Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародної інформації

Укладач: доц. Андрєєва О.М.

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

“МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ”

Робоча навчальна програма

для студентів спеціальності

6.030500 “Міжнародна інформація”

Затверджено

на засіданні кафедри

міжнародної інформації

Протокол №

від " " 2009 р

Завідувач кафедри

____________ Рижков М.М.

Директор інституту

___________Копійка В.В.

КИЇВ-2009

Робоча навчальна програма з дисципліни «Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"».

Укладач: к.політ.н., доцент Андрєєва Ольга Миколаївна

Лектор: к.політ.н., доц. Андрєєва О.М.

Викладач: к.політ.н., ас. Піпченко Н.О.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2009 р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

ПЕредмова

Нормативна навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності ”Міжнародна інформація” є першою професійно-орієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” зі спеціальності - “міжнародна інформація” напряму підготовки 0305 - “міжнародні відносини” і викладається в І семестрі І курсу в обсязі 108 годин (3 залікових кредити за Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS)), з них лекцій 38 год., семінарських 16 год., самостійна робота 54 год., з яких 32 години відводиться на виконання індивідуальних завдань, форма підсумкового контролю - іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності ”Міжнародна інформація” має за мету ознайомити студентів-першокурсників з освітньо-професійними програмами підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів з міжнародної інформації, а також надати їм початкові знання, вміння та навички інформаційно-аналітичної діяльності в галузі зовнішніх зносин.

Об’єктом вивчення навчальної дисципліни "Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація” є: процеси навчання студентів у вищих навчальних закладах України та країн світу; процеси пошуку, збирання, накопичення, оброблення та поширення інформації про політичні події в зарубіжних країнах.

Предметом вивчення навчальної дисципліни "Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація” є: основні положення організації навчального процесу у вищій школі України та країн світу, інформаційно-аналітичної діяльності фахівців інформаційних аналітиків-міжнародників.

Навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності ”Міжнародна інформація” забезпечує знання:

- структури системи вищої освіти України та країн світу, принципів Болонського процесу, освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти, системи акредитації вищих навчальних закладів;

- складових системи стандартів вищої освіти: освітньо- кваліфікаційних характеристик (зміст освіти), освітньо-професійних програм (зміст навчання), засобів діагностики та навчальних планів підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності “міжнародна інформація”;

- особливостей магістерської підготовки інформаційних аналітиків-міжнародників за спеціалізаціями “Міжнародні інформаційні системи та технології”, “Зв'язки з громадськістю”, “Міжнародна журналістика”, “Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів”, “Інформаційна безпека”, “Інформаційний менеджмент”, "Європейські комунікації", „Аналітика інформаційних систем”;

- форм організації навчального процесу у вищій школі: навчальні заняття, практична підготовка, контрольні заходи, державна атестація, самостійна робота студента;

- елементів організації навчальної діяльності: суб’єкт, процес, предмет, умови, продукт;

- соціально-психологічних елементів навчальної діяльності: мета, потреба, мотив, засіб, спосіб, результат;

- видів емоційних, мислених, психомоторних і вольових дій у навчанні:

- індивідуальних показників здатності особи до навчання;

• основних чинників, що зумовлюють засвоєння навчального

матеріалу;

- засобів впливу на всі види пам’яті: зорову, слухову, моторну, логічну;

- методологічних засад та змісту інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах;

- чинників, що визначають стан держави та її положення на світовій арені;

- джерел та каналів отримання міжнародної інформації;

- критеріїв оцінки вивідної (аналітичної) інформації: корисність, повнота, точність, своєчасність, достовірність, ясність викладення, переконливість;

- методів та форм теоретичного й емпіричного пізнання, рівнів та форм інформаційно-аналітичної діяльності, проведення моніторингу, аналізу ситуацій у міжнародних відносинах, дослідження актуальних міжнародних проблем;

Навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності ”Міжнародна інформація” забезпечує уміння:

- організації самостійної навчальної діяльності студента;

- формулювання основних завдань інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах;

- визначення компонентів інформаційно-аналітичної діяльності: мета, сутність, причина та наслідок, тенденція, основний результат;

- проведення інформаційного пошуку, аналізу змісту документів та аналітико-синтетичної обробки інформації, формування підсумкового документу;

- формування припущень, передбачень та прогнозів у міжнародних відносинах.

Навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності ”Міжнародна інформація” складається з двох змістових модулів:

• основи організації навчання у вищій школі та особливості підготовки інформаційних аналітиків-міжнародників ;

• основи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

Перший змістовий модуль складають теми 1 - 5, другий - теми 6 – 10.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Навчальна дисципліна “Вступ до спеціальності ”Міжнародна інформація” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система оцінювання знань студентів розроблена з метою сприяння формування системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи студентів впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених ECTS.

