- •Екзаменаційні питання з педагогіки (і курс)
- •Вчитель, його соціальні функції. Основні групи вимог до вчителя.
- •Педагогічна майстерність вчителя та її основні елементи
- •Предмет педагогіки: стадії розвитку, історія формування як самостійної науки.
- •Виникнення виховання в людському суспільстві. Виховання у первісному суспільстві
- •Виникнення перших шкіл та організація виховання в них в світовій цивілізації
- •Виховання у Давній Греції (Афіни, Спарта)
- •Загальна характеристику культури і освіти епохи Середньовіччя. Система виховання у Західній Європі у даний період
- •Виникнення перших університетів у Західній Європі
- •Життя та педагогічна діяльність я.-а. Коменського
- •Принцип природовідповідності. Вікова періодизація та система шкіл за Коменським
- •Класно-урочна система я.-а. Коменського ("Велика дидактика")
- •Педагогічні ідеї д. Локка
- •Ідея природовідповідності та "вільного виховання" ж.-ж. Руссо
- •Освітні ідеї німецьких педагогів-філантропістів і. Базедова та в. Зальцмана
- •Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
- •Неогуманізм в. Гумбольдта
- •Педагогічні думки ф. Дістервега
- •Педагогічна теорія і практика м. Монтессорі
- •Ідея цілісного виховання р. Штайнера
- •Сучасна система освіти у розвинених країнах (Англія, Франція, Німеччина, сша)
- •Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі
- •Перекладна література та перші педагогічні пам’ятки Київської Русі
- •Острозька школа-академія та її вплив на формування культури українського народу
- •Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні). Система виховання лицаря-козака
- •Педагогічні погляди о. Духновича
- •Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського
- •Ідея народності виховання к.Д. Ушинського
- •("Про народність у громадському вихованні")
- •28. Дидактика к. Ушинського. Методика початкового навчання ("Рідне слово", "Дитячий світ")
- •К. Ушинський про підготовку вчителя ("Проект вчительської семінарії")
- •Ідея національного виховання с. Русової
- •31. Життя та педагогічна діяльність а.С. Макаренка
- •32. Шляхи формування вчителя-вихователя та його педагогічної майстерності за а.С. Макаренком
- •33. А. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків", "Лекції про виховання дітей")
- •34. Життя та педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського
- •35. В. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-річного віку ("Серце віддаю дітям")
- •36. Ідея в. Сухомлинського про виховання вчителя-вихователя ("Сто порад вчителю", "Розмова з молодим директором школи")
- •37. Педагогіка – наука про виховання, її предмет.
- •38. Основні педагогічні категорії
- •39. Завдання педагогіки. Її джерела
- •40. Система педагогічних наук, їх характеристика
- •41. Поняття про педагогіку народознавства, народну педагогіку, як її складову (етнопедагогіка)
- •42, 43, 44, 45. Методи науково-педагогічних досліджень, їх характеристика
- •46. Етапи науково-педагогічних досліджень
- •47. Аналіз і оформлення результатів науково-педагогічних дослідження
- •48. Поняття системи освіти, її структура
- •49. Основні принципи організації освіти в Україні
- •50. Завдання закладів освіти
- •51. Управління системою освіти
- •52. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ххі ст. Закон України "Про освіту"
- •53. Розвиток особистості, його рушійні сили та закономірності
- •54, 55, 56. Роль спадковості та середовища в розвитку і формуванні особистості
- •57. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості
- •58, 59, 60, 61. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості
- •62. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика
- •63. Індивідуальні відмінності та їх урахування в навчанні та вихованні
- •64. Проблема мети виховання в історії розвитку освіти і педагогіки
- •65. Мета сучасного національного виховання
- •66. Основні завдання і зміст всебічного розвитку особистості
- •67. Комплексний підхід до виховання, як умова забезпечення всебічного розвитку особистості
- •Взаємозв’язок біологічних і соціальних факторів розвитку особистості
46. Етапи науково-педагогічних досліджень
Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з’ясувати його вихідні положення, актуальність проблеми, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання.
Проблемою дослідження є складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення. Має бути відображена у темі дослідження.
Об’єктом дослідження є частини об’єктивної реальності, яка на певному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти.
Предмет дослідження – зафіксовані в досвіді, включені з певною метою за даних умов у процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного об’єкта.
Мета дослідження виражає своїм змістом результат, який поставив перед собою дослідник.
Гіпотеза дослідження – наукове передбачення його результатів. Її формування має вказувати на положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.
Завдання дослідження є конкретизованою метою. Ними можуть бути: вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою; експериментальне вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин; обґрунтування заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання; експериментальна перевірка пропонованих заходів щодо відповідності їх критеріям оптимальності; вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовує результати дослідження на практиці.
Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються такої послідовності:
Визначення проблеми дослідження, яка має актуальне, життєве значення.
Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків.
Вивчення шкільної практики.
Формулювання гіпотеза, тобто наукового припущення, ймовірного висновку з дослідження.
Здійснення експериментальної роботи.
Вивчення передового досвіду.
Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.
Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.
Оформлення результатів дослідження, впровадження їх у життя.
47. Аналіз і оформлення результатів науково-педагогічних дослідження
Педагогічні явища і процеси динамічні, постійно змінюються. Використання методів педагогічного дослідження має на меті отримання достовірних даних про педагогічну реальність. Важливо, щоб дані, отримані внаслідок використання одного методу, підтверджувалися даними, здобутими за допомогою інших.
Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються певної послідовності, а саме: визначення проблеми дослідження, яка має актуальне, життєве значення; грунтовне, всебічне і глибоке вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків; вивчення шкільної практики; формулювання гіпотези, тобто наукового припущення, ймовірного висновку з дослідження; здійснення експериментальної роботи; вивчення передового досвіду; зіставлення експериментальних даних з масовою практикою. узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези. оформлення результатів дослідження, їх упровадження в життя. У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.
Метод науково-педагогічного дослідження — шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання. Організовуючи дослідження, необхідно оптимально поєднувати комплекс методів, маючи на увазі, що таке поєднання покликане забезпечити отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта виховання чи навчання, а використовувані методи повинні забезпечити одночасне вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості.
Процес і результати науково-педагогічного дослідження фіксуються багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації: анкети, плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення результатів дослідження в практику, магнітофонні записи, фотокартки, кінострічки; протоколи обговорення уроків, виховних заходів та ін.; конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів; описи досвіду роботи шкіл та інших виховних закладів; статистичні дані, математичні обчислення.