9. Роль сенсорного сприйняття предметів й оволодіння прийомами зображення. Методика організації розглядання та обстеження предметів.

4 Етапи сприйняття предметів:

1) Організація сприйняття предмета в цілому. Вона включає послідовний і безперервний рух пальців і очей починаючи з верхній точки вниз по головним характерним лініям.

2) Обстеження предмета рукою і поглядом супроводжується аналізом основних частин і визначенням їх властивостей (форма, пропорції).

3) Виділення більш дрібних частин предмета і встановлення їх форми, просторового положення відносно до інших частин.

4) Повторне цілісне сприйняття предмета взагалі.

Дослідження відомого педагога Н.П.Сакуліної показали, що успішне оволодіння прийомами зображення й створення виразного образа вимагають якісних уявлень про окремі предмети і встановлення зв’язків зовнішнього вигляду предмета з його призначенням. Тому перед початком зображення діти виділяють якості предмета (форму, величину, колір, положення в просторі), а потім шукають способи реалізації цього завдання. Форма, колір, будова, перш за все сприймається наочно тому предмети спочатку роздивляються. Деякі особливості предметів, як форма, величина, якість поверхні (гладенька, шорстка) тобто особливості які знаходять відображення у ліпленні потребують наряду з розгляданням –дотикового сприйняття. При розгляданні предмета вихователь користується жестом: обводити рукою форму, брати її руками, натискаючи на місця поглиблення, начебто ліпити її. Показ дітям предмет – наочний метод. Він виявляється дійовим тільки при умові якщо супроводжується словом. Треба вчити дітей, на що дивитись, що помічати. Треба вчити їх послідовно роздивлятись предмет, частина за частиною, звертати увагу на форму, колір, будову, розташування у просторі. Все це потребує не тільки пояснень вихователя але й висловлювань самих дітей. Використання пояснення при розгляданні предмета сприяє активному сприйняттю і думки, свідомому засвоєнню знань, того що предмет має свої якості. У дітей формується якісна і повна уява про предмет, яка їм допоможе при зображенні. Кольори іграшок мають велике значення вони повинні бути яскравими, виразними і при розгляданні вони дітям доставляють задоволення. Так у дітей формується уява про предмет. Важливо щоб діти знали з чого треба починати зображувати предмет. Необхідно їм показати правильну послідовність зображення предмета. Вихователь наочно показує дітям послідовність рухів зображення, або ліплення. Наочний показ – дуже ефективний, він допомагає дитині послідовно виконувати роботу. Крім того перед тим як приступити до ліплення, вихователь показує іграшки що зображують птахів, курчат. Вих.-ль звертає увагу дітей на весь предмет у цілому а потім на форму тулуба, голови, хвоста, показує як треба обстежувати предмет: спочатку визначають форму частин, потім фіксуємо увагу на більш дрібних частинах, проводить по них пальцем і пропонує ці дії проробити дітям. Вони повторюють ці рухи.

Далі діти діють самостійно, а вихователь тільки допомагає дітям. В результаті показу способу розташування або скріплення частин в ліпленні, вирізування або малювання вихователь показує повне або не повне зображення, яке є зразком для виконання дій. Тоді вихователь пропонує дітям самим зробити теж саме для закріплення навичок. Але трапляється, що діти виконують вправу іншим способом і не співпадають з тими якими їх вчили.

У молодшій групі вих.-ль при розгляданні предмета користується жестом і словесним поясненням.

У середній групі при виконанні аплікації неваляйки буває достатньо аналізу самої іграшки. Паперова форма круга легко асоціюється дітьми цього віку із сприйманням форми кулі. Так в процесі аналізу предмета – неваляйки діти відзначають що ця форма складається з куль – великого , середнього і два маленьких. Відповідно до цього вони підбирають необхідні для виконання аплікації круги різних розмірів.

Старша група – можна обмежитися лише зоровим обстеженням обводячи різні частини паличкою й пропонуючи дітям самостійно його визначити їхню форму, пропорції й місце розташування.