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

• підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

• відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

• подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Оцінювання знань і умінь студентів здійснюється шляхом опитування, виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою

Параметри	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Шкала	100	100	40	100
Вагові коефіцієнти	к1 = 0,3	к2 = 0,3	к3 = 1	-
Оцінка в балах	0 - 100	0 - 100	0 - 40	0 - 100

і мають такі складові:

• поточний контроль (ЗМ1,ЗМ2, к₁=к₂ =0,3):

  • усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на семінарському занятті);

  • доповнення, відповіді на запитання – до 10 балів (до 2-3 бали на лекційному та семінарському занятті);

  • виконання домашніх індивідуальних завдань – до 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індивідуальних завдань за один змістовий модуль);

  • виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів ( 1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останній лекції змістового модуля;

• підсумковий контроль¹ (КПМ, к₃=1):

  • до 40 балів ( до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання). На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Форми оцінювання (оцінки) - виявлення позитивного або негативного ставлення до результатів діяльності студентів. Вони можуть різноманітними: від схвальної посмішки до догани, від "п'ятірки" до "двійки" в національній шкалі оцінок, від А до F в шкалі ECTS

• оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

СК= к₁ * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к₂ * ЗМ2(Оцінка в балах) + к₃ * КПМ(Оцінка в балах)

В національній системі вищої освіти прийнято чотири бальну шкалу - "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Оцінка "відмінно" - відповідає такому результату діяльності студента, коли він може виконати будь-яке професійне завдання, передбачене навчальною програмою дисципліни. При цьому студент демонструє, що він оволодів основними та додатковими джерелами інформації, може застосовувати отримані знання.

Оцінка "добре" - відповідає такому результату діяльності студента, коли він може виконати більшість професійних завдань, передбачене навчальною програмою дисципліни. При цьому студент демонструє, що він оволодів основними джерелами інформації, може застосовувати отримані знання при незначній кількості помилок.

Оцінка "задовільно" - відповідає такому результату діяльності студента, коли він може виконати деякі професійні завдання, передбачені навчальною програмою дисципліни. При цьому студент демонструє, що він оволодів конспектом лекцій, може застосовувати отримані знання при значній кількості помилок.

Оцінка "незадовільно" - відповідає такому результату діяльності студента, коли він не може виконати навіть деякі професійні завдання, передбачені навчальною програмою дисципліни. При цьому студент показує, що він не оволодів матеріалом лекцій, не може застосовувати знання, робить значну кількість помилок.

В європейській практиці результати екзаменів і заліків знайшли своє відображення в полегшеній шкалі оцінювання ECTS .З полегшеною шкалою оцінювання ECTS добре узгоджується 10 - бальна шкала:

10 - А

9 - В

8 - С

7 - D

6 - Е

5 - FX

1 - 4 - F

Оцінки А - "відмінно" досягають найкращі відповіді 10% студентів, які досягли виконання поставлених завдань з незначною кількістю помилок.

Оцінки В - "дуже добре" досягають приблизно 25% відповідей студентів вище середнього рівня з кількома помилками.

Оцінки С - "добре" досягають приблизно 30% непоганих відповідей студентів загально правильних з певною кількістю значних помилок.

Оцінки D - "задовільно" досягають приблизно 25% відповідей студентів, але зі значною кількістю помилок.

Оцінки E - "достатньо" досягають приблизно 10% відповідей студентів задовольняючих мінімальним критеріям.

Оцінка FX - "незадовільно" виставляться тим студентам, яким ще потрібно попрацювати, щоб перескласти екзамен або залік.

Оцінка F - "незадовільно" заслуговують студенти, яким потрібно пройти повторний курс вивчення цієї дисципліни.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в позааудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.

Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

Оцінка за шкалою Університету	Оцінка за національною шкалою		Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	відмінно	5	відмінно	А
85 – 89	добре	4	дуже добре	В
75 – 84			добре	С
65 – 74	задовільно	3	задовільно	D
60 – 64			достатньо	Е
35 – 59	незадовільно	2	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
1 – 34	незадовільно	2	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

За рішенням кафедри студенти, які за результатами поточного контролю ЗМ1(Оцінка в балах) + ЗМ2(Оцінка в балах) набрали 150 балів і більше, а також брали активну участь у науково-дослідній роботі (роботі конференцій, студентських наукових гуртків, підготовці публікацій), були учасниками олімпіад, конкурсів можуть звільнятися від екзамену, а підсумкова оцінка з дисципліни для них розраховується як середня арифметична із залікових модулів:

СК=½( ЗМ1(Оцінка в балах) + ЗМ2(Оцінка в балах) ).

Якщо такий студент хоче отримати більш високу оцінку, він має право складати іспит, і його підсумкова оцінка з дисципліни розраховується за загальною формулою:

СК= к₁ * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к₂ * ЗМ2(Оцінка в балах) + к₃ * КПМ(Оцінка в балах)

Якщо студент отримав підсумкову оцінку з дисципліни від 35 до 59 балів йому виставляється за національною шкалою оцінка „незадовільно”, за шкалою ECTS - FX (незадовільно з можливістю повторного складання) і у студента виникає академічна заборгованість. Таким студентам, а також студентам, недопущеним до іспиту, або таким, що не з’явилися на екзамен, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість за заявою, поданою заступнику директору Інституту з навчальної роботи, відповідно до графіку ліквідації академзаборгованості. Якщо студент отримав більше двох незадовільних оцінок з дисципліни, він підлягає відрахуванню з університету за академічну неуспішність.

Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин), або не має модульних оцінок, у відповідних графах екзаменаційної відомості виставляються нулі „0”, а у графі екзамену – відмітка про не допуск. У цьому випадку підсумкова оцінка з дисципліни також дорівнює нулю.