відсутня згода відносно того, як їх можна отримати.

Проблема буття глобальна і вічна. Рішення її неоднозначне (це очевидно навіть при побіжному погляді на іст. Концепції категорії «буття», в чому ми впевнилися при знайомстві з розділом «Історія філ-ї».

Виходячи з матеріалістичного вирішення проблеми буття, можна дати йому таке стисле узагальнююче визначення:

Буття – це всі існуючі в світі предмети природи й ідеальні продукти (світ в цілому, люди, ідеї) з їх властивостями, особливостями та взаємозв*язком.

Світ в цілому, включаючи все, що в ньому є матеріальне та ідеальне в їхньому взаємозв*язку).

Все, про що можна сказати: «Це є», або «все суще».

Серед розмаїття форм буття прийнято виділяти основні, найбільш важливі й поширені:

І - Буття речей: поділяється на

а) перша природа - буття речей, процесів, станів природи, буття природи як цілого;

б) друга природа – буття речей та процесів, створених людиною.

За мат-ною концепцією світ існує (поза і) незалежно від існування людини, яка, однак, є частиною цього світу. Людина (суттєво) змінює навколишню дійсність, створюючи «штучну природу» для задоволення своїх потреб.

Але між І і ІІ природою існує серйозне протиріччя.

«Штучна природа», задовольняючи потреби людини, одночасно загрожує «першій природі».

Живемо в умовах екологічноі кризи.

ІІ Буття людини.

Виділимо найбільш характерні для людського буття форми:

1) предметно-практична діяльність. Тут людина виступає як мисляча річ серед інших речей, впливаючи на них з метою задоволення власних потреб: з різної сировини створює необхідні речі, продукти, одяг, знаряддя праці……….

2) самотворення (людини): людина формує свій духовний світ

по-перше, пошуком ідеалів, які її приваблюють,

по-друге, людина прагне отримати максимально адекватне уявлення про світ в якому живе – пізнає світ;

по-третє, прагне перетворити світ і саму себе, створити гідне себе середовище, таке, в якому б вона хотіла жити.

Соціальне творення. Людина істота суспільна. Неможливо стати людиною поза соціальним оточенням (соціумом), вижити в ізоляції від інших людей, без запозичення знань та знарядь праці.

Тому люди докладають зусиль до створення оптимального для життя соціального середовища і устрою. Створюють закони, займаються політикою……..

ІІІ форма буття – буття соціальне. – творення оптимального соціального устрою, проявом якого є законотворчі зусилля, політичні перебудови, реформи, соціальні революції.

6). Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки

Науко́во-техні́чна револю́ція (НТР) — корінне якісне перетворення продуктивних сил, що почалося в серединіXX століття, якісний стрибок у структурі і динаміці розвитку продуктивних сил, корінна перебудова технічних основматеріального виробництвана основі перетвореннянаукив провідний чинник виробництва, в результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства упостіндустріальне.