12)Платон як засновник послідовного філософського ідеалізму.

Виступив у ролі творця першої послідовної системи ідеалізму, яка одержала назву лініі Платона. Він перший визначив філософію як науку,що будується на абстрактних поняттях. Заснував свою школу в Афінах-Академію.

Вчення про буття. Основа платонівського розуміння буття грунтується на ідеалістичному розвязанні основного питання філософії. Первинним у бутті виступають ідеї, абстрактні поняття, які носять назву — універсалій. З точки зору Платона, ідеї вічні, незмінні, досконалі і тому становлять буття у найбільш можливій повноті свого вияву. Що ж до матерії, то вона являє собою нульове буття, або небуття, ніщо. Ідея та матерія активно співіснують; і взаємодіють. Результатом цієї взазмодії є і речі навколишнього чуттєвого змінного світу.

Теорія пізнання. Згідно з вченням Платона процес пізнанняявляє собою процес пригадування душі.Такою здатністю наділена тільки людська душа, яка до переселення в тіло існує в царстві ідей. Вселяючись у тіло, душа забуває про те, що споглядала, але за певних умов вона здатна пригадати забуте.

Людина та суспільство. Людина та суспільство у вченні Платона існують як єдине ціле. Індивідуальна добродійність, суспільна справедливість — це два основних полюси людського життя,котрі по-винні бути узгоджені між собою. Звідси необхід-ність відповідного суспільного укладу буття, за ідеал якого править узгодженість окремої людсь-кої добродійності з державним ладом в цілому.

13) Особливості філософії Арістотеля.

Арістотель(4 ст. до н.е) На відмінну від Платона стверджує,що сутність речі невід*ємна від самої речі.Річ існує незалежно від ідей,а ідея лише образ,назва речі. Причини існування речей:

1)матерія-те з чого виникає річ

2)форма-те,що перетворює матерію в конкретну річ.

3)рухаюча причина-те звідки починається оформлення матерії в річ.

Причина всіх причин Бог-«першорушій,першопоштовх до виникнення розвитку і самотворення матерій».Він дуаліст.

Історичні заслуги Арістотеля:

1)розробив логіку як метод теоретичного доказу.

2)зробив перші спроби систематизувати знання за галузями

15) Стиль мислення і геоцентризм філософії середньовіччя. Апологетика ,патристика.

Філософія середньовіччя включно ідеалістична теоцентрична ( від лат теос. Бог )- релігійна за змістом . Вона містить обгрунтовання аскетизму – самообмеження втілених благах і задоволеннях заради досягнення релігійного ідеалу . Фома Аквінський « Плоть людська – арена ницих пристрастей». Християнську релігійну філософію раннього періоду назив патристикою ( від лати. Єпископ).Оскільки формувалася вона професійними богословами. Початком формування середньовічної філософії була діяльність апологетів ( від лат. Захист)- захисників нової християнської віри від традиції античної язичницької культури і філософії. Представники : Квінт Тертоліан, Аврелій Августин-несумісність філософії і віри «Вірю щоб знати» - всі знання у вірі , Євангліє є єдиним носієм істиних знань, які не потребують доказів.

16) Схоластика як головний напрям філософії середньовіччя. Ф.Аквінський

У 10-13ст з появою перших університетів формується схоластика ( від лат. Школа) – християнська філософія, яка застосовує логіку для обґрунтування християнського вірування. П’єр Абеллер (12ст) «Пізнаю те в що вірю )- звернення до розуму людині обґрунтованість не принижуюьб а звиличують авторитет християнського розвитку . Найвищого розвитку досягла філософія Фома Аквінський. Головний принцип його філософії гармонія між вірою та розумом. Філософія повинна служити вірі вона не може довести всі істинні віри але може послабити виставленні проти віри аргументи. На основі філософії Аквінського сформувався неотомізм – сучасна релігійна філософія яка є найрозумнішим опонентом матеріалізму та марксизму.