Глава 6 Екологія людини

	Частка в	загальній		Частка в загальній
Вікова група, років	чисельності населення, %		Вікова група, років	чисельності населення, %
	Чоловіки	Жінки		Чоловіки	Жінки
До 9	7,6	7,2	50-59	5,6	6,8
10-19	7,2	7,0	60-69	3,1	5,7
20-29	7,6	7,5	70-79	1,4	4,3
30-39	6,9	7,2	Після 80	0,8	1,5
40-49	5,9	6,7

ферменти) й викликати соматичні порушення, що проявляються в опіках, катарактах, зниженні імунітету, ненормальному пере­бігові вагітності, розвиткові злоякісних пухлин різних органів. Тепер з 'ясовано, що не буває нешкідливих доз радіації: ймовірність захворювань зростає прямо пропорційно поглинутій дозі опромінення.

У радіації немає минулого. В неї є тільки сьогодні, завтра, післязавтра... Вона не гребує молодими й літніми, та особливо полюбляє дітей з податливими хребтами, з м'якими світлими потилицями.

І. 1. Шкляревський, білоруський письменник, публіцист

Соматичні захворювання, пов'язані з опроміненням, поділя­ються на кілька категорій залежно від поглинутої дози.

За дози до 0,25 Гр імовірність радіаційного ураження невели­ка. За дози 0,25—0,5 Гр відбуваються окремі зміни формули крові. За дози 0,5—1 Гр виникають захворювання крові та порушення функцій центральної нервової системи. Тривале опромінення малими дозами (0,001—0,005 Гр/добу), які в сумі становлять 1 — 1,5 Гр, призводить до хронічної променевої хворо­би, що супроводжується захворюваннями органів кровотворення, нервової системи, токсикозами нирок, загальним нездужанням. Найнебезпечніші захворювання пов'язані з інтенсивним коротко­часним опроміненням дозами від 1 Гр і більше: розвивається гос­тра променева хвороба, за якої уражається насамперед кістковий мозок, розвивається лейкемія, майже цілком утрачається імунітет. Якщо доза опромінення становить 4—6 Гр, то в окремих випад­ках людину вдається врятувати, але за більших доз запобігти смерті за допомогою сучасних засобів і методів лікування не­можливо.

Імовірність виникнення мутацій також зростає прямо про­порційно поглинутій дозі. За ПРФ частота генетичних порушень становить близько 4 %; у 1962—1965 pp. (період інтенсивного проведення надземних випробувальних ядерних вибухів) вона вже становила близько 5,5 %; у 1988 р. (після аварії на ЧАЕС) — більш як 10 %.

Контрольні запитання й завдання

1. Які тенденції зміни екологічної нішілюдини?

2. В якому напрямі змінюється багато­ вимірна ніша людини?

3. Чи простежується стосовно люди­ ни принцип лімітуючих факторів?

4. Чи відбиває здоров'я людини стан її багатовимірної ніші? Відповідь обґрунтуйте.

5. Чим здоров'я як популяційна кате­ горія відрізняється від індивідуаль­ ного здоров'я? Які показники харак­ теризують здоров'я популяції?

6. Які основні фактори п якою мірою визначають захворюваність?

7. Проаналізуйте характер процесів, що визначали смертність чоловіків і жінок в Україні, виходячи з даних про вікову структуру населення в 90-х роках XX ст. Для цього побу­ дуйте графік, на осі абсцис якого відкладіть вік, а на осі ординат — процент чоловіків чи жінок певної вікової групи, виходячи з даних таб­ лиці. До якого типу (за аналогією з кривими виживання) належать криві структури популяцій чоловіків і жінок? Чим можна пояснити роз­ біжності між цими кривими?

8. Завдяки яким реакціям і процесам людина пристосовується до змін умов зовнішнього середовища?

9. Чому алергії' вважаються хворобою сучасності?

10. Чому частішають випадки розвитку злоякісних пухлин?

11. Назвіть основні реакції організму людини у відповідь на порушення середовища життя.

12. Які абіотичні фактори впливають на здоров'я людини? Проаналізуйте шляхи зменшення негативного впливу хоча б деяких із них.

13. За яких умов засмага небажана й чому? Визначте групи населення, яким слід уникати тривалого пере­ бування влітку на пляжах.

14. Що таке природні осередки інфекцій? Які фактори спричинюють спалахи епідемій?

15. Знайдіть в історичній літературі приклади того, як інфекційні захво­ рювання регулювали чисельність людських популяцій у минулому. Спробуйте мотивовано довести чи спростувати твердження про те, що подібна регуляція відбувається й тепер.

324

325

Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля

16. Відшукайте в повсякденному житті приклади, що ілюструють непрямий вплив біотичних факторів на людину.

17. Як класифікуються антропогенні фактори, що впливають на здоров'я людини, й які з них найнебезпечніші?

18. Які речовини зумовлюють канцеро­ генну дію автомобільних вихлопів і тютюнового диму?

19. Які будівельні матеріали та засоби побутової хіміі найбільш небажані з міркувань гігієни?

20. В чому полягає дія іонізуючого випромінювання на людину та які елементи належать до найпоши­ реніших радіоактивних забрудню­ вачів?

21. Проаналізуйте, які шкідливі хімічні та фізичні фактори впливають на вас удома, обміркуйте, як можна зменшити негативний вплив хоча б деяких із них і спробуйте це зробити.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ

_І

К. Г. Паустовський,

російський письменник

Чуття країни — це відчуття Батьківщини, відчуття її природи... Без чуття своєї країни — особливої, дуже дорогої і милої в кожній її дрібниці — немає справжнього людського характеру. Це почуття безкорисливе і сповнює нас великим інтересом до всього...

ПРИРОДНО-СОЦІАЛЬНІ

ОСОБЛИВОСТІ

ГЛАВА

УКРАЇНИ

Схаменіться! будьте

люде,

Бо лихо вам буде...

Т. Г. Шевченко,

великий

український поет, художник, мислитель

§ 7.1 .^j Загальні відомості про природні умови

«7 с

^гкраїна — одна з найбільших за територією, чи­сельністю населення та ресурсним потенціалом країн Європи, член-засновник Організації Об'єднаних Націй, член багатьох інших міжнародних організацій. Після здобуття статусу незалежної держави наша країна зіткнулася з цілим ком­плексом складних соціально-політичних і соціально-економічних проблем. Сьогодні Україна переживає глибоку екологічну кризу й належить щодо цього до найнеблагополучніших країн Європи. Це наслідок надзвичайно високого рівня концентрації промисло­вих і сільськогосподарських комплексів, екологічно не обгрунто­ваної хижацько-колонізаторської політики урядових структур колишніх СРСР і УРСР, а також найбільшої у світі техногенної аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, складні екологічні проблеми, типові для розвинених індустріальних і найурбанізо-ваніших регіонів планети, повною мірою характерні й для України.

Розташована на південному заході Центральної Європи, неза­лежна Україна займає територію площею 603,7 тис. км² (31,5 % загальної площі центральноєвропейських держав) і є однією з

328

Г л а в а 7

Природно-соціальні особливості України

найбільших після Російської Федерації державою'Європи. Насе­лення України становить близько 48 млн чоловік — більше, ніж населення будь-якої з країн регіону — Румунії, Чехії, Словаччи­ни, Молдови, Угорщини.

На території України вирізняються три фізико-географічні зони з п'ятьма провінціями (в лісостеповій зоні) й трьома підзо-нами (в степовій зоні), а також гірські області — Карпати й Кримські гори. Порівняно з іншими природними ландшафтами колишнього СРСР ландшафти України більше потерпають унаслідок людської діяльності. В 1991 р. Верховна Рада України офіційно оголосила територію всієї держави зоною екологічного лиха. Проте й у наступні роки екологічні проблеми в усіх райо­нах країни продовжували загострюватися. Вирішення цих проблем в Україні має стати (й уже стає) одним із найголов­ніших, найактуальніших практичних завдань.

■ Географічне положення України дуже вигідне: південний захід Східно-Європейської рівнини, Українські Карпати й Кримські гори, частина шельфу Чорного та Азовського морів. Те­риторія нашої держави простягається із заходу на схід на 1316 км (від 22°08'42" до 40°13'05" східної довготи) і майже на 900 км із півночі на південь (від 52°22'54" до 44°23'18" північної широти).

Наша країна на півночі й заході безпосередньо межує з Біло­руссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Руму­нією, на півночі та сході — з Росією. По Чорному морю прохо­дять кордони з Туреччиною, Балканськими й Кавказькими державами. Дунай, Босфорська протока й Дарданелли для України — ворота в країни Західної Європи, а також у Середзем­номор'я й далі на Близький Схід, у Південну Європу, Африку, Атлантичний та Індійський океани.

Близько 95 % території України займають рівнини, 5 % тери­торії — гірські системи Карпат і Криму. Середня абсолютна висо­та рівнинної частини — 170 м, а найвища точка — вершина гори Говерли в Карпатах (2061 м). Близько 15 % території займають ліси — краса й багатство, неоціненний природний очищувач повітряного простору й охоронець нашої країни. На жаль, останнім часом ліси безжалісно вирубуються, гинуть від забруд­нень і пожеж.

У межах України представлені такі основні географічні ланд­шафти: лісоболотні й лісостепові ландшафти Полісся, Волин-

329

Розділ II Екологічні проблеми України