Глава 8
Екологічний стан окремих регіонів України
Закінчення
табл.
8.2
|
|
|
|
|
|
Кошти, спря- |
|
|
Загальна |
Кілі кіот к |
Загальна |
Середня |
мовані на |
|
|
кількість |
JVIJIfjIVli, 1 О чцл г*щи ■ |
площа |
вартість |
підвищення |
|
Область |
вивезеного |
ІБ4ЛИЩ 1 |
звалищ і |
вивезення |
екологічної |
|
|
сміття, |
ПОЛІГОНІВ ТПР |
полігонів |
1 м3 сміт- |
безпеки |
|
|
тис. м3 |
X lLD |
ТПВ, га |
тя, грн. |
сміттєзвалищ, |
|
|
|
|
|
|
тис. грн. |
|
Херсонська |
320 |
22 |
66,0 |
6,80 |
275 |
|
Хмельницька |
860 |
32 |
77,0 |
12,00 |
— |
|
Черкаська |
807 |
21 |
105,2 |
4,49 |
1324 |
|
Чернівецька |
447 |
11 |
67,0 |
6,59 |
2 000 |
|
Чернігівська |
520 |
26 |
129,0 |
3,90 |
49 |
|
м. Київ |
3 414 |
2 |
52,6 |
15,60 |
5 079 |
|
м. Севастополь |
389 |
1 |
4,0 |
4,60 |
— |
|
Всього по Україні |
29 781 |
727 |
3115,3 |
6,77 |
22869 |
Екологічні проблеми найбільших річок, § 8.2. і Чорного й Азовського морів
Д:
"ніпро та Дністер — головні водні артерії нашої ^країни, в басейнах яких проживає майже 80 % населення.
УминуломуДніпро
— одна
з найбільших річок Європи — був
чистоводним,
зі стабільною екосистемою, яка нормально
функціонувала
тисячоліттями, поїла й годувала мільйони
людей.
Серед інших же річок Борисфен (Дніпро) найприбутковішип: він має найпрекрасніші та найрозкішніші пасовиська для худоби, чудову рибу у великій кількості, вода на смак дуже приємна, чиста...
Геродот,
давньогрецький історик (V ст. до н. є.)
Сьогодні через грубі порушення людиною всіх правил і принципів раціонального природокористування екосистеми Дніпра деградують, зламані вертикальні та горизонтальні зв'язки біоти й абіотичного оточення. Основні причини кризової ситуації, що склалася:
366
будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які докорінно змінили динаміку стоку;
великомасштабна меліорація;
спорудження численних промислових комплексів у басейні річки;
величезні об'єми водозабору для потреб промисловості та зрошення;
дуже сильне забруднення.
Із цих самих причин деградує екосистема Дністра, де також вимерли цінні види риби, на дні акумулюється величезна кількість теригенних відкладень, важких металів, радіонуклідів, гумусних речовин, розвивається ерозія берегів.
Із Дніпра для потреб промисловості й сільського господарства щороку забирається близько 15 млрд мъ води, а в атмосферу над басейном річки викидається майже 10 млн т газопилових забруднень. Щороку в Дніпро та його водосховища з дощовими й талими водами потрапляє близько 500 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. В басейні Славутича працює сім атомних електростанцій!
Серед усіх водосховищ Дніпровського каскаду найбільше біогенне забруднення внаслідок «цвітіння» води останнім часом реєструється в Київському й Кременчуцькому водосховищах, найменше — в Дніпропетровському. Дніпровська вода перед подачею споживачеві потребує додаткового очищення: фільтрації, коагуляції, дезінфекції.
Річковий режим Дніпра штучно трансформовано в озерний, водообмін різко сповільнився, утворилися зони застою, прискорилися темпи евтрофікації. Водосховища істотно погіршили стан прилеглих територій: підвищився рівень ґрунтових вод навіть на чималих відстанях від берегів, посилилося засолення грунтів і зменшився вміст у них гумусу, майже в 10 разів збільшився об'єм підземного стоку й разом із цим — рівень забруднення підземних вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно-сольовий режим у зонах іригації, посилилась ерозія берегової зони.
У донних відкладах Дніпра постійно збільшується концентрація радіонуклідів, особливо в Київському водосховищі. У водах і мулах Дніпродзержинського та Дніпропетровського водосховищ
367
Розділ
Екологічні проблеми України