15. Реформи Шан Яна. Реформи Лю Бана і Ван Мана – Китай

Реформи Шан Яна

Шан Ян вважав, що для успіху і процвітання держави необхідні успіхи в землеробстві і військовій справі.

Перший етап реформ (356 рік до н.е.) пройшов під знаком суворої регламентації общинного землекористування

• під загрозою подвійного обкладання податком великі родини ділились на малі, кожна з яких обов'язково обзаводилась власним господарством;

• аби родини вправно вели господарство, подвір'я об'єднувались у п'ятидворки і десятидворки, в рамках яких всі жителі повинні були наглядати один за одним і відповідати один за одного (кругова порука);

• переселенцям з інших царств була надана можливість на пільгових умовах освоювати цинські землі, що сприяло наповненню ринку і вивільненню самих циньців для служби в армії;

• нагороди і військові ранги надавались тільки тим, хто мав військові заслуги. Ті, хто не мав таких могли позбутись нагород і рангів, якщо вже здобули їх;

• було відмінено всі привілеї, пов'язані із походженням і знатністю. За новою системою за вислугу могли надати аж до посадового володіння з правом отримувати дохід з нього (введення так званих рангів);

• не визнавав ремісництва , а особливо торгівлю. Примушував для поповнення бюджету лихварів за великі гроші викуповувати право на черговий ранг.

Другий етап реформ (350 рік до н.е.)

• розподіл царства на повіти (точніше, новий поділ, оскільки повіти існували і до цього), на чолі яких стояли чиновники;

• введення єдиної системи мір і вагів;

• введення єдиної грошової одиниці;

• за селянами було закріплено їх наділ;

• введено вільний продаж землі та податок з розміру земельного наділу.

Реформи Шан Яна

Створ. сильної централіз. д-ви Цінь сприяли реформи Шан Яна, які торкнулися багатьох сфер життя с-ва: економ., соц.-політ., держ.-правової.

Були узаконені вільний продаж і купівля землі, що завдало тяжкого удару общинному землеволодінню. Розпад общини прискорювався завдяки з-ну про примусове дроблення вел. сімей. Аби родини вправно вели г-во, подвір’я об’єднували у 5- та 10-дворки, в рамках яких жителі мали наглядати і відповідати один за одного (кругова порука). З метою централізації д-ви було проведено нове адм. ділення за територ. принципом. Було введено єдиний податок на землю залежно від розміру землеволод. Було переозброєно і реорганізовано військо. Мобільна наймана кавалерія, воїни озброювалися залізною зброєю,

Ці реформи засвідчили про перехід до розвиненої рабовл. д-ви. Життя в д-ві повинно відбуватися за єдиними правилами. Імператор ввів єдині письмові знаки, упорядкував міри ваги і довжини, затвердив обов’язкові для всіх з-ни.

Можна сказати, що саме завдяки цим реформам царство цінь встояло в б-бі з іншими царствами за гегемонію.

Реформи Лю Бана і Ван Мана

209 р до влади нова династія Хань .

Засновником нової династії був сільський староста Лю Бан, один із керівників повстання. Свою діяльність він розпо-чав з проведення реформ, які були спрямовані на пом’якшення становища рабів і селян. Багато рабів було звільнено, зменшено поземельний податок. Але ці реформи не зупинили росту рабовласництва і великого приватного землеволодіння – головних причин, що породжували соціальні протиріччя. Становище народних мас через деякий час знов погіршилось.

Структура центрального і місцевого апарату залишилась без змін. Великі зусилля царської влади були спрямовані на централізацію держави. Був здійснений новий адміністративний поділ країни, за яким уся територія була поділена на 13 великих округів, які очолювали намісники імператора .

На чолі областей і повітів були три чиновники, які призначалися центральною владою, правитель і його помічники у цивільних і військових справах. Крім того, діяльність місцевих адміністрацій контролювалась державними інспекторами.

У 8 р. н.е. Ван Ман захопив владу та оголосив себе імператором “нової” династії. Він став проводити реформи, спрямовані на пом’якшення класових протиріч. Була заборо-нена купівля-продаж землі, а всі землі – оголошені царськи-ми. Водночас поновлювалась стародавня система общинного землеволодіння. Була заборонена купівля-продаж рабів. Але це стосувалось лише приватних рабовласників. Державне ра-боволодіння не обмежувалось.

Але реформи не дали позитивного результату, і класові протиріччя ще більше загострювались.