64. Проблема мети виховання в історії розвитку освіти і педагогіки

Виховання – соціально і педагогічно організований процес формування людини як особистості.

Мета виховання – наперед визначені результати виховання, вимоги суспільства до людини.

Мета надає процесу виховання організованості. Мета виховання відображає ідеал людини, вимоги до людини, якою вона повинна бути і для яких потреб її треба підготувати. Мета виховання не визначається довільно, а залежить від потреб суспільства, розвитку продуктивних сил та виробничих відносин. Мета виховання носить історичний характер. В первісному суспільстві мета виховання була загальна для виховання – трудова підготовка підростаючого покоління. Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини. Такий ідеал цивілізованого суспільства діє впродовж століть, починаючи з афінської системи виховання. В епоху Відродження ідея всебічного розвитку особистості знайшла відображення в педагогічних поглядах педагогів гуманістів Ф. Рабле, Н. Монтеля.

Мета виховання носить подвійний або дуалістичний характер. Подвійність мети виховання в сучасному суспільстві зберігається.

65. Мета сучасного національного виховання

Мета виховання – наперед визначені результати виховання, вимоги суспільства до людини.

Мета виховання відображає ідеал людини, вимоги до людини, якою вона повинна бути і для яких потреб її треба підготувати. Мета виховання не визначається довільно, а залежить від потреб суспільства, носить історичний характер.

Кожне суспільство ставить ідеал, національну специфіку у меті виховання. Головна мета національного виховання на сучасному етапі – передання молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду, на основі цього формування особистісних рис громадянина України (національної самосвідомості, розвиненої духовності, фізичної культури), розвиток індивідуальних здібностей і талантів. Ідеалом виховання в сучасному суспільстві є гармонійно розвинена, соціально активна, національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, глибокими духовними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку та самовдосконалення («Концепція національного виховання», закон України «Про освіту»).

66. Основні завдання і зміст всебічного розвитку особистості

Основними напрямками всебічного розвитку особистості є: моральне, трудове, розумове, естетичне, фізичне виховання.

Завдання морального виховання: а) формування в учнів моральних понять, поглядів, переконань; б) виховання моральних почуттів; в) вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

Завдання розумового виховання: а) озброєння учнів знаннями основ наук; б) формування наукового світогляду та національної самосвідомості; в) оволодіння основними мислитель ними операціями; г) формування умінь і навичок культури розумової праці.

Завдання трудового виховання: а) ознайомлення учнів з науковими основами сучасного виробництва; б) практична підготовка їх до праці; в) психологічна підготовка до праці; г) підготовка до свідомого вибору професії.

Завдання естетичного виховання: а) формування естетичних понять, поглядів, переконань; б) виховання естетичних смаків; в) вироблення вмінь і навичок вносити в життя красу; г) розвиток в учнів творчих здібностей.

Завдання фізичного виховання: а) виховання здорового підростаючого покоління; б) підготовка до захисту Батьківщини; в) підготовка до фізичної праці.

Людина, як стверджував А.С. Макаренко, не виховується частинами. Через це кожна складова частина виховання, використовуючи свою особливу роль, служить водночас досягненням єдиної мети.

Провідні завдання виховання школярів зумовлені пріоритетними напрямками реформування виховання, визначеними Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ ст.»).