- •Основи екології
- •Людство
- •Глава 1
- •§ 1.2. Основні фактори деградації довкілля
- •§ 1.3. J Екологічні катастрофи
- •Глава 1
- •Глава 1
- •За типами діяльності
- •Підрозділів)
- •§ 2.1. І Загальне уявлення про біосферу
- •§2.2. J Походження й еволюція біосфери
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2.3. J Функціонування біосфери
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 Біоекологія
- •§ 2.5. J Види, популяції та середовище
- •Глава 2
- •§ 2.7: J Ноосфера
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2.8. У Біорізнзманітність і її збереження
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Ареали випадання кислотних дощів:
- •§ 3.3. J Гідросфера
- •Континентальний схил
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4.2. J Енергетика
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Техноекологія
- •§ 4.3. J Промисловість Спочатку скористайтеся принципом Чистого Виробництва, а потім приймайте рішення про впровадження будь-яких технологій. Із матеріалів unep
- •Глава 4
- •Глава 4 Техноекологія
- •§ 4.4. J Сільське господарство
- •§4.5. І Транспорт
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4.7._J Наукова діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 5.3. І Економіка природокористування
- •§5.4. Й у конкретних обсягах. Ці права можуть продаватися державним органом підприємствам і одним підприємством іншому. Ціна ел залежить від добового часу, сезону, обстановки в регіоні.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 Соціоекологія
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Екологія людини
- •Глава 7
- •В Україні ( )протягом XX ст.
- •Структура земельного фонду України
- •Глава 7 Природно-соціальні особливості України
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 8.3. J Донецько-Придніпровськии регіон
- •Глава 8 Екологічний стан окремих регіонів України
- •Наслідки
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 9.3. J Аварія на Чорнобильській аес
- •Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку
- •Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку
- •Глава 1 Людство в навколишньому середовищі 6
За типами діяльності
(6-8 галузевих
Підрозділів)
Екологічна освіта
рослин
гідросфери (5 галузевих підрозділів)
енергетики
За типами джерел енергетики (7 галузевих підрозділів)
Екологічна культура
грибів
літосфери (5 галузевих підрозділів)
транспорту
За видами транспорту (б галузевих підрозділів)
Екологічне право
L |
мікроорганізмів |
|
L |
геоаномальних зон |
|
|
—*■ |
промисловості |
|
За типами виробництва — близько 20 екологічних напрямів підрозділів) |
|
|
Етнічна екологія |
|
| ||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
Екологія закритих техноекосистем |
|
Ландшафтна екологія |
|
|
сільського господарства (агроекологія) |
|
8 галузевих напрямів (підрозділів) |
|
|
Екологія і демографія |
<— | |||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
Палеоекологія |
|
Геоінформаційні системи й екологія |
|
|
космічної ДІЯЛЬНОСТІ |
|
4 галузевих напрями (підрозділи) |
|
|
Екологія і релігія |
| |||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
Основи біоіндикації |
|
Екологія й видобування корисних копалин |
|
- |
Екологічна техніка |
|
|
Екологічна психологія |
- | |||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||
|
Екологія клітин і тканин |
|
Екологічна картографія |
|
|
Екологічна стандартизація |
|
|
Екологічний менеджмент |
- | |||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
|
Еволюційна екологія |
|
Урбоекологія |
|
|
Екологічний бізнес |
| ||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||
|
Рекреаційна екологія та заповідна справа |
| |||||||||||||||||
1 |
|
|
|
| |||||||||||||||
ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ |
— |
НАУКОВА ТЕОРІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАНН |
| ||||||||||||||||
|
|
| |||||||||||||||||
|
Біосферологія |
|
|
| |||||||||||||||
|
HUUCiPtFUr'UI \» |
|
Рис. 1.3
Структура сучасної екології
Національна й глобальна екополітика(політика еколого-безпечного розвитку)
і
г
Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля
Г па в а 1
Людство в навколишньому середовищі
І
на екологія (моделювання екологічних процесів, обробка інформації та кількісний аналіз), що входять до складу загальної екології.
Ми також дотримуємося думки, що загальну екологію слід відділити від низки прикладних екологічних наук як теоретичну, але з умовою, що основу її становить біоекологія з усім колом сучасних проблем.
Біоекологія вивчає найзагальніші закономірності взаємовідносин організмів та їх угруповань із зовнішнім середовищем у природних умовах, формує уявлення про екологію як економіку природи на основі вивчення потоків речовини, енергії та інформації в життєдіяльності організмів, їх груп та біологічних систем. Вона є материнським субстратом і головною складовою сучасної екології.
У зв'язку з розширенням людської діяльності й посиленням її негативних впливів на природу останніми десятиліттями активно розвиваються різні напрями в сфері прикладної екології. Цих напрямів набагато більше, ніж у блоці класичних біоеко-логічних наук. Прикладна екологія вивчає механізми руйнування біосфери, розробляє методи запобігання йому й способи раціонального природокористування.
Прикладна екологія складається з трьох основних блоків — геоекологічного, техноекологічного й соціоекологічного — кожен з яких, відповідно до диференціації галузевих напрямів, має десятки відгалужень.
Геоекологія вивчає специфіку взаємовідносин організмів і середовища їх існування в різних географічних зонах, на суходолі й в океані, в тундрі, тайзі й тропіках, у горах і пустелях тощо, дає екологічну характеристику різних географічних регіонів, областей, районів, ландшафтів, розглядає екологічні наслідки ендо- й екзогенних геологічних процесів, видобування корисних копалин, здійснює екологічне картографування. [Нині є ще кілька означень геоекології (В. Боков, І. Черваньов, І. Дедю, В. Некое), які не збігаються, але за суттю близькі до наведеного тут.]
Техноекологія — найбільший блок прикладних екологічних напрямів (відповідно дисциплін), пов'язаних із такими об'єктами людської діяльності, як енергетика, промисловість, сільське господарство, транспорт, військова справа, наука, космос. Вона визначає обсяги, механізми й наслідки впливів на довкілля та здоров'я людини різних галузей і об'єктів, особли-
50
вості використання ними природних ресурсів, розробляє регламентації природокористування й технічні засоби охорони природи, опікується проблемами утилізації відходів виробництва та відтворення зруйнованих екосистем, екологізацією виробництв.
Соціальна екологія досліджує специфічну роль людини в довкіллі не як біологічного виду, а як соціальної істоти, відмінності цієї ролі від функції інших живих істот, вивчає шляхи оптимізації взаємовідносин людського суспільства з природою, формує екологічну свідомість, екологічну культуру за допомогою нових методів і підходів екологічної освіти та виховання, формулює закони про екологічне природокористування, принципи й критерії екологічного менеджменту, контролю й бізнесу, здійснює соціально-екологічний моніторинг, закладає основи локальної, регіональної та глобальної екологічної політики. Соціо-екологія тісно пов'язана з етнографією і соціологією.
Кожен із напрямів екологічних наук має свою специфіку, своє коло питань, що їх слід вирішувати, свої особливості екологічного моніторингу, свої методи й масштаби досліджень, контролю та менеджменту, але завдання в них одне: визначити характер забруднень довкілля, пов'язаних із тим чи іншим видом діяльності людини, обсяги цих забруднень, ступінь їхньої небезпечності, можливості нейтралізації завданої природі шкоди, а також шляхи оптимальної екологізації технологій, підвищення ефективності охорони природи, збереження й відновлення природних ресурсів.
Спеціалісти різних напрямів використовують матеріали досліджень один одного під час розробки своїх моделей і прогнозів стосовно природного середовища, природних ресурсів, урбанізації, демографічних проблем.
Завершуються різнопланові екологічні дослідження узагальненням усієї добутої інформації для розробки й реалізації планів та програм раціонального природокористування на локальному, регіональному й глобальному рівнях, створення наукових засад економіки природокористування, а також для формування регіональної і національної екологічної політики, укладання міжнародних угод, договорів у сфері природокористування, охорони довкілля та екологічної освіти, тобто визначення тактики й стратегії збалансованого розвитку людства, збереження біосфери й життя на Землі.
51
Розділ
І
Сучасні підходи в науці про довкілля
Контрольні запитання й завдання
Коли людина завдала першого ударупо природі й у чому він полягав?
До яких наслідків для довкілля призвів активний розвиток земле робства й скотарства?
У чому полягали особливості роз витку глобальної екологічної кризи другої половини XX cm. ?
Назвіть головні причини розвитку глобальної екологічної кризи.
Які два «вибухи» стали причиною різкого погіршення екологічної та соціально-економічної ситуації на нашій планеті?
Яка роль урбанізації в розвитку цивілізації і біосфери?
Наведіть кілька прикладів на під твердження факту наростання гло бальної екологічної кризи.
Наведіть приклади спустелювання, деградаци ґрунтів і зникнення лісів на континентах, укажіть причини цього.
Що таке надзвичайні екологічні си туації?
Як класифікують природні та ан тропогенні катастрофи?
Які райони України належать до сейсмічно небезпечних?
Укажіть екологічні наслідки військо вої діяльності та воєн.
Які промислові об'єкти належать до екологічно небезпечних?
Які наслідки іригаційних робіт для довкілля?
До чого призводить будівництво на великих річках гребель і водосховищ?
У чому проявляється криза людсько го духу в наш час?
Якою має бути поведінка людини в довкіллі, аби не деградувала біо сфера?
Розтлумачте поняття «екологічна культура».
Які основні принципи нової — еко логічної— філософи?
Що означає термін «екостійкий роз виток»?
Які основні відмінності старої й нової філософи життя ?
Які предмет і завдання сучасної екологи?
Опишіть структуру сучасної еко логії.
У чому полягає мета соціально- екологічних досліджень?
ГЛАВА
БІОЕКОЛОГІЯ
Біосфера та людина, а не людина та біосфера.
М. В. Тимофєєв-Ресовський,
видатний
російський
генетик