- •1)Світогляд як форма духовно – практичного освоєння світу та самовизначення людини.Історичні форми світогляду.
- •2)Філософія як особлива форма світогляду.Особливості історичного виникнення філософії .
- •3)Предмет філософії та проблема її основного питання .Поняття філософського матеріалізму та ідеалізму.
- •5)Проблеми буття у філософії основні форми буття.
- •6). Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки
- •Наукові революції в історії
- •7)Взаємовідносини людини і природи.Екологічні проблеми ,її наукові ,соціально-філософські та етиико-гуманістичні аспекти.
- •8)Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства.
- •9) Космоцентризм та стихійний (наївний ) матеріалізм мислителів Міленської школи.
- •10 )Місце і значення філософії Сократа в історико- філософському процесі.
- •11)Атомоністичне вчення Левкіпа іДемокріта як підвалини філософського матеріалізму.
- •12)Платон як засновник послідовного філософського ідеалізму.
- •13) Особливості філософії Арістотеля.
- •15) Стиль мислення і геоцентризм філософії середньовіччя. Апологетика ,патристика.
- •16) Схоластика як головний напрям філософії середньовіччя. Ф.Аквінський
- •17) Гуманістичний зміст філософії Відродження.
- •18)Натурфілософія Відродження. Революційне значення теорії геліоцентризму Всесвіту.
- •19) Проблеми методології наукового пізнання у філософії Нового часу .Емпіризм та раціоналізм.
- •21)Деїстичні погляди у філософії французького Просвітництва.
- •22)Атеїстичні погляди у філософії французького просвітництва.
- •23)Які надії повязували філософи 18ст з просвітою людського розуму?
- •24)Основні риси німецької класичної філософії .Філософські та соціально-етичні погляди Канта.
- •25)Основні риси німецької класичної філософії. Об’єктивний ідеалізм та діалектика Гегеля
- •26) Основні риси німецької класичної філософії .Антропологічний л. Фейербаха.
- •27) Некласична філософія кінця 19-20ст. «Ірраціональний гуманізм»
- •28) Чому сучасна філософія називається ірраціоналістичною?Назвіть один з напрямів сучасної філософії , в чому його головна ідея?
- •29) Філософія екзинстеціалізму.
- •30) «Філософія життя» .Концепція Ніцше.
- •31) Розвиток філософської думки Київської Русі.
- •32) Філософсьі погляди г.Сковороди .
- •33)Чому г.Сковороду називають українським Сократом ? Назвати основні положення його «філософії серця»
- •14).В чому полягає основне завдання філософії Середньовіччя? Назвіть один з відомих вам напрямів середньовічної філософії., в чому його головна ідея?
9) Космоцентризм та стихійний (наївний ) матеріалізм мислителів Міленської школи.
Початком стародавньогрецької філософії був стихійний(наївний) матеріалізм.Його представники намагалися зрозуміти і пояснити природу в мастштабах космосу- як виник,як упорядкований,що є першоосновою всього існуючого. Перешоосновою вважали якусь із природних стихій: 1) Фалес Мілетський (7ст. до н.е )-«все з води і вводу обертається» 2)Гереклід(7 ст. до н.е )-«світ …не створений ніким з богів ніким із людей,а був є і буде вічноживим вогнем,шо закономірно спалахує і закономірно згасає»
10 )Місце і значення філософії Сократа в історико- філософському процесі.
Сократ(5-4 ст. до н.е ) вперше повернув напрям філософського дослідження від природи до людини. «Пізнай самого себе», «В спорі народжується істина»-в дискусії через протиставлення та узгодження в різних ,тому числі, протилежних думок і суджень,народжується нове знання. «Я знаю що нічого не знаю»-не можна отримати остаточної вичерпної відпов. на проблемне питання в наслідок складності,багатогранності та суперечливості самого об*єкта пізнання.Головний ринцип Сократа –помірність-слід вдовольнитися необхідним,все що більше необхідного розбещує людинуГоловний ринцип Сократа –помірність-слід вдовольнитися необхідним,все що більше необхідного розбещує людину.На основі цього ринципу виникла школа кініків,які протиставляли природу законам і звичаям людей.Звідси походить поняття цинізм.Сократ започаткував класичний період античної філософії,коли сформувалися матеріалізм та ідеалізм,як послідовні і обгрунтовані філософські системи.
11)Атомоністичне вчення Левкіпа іДемокріта як підвалини філософського матеріалізму.
Демокріт розвинув вчення про атоми, що є головним досягненням демокрітової філософії. Демокріт приходить до ідеї неподільних атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, якореподібні, кутасті, вигнуті тощо.
За Демокрітом фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини — точки, які не мають ваги і які не можна від атомів відторгнути. Це — уявна частина атома — амера та, що не має частин. Згідно з деякими свідченнями, у найдрібнішому атомі було 7 амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна. Це була математика, узгоджена з даними чуттєвого сприйняття, які говорили, що, яким би малим не було фізичне тіло — наприклад, невидимий атом, — точки частини сторони у ньому завжди можна уявити, ділити нескінченно навіть подумки неможливо
Увесь світ, всі тіла, відповідно до цієї концепції, складаються з атомів atomos — неподільний — дрібних матеріальних неподільних часток. Рух — внутрішня властивість атомів здогад про внутрішнє джерело матерії, яка є в русі; різноманіття явищ навколишнього світу пояснюється розходженням форм атомів. Послідовно проводячи матеріалізм, Демокріт вважав, що душа складається зі сферичних, рухливих, вогненних атомів. Людина відрізняється від тварини особливим розташуванням атомів душі, які чергуються з атомами тіла. Після смерті душі розпадаються і атоми розсіюються в просторі. Боги також мають атомарну структуру і складаються із круглих вогненних атомів, які нелегко руйнуються, але все-таки не вічні.
Етика Демокріта — це етика щастя — гедонізм. Метою життя філософ вважає гарний настрій — евтюмію, що означає безтурботний щасливий стан, коли людина не піддається дії пристрастей і страху. Найбільшою чеснотою є безтурботна мудрість, яка дає людині дар правильно мислити, правильно говорити і правильно поступати.
В соціально-політичних поглядах Демокріт був прихильником демократичного устрою держави, стверджуючи, що бідність у демократії настільки краще так званого благополуччя громадян при царях, наскільки свобода краще рабства.