- •1. Вітчизняне образотворче мистецтво. Становлення та розвиток.
- •2. Образотворче мистецтво хіх ст. Класицизм, романтизм, сентименталізм та реалізм у мистецтві (Федотова п.А, Тропініна в.А, а.Г.Венеціанов).
- •3. Програми 1932 і 1938 років. Особливості побудови, зміст образотворчої діяльності.
- •4. Дослідження н.П.Сакуліної, є.О.Фльоріної та ін. З проблем дитячого малюнку та ліплення.
- •5. Розвиток здібностей дітей до образотворчої діяльності (Аналіз досліджень б.М.Теплова, є. А. Фльоріної, н.А.Вітлугіної, т.С.Комарової).
- •6. Розвиток дитячої творчості як актуальна проблема педагогіки. Своєрідність творчої діяльності дитини.
- •7. Роль і значення образотворчого мистецтва в розвитку естетичного сприймання і художньої творчості дітей. Вимоги до відбору творів мистецтва для дітей різного віку.
- •8. Форми організації сприйняття мистецтва дітьми дошкільного віку та методи ознайомлення.
- •9. Роль сенсорного сприйняття предметів й оволодіння прийомами зображення. Методика організації розглядання та обстеження предметів.
- •4 Етапи сприйняття предметів:
- •10. Методика ознайомлення з творами образотворчого мистецтва і керівництва образотворчою діяльністю дітей.
- •11. Характеристика програм з образотворчої діяльності в днз різних вікових групах.
- •12. Заняття з образотворчої діяльності. Їх місце в режимі дня різних вікових груп дошкільного навчального закладу. Типи занять.
- •13. Організація педагогічного процесу з образотворчого мистецтва в дошкільному навчальному закладі. Структура заняття, вибір методів і прийомів навчання.
- •14. Вимоги до добору матеріалів, зберігання та їх використання. Спеціальне обладнання для демонстрації.
- •15. Завдання та зміст навчання декоративного малювання в різних вікових групах.
- •16. Види малювання в дошкільному навчальному закладі. Завдання та зміст навчання зображення предметів у кожній віковій групі.
- •3 Рік життя; і мол. Гр. Завдання та зміст:
- •17. Види ліплення, завдання навчання дітей техніці зображення предметів з глини.
- •18. Сюжетне та декоративне ліплення в дошкільному навчальному закладі. Задачі та зміст навчання.
- •19. Прийоми викладання, наклеювання та вирізування, їх послідовність у навчанні дітей аплікації.
- •20. Види конструювання у дошкільному навчальному закладі. Завдання та зміст навчання дітей конструювання.
- •21. Своєрідність предметних, сюжетних і декоративних завдань з аплікації. Вимоги до аплікаційного образу і показу прийомів наклеювання.
- •22. Вимоги до аплікаційного образу і показу прийомів наклеювання.
3. Програми 1932 і 1938 років. Особливості побудови, зміст образотворчої діяльності.
Програма 1932 року. Матеріал програми розподілений за видами діяльності і за організаційними моментами. Ця програма була не обов’язкова до виконання, а пропонувалась як керівництво при плануванні: об'єм зображувальних вмінь по кожному виду діяльності невеликий. В програмі поточної роботи були визначені технічні уміння, творчість дітей за задумом. Лише для старшої та нульової групи подані тематичні заняття з метою закріплення. Наприклад: малювання на теми: «Що бачили на екскурсії», «Будівництво». Побудова програми ускладнювала відбір матеріалу. Програмовий зміст на визначений період часу розкривався три рази в програмі:
- по видам діяльності:
- по організаційному моменту
- поточній роботі.
Така розкиданість матеріалу і необов’язковість його виконання робили роботу без будь-якої системи.
Програма 1938 року. В 1938 році було видано «Керівництво для вихователя дитячого садка», де було визначено об'єм вмінь і навичок, перераховані матеріали і заняття для кожної вікової групи.
В 1934 році – «Програма і внутрішній розпорядок д/с. Ця програма відрізнялась від попередньої за формою розміщення матеріалу. Зручніше за структурою. Розділ: «зображувальна діяльність» - відокремлений в окремий і названий «Малювання», «Ліплення», «Трудові заняття». Програмовий матеріал по кожному виду зображувальної діяльності окремо, він ділився по вікових групах і за півріччям.
Основний перелік залишився перемішаний з методичними вказівками.
4. Дослідження н.П.Сакуліної, є.О.Фльоріної та ін. З проблем дитячого малюнку та ліплення.
Питанням становлення образотворчої діяльності займались такі видатні педагоги та психологи як Фльоріна, Пакуліна, Мухіна та інші. Вони звертали увагу на те, що ОТМ приймає активну участь у формуванні духовного світу людини, впливає на розвиток естетичної культури, і вимагає певних педагогічних умов:
1) послідовна система завдань будується з урахуванням конкретних завдань естетичної програми для д/ віку, завдань формування в них передумов творчості;
2) робота з дітьми організована так, щоб діти могли дотримуватись зразка, і виконувати роботу самостійно.
3) комплексний вплив різних видів мистецтва, художньої діяльності повинні забезпечувати дитині входження в образ.
4) використання посібників, творів прикладного мистецтва допомагає сприйняттю і відтворенню найбільш яскравих особливостей твору.
5) взаємозв’язок методів і прийомів повинен забезпечувати не тільки навички і вміння, а й формувати способи самостійних дій.
Великого значення розвитку образотворчої діяльності дітей надавала Фльоріна. Займалась експериментальним дослідженням , яке надало їй можливості виявити творчу безпорадність дітей 6-7 років, образотворчою діяльністю яких педагог не керує. Флоріною було написано програми, методичні посібники. В статті «Елементи навчання дітей малювання» розробила зміст навчання, вимоги до художнього матеріалу, методи розвитку художньо – творчих здібностей.
Сакуліна – вказує на необхідність раннього розвитку здібностей до образотворчої діяльності включає досліджування образотворчої діяльності дошкільників. Вона відмічає, що перш за все необхідно проаналізувати, що являє собою образотворча діяльність, чим повинна оволодіти дитина. Особливого значення Сакуліна надавала питанню сенсорного розвитку дітей, які сприяють розвитку здібностей до образотворчої діяльності. Вона показала, що в основі художніх здібностей дітей д/віку лежить широкий сенсорний розвиток дитини. Узагальнила результати багаторічних дослідів в монографії. «Малювання в дошкільному дитинстві» (1965). Запропонувала метод цілеспрямованого обстеження предмета, здійснювати за його визначеною схемою: узагальнення, аналіз, узагальнення.