Малораковецька зош і-іі ступенів Батьківські збори в початкових класах.

Класний керівник:

Бедьо Ольга Іванівна

Класні батьківські збори - проводяться чотири-п'ять разів на рік.

Мета - обговорення задач навчально-виховної роботи класу, планування виховної роботи, визначення шляхів тісного співробітництва родини та школи, розгляд актуальних педагогічних проблем.

Класні батьківські збори проводяться один раз на чверть, при необхідності їх можна проводити частіше. Батьківські збори повинні стати школою освіти батьків, повинні розширювати їхній педагогічний світогляд, стимулювати бажання стати хорошими батьками. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення учнів, характеризуються їхні можливості, ступінь просування класу в навчальній діяльності. Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова на зборах повинна йти не про оцінки, а про якість знань і рівень інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній та моральній мотивації. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхніх досягнень, і не тільки в навчальній діяльності.

Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Їх характер і спрямованість підказує саме життя, система організації роботи в дитячому колективі. Тематика й методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості та зацікавленості батьків, цілі та задачі виховання, що стоять перед школою.

Форми роботи з батьками в сучасній початковій школі

З-поміж багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливішою є виховна. Однак катаклізми, що відбуваються у сучасному україн­ському суспільстві, та економічні труднощі гальмують адаптацію сім'ї як соціального інституту до нових умов сьогодення, негативно позначаються на її виховній ролі. Вочевидь, що сьогодні сім'я не го­това взяти на себе всю відповідальність за соціалізацію дітей.

Проте сім'я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв'язки з'єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут займають за­клади освіти, педагоги, які завдяки фаховій освіті володіють необ­хідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вмін­нями і навичками, є важливою складовою в педагогічному трикут­нику «дитина — батьки — вчитель». Важливу функцію координації виховних дій сім'ї за сучасних умов покладено на освітній заклад, і від того, як організована і реалізована робота з батьками кожно­го навчального закладу і кожного його окремого класу, значною мі­рою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Сут­тєвим за своєю значущістю завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім'ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу.

Установлення та підтримка педагогічної співдії «діти — батьки — педагоги» повинні вибудовуватися на принципах взаємоповаги, до­віри, відповідальності та рівноправному партнерстві.

Основою такої співдії повинна стати єдність у ставленні до дити­ни як до найвищої цінності. Зміст педагогічної діяльності вчителя у зазначеній співдії повинен спрямовуватися на підвищення готов­ності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливо­сті відповідального батьківства, на передачу всім дорослим членам родини певної психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, право­вої та іншої інформації, на формування у них відповідних практич­них умінь та навичок.

Організацію роботи з батьками у сучасному освітньому закладі умовно можна поділити на такі напрямки:

1) вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;

2) залучення батьків, усіх дорослих членів родини до навчально-виховного процесу як рівноправних учасників, інтеграція зу­силь і гармонізація взаємин педагогічного колективу і громад­ськості щодо створення сприятливих умов для ефективної робо­ти освітнього закладу;

3) формування педагогічної культури сучасної сім'ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;

4) корекція виховної діяльності родин із різним типом сімейного неблагополуччя.

Організація роботи з батьками в освітньому закладі — багатоаспектна і має значні педагогічні можливості. Успіх в організацій ро­боти з батьками значною мірою залежить від особистості та автори­тету педагога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватися з батьками, колегами, дітьми. Учи­тель початкових класів, а у подальшому шкільному житті дітей — класний керівник — це педагогічний працівник, який здійснює пе­дагогічну діяльність із колективом учнів класу, їх батьками, орга­нізацію та проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу у створен­ні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту. Відповідно до «Положення про класного керівника навчального за­кладу системи середньої освіти» класний керівник (учитель почат­ковких класів) координує виховну роботу батьків, учителів, психо­лога, медичних працівників, інших учасників навчально-виховного процесу щодо виконання завдань навчання та виховання у класно­му колективі. Він має право вносити пропозиції на розгляд батьків­ських зборів класу щодо матеріального забезпечення та проведення

заходів, відвідувати учнів (вихованців) за місцем про­живання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчати умо­ви їх побуту та виховання тощо.

Зміст роботи з формування педагогічної культури батьків мож­на визначити як спеціально організовану діяльність щодо надання допомоги сучасній сім'ї у виконанні нею виховної функції. Неаби­яка роль у цій роботі відводиться батьківським зборам, визначаючи їх тематику і форми проведення.

Методологічним підґрунтям цієї діяльності є право кожної дити­ни на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічно­го розвитку і сімейного добробуту. Формування педагогічної культу­ри батьків є частиною соціальної політики сучасного українського суспільства, оскільки послаблення інституту сім'ї — серйозна про­блема соціальної політики держави.

Важливе завдання освітнього закладу, вчителя — допомога бать­кам у виконанні ними функції вихователів — не лише створення гар­монічних взаємин між батьками та дітьми, але й їх передумов: пев­ного способу життя і доброзичливих взаємин усіх членів родини.

Отже, формування педагогічної культури сучасної сім'ї — це про­цес виховання і перевиховання дорослих: батьків, інших членів ро­дини, навіть опосередковано дітей, який може бути корисним і не­обхідним навіть тим батькам, які, виховуючи дітей, не відчувають певних проблем.

Учителеві, насамперед, потрібно пам'ятати, що спілкування з батьками — одна з основних складових успішної роботи з дітьми. Знання складу сім'ї, особливостей виховання, взагалі залучення вчи­теля до нового шкільного життя дитини — умови успішної адапта­ції наймолодших школярів до цього непростого життя.

Школа повинна стати надійною опорою і партнером для бага­тодітних сімей, активно пропагувати позитивний досвід вихован­ня в них.

Не потрібно забувати класоводові про роботу з неблагополучними сім'ями, корекцію виховної діяльності родин із різним типом сі­мейного благополуччя або дисфункційних, умови життя в яких нега­тивно впливають на розвиток особистості дитини. Корекція виховної діяльності дисфункційних родин повинна починатися з глибокого і змістовного вивчення вчителем умов життя, побуту, взаємин між дорослими і дітьми, особистості кожного із батьків, рівня їх загаль­ної та педагогічної культури. Учителеві необхідно не лише вияви­ти основну причину неблагополуччя, але й його витоки, що закла­дені в особистості батьків, інших дорослих членів сім'ї, визначити найістотніші помