21. Своєрідність предметних, сюжетних і декоративних завдань з аплікації. Вимоги до аплікаційного образу і показу прийомів наклеювання.

Аплікація – один із видів ЗД засноване на вирізуванні, накладанні різних форм і закріплення їх на іншому матеріалі взятому за фон.

У дитсадку використовують такі види аплікаційних робіт, як 1) наклеювання готових форм ( декоративне – з геометричних і рослинних форм і предметне – з окремих частин силуетів). 2) вирізування і наклеювання форм (окремих предметів, сюжетне, декоративне.

Основні завдання навчання аплікації наступні:

1)розрізняти геометричні форми, з назвами ( коло, квадрат, овал, прямокутник, трикутник, ромб).

2) знайомити з основними додатковими кольорами і їхніми відтінками, оволодіваючи вмінням складати гармонію сполучення.

3) знати величини й кількості: більші, маленькі форми; одна форма більше (менше) інший, одна, декілька, багато форм;

4) розвивати композиційні вміння: ритмічно розташовувати однакові форми в ряд або чергування дві або кілька форм; будувати зображення залежно від форми аркуша на смузі, квадраті, прямокутнику, колі.

5) складати зображення предмета з окремих частин; розташовувати предмети в сюжетній аплікації.

Оволодіння технікою наклеювання залежить від поступового розвитку рухів. Засвоєння навиків залежить від багатократних вправ. Навички наклеювання засвоюються дітьми із великими труднощами, тому сам процес треба розділити на декілька простих дій і показувати дітям поступово. Важливим моментом у навчанні дітей на занятті є показ способу викладання та наклеювання. Процес викладання треба показувати так щоб було добре видно всім дітям, для цього використовують фланелеграф. Перш за все фігурка кладеться на підкладку білою стороною до верху і намазується клеєм. Набираємо клей, зайвий залишаємо на краях розетки. Фігурку притримуємо пальцями лівої руки, а клей наносимо від середини до країв форми. Коли фігурка намазана, пензлика кладемо і двома руками кладуть на потрібне місце. Зверху притискаємо серветкою.

Коли діти виконують на заняттях декоративні роботи треба їм показати варіанти конструкцій, кольорового рішення, різноманітного розташування. Можна показати дітям які різноманітні зображення виходять із різноманітних по кольору, розміру, та розташуванню форм (наприклад серветка прикрашена кружечками, трикутниками).

Дослідження відомого педагога Н.П.Сакуліної показали, що успішне оволодіння прийомом зображення й створення виразного образа вимагають не тільки ясних уявлень про окремі предмети, але й встановлення зв’язків зовнішнього вигляду предмета з його призначенням у ряді предметів або явищ. Окрім загальної форми і кольору, увагу дітей привертають ріст та кількість частин. Так, в процесі аналізу предмета – неваляйки – діти відзначають, що ціле складається з куль – великого, середнього і два маленьких. В молодшій групі дітей вчать прийомам наклеювання: правильно тримати пензлик, набирати клею, акуратно намазувати на форму із зворотної сторони, користуючись серветкою, не здвигаючи, класти пензлика на підставку. У старшій групі деякі аплікаційні роботи ( наприклад, «Акваріум з рибками», «На луках») виконуються дітьми колективно. Кожна дитина виконує якусь певну частину композиції. Всі частини згодом об’єднуються на загальному фоні. Аплікація надає великі можливості для розвитку фантазії, уяви творчих здібностей дітей. Так візерунок може бути складений як з готових геометричних, так і з рослинних форм, вирізаних самими дітьми. Приступаючи до роботи треба вибирати ті види промислів і творів майстрів, які доцільно використовувати. Краще якщо це предмети розповсюджені в побуті. Виконання аплікаційних зображень сприяє розвитку моторики руки, координації рухів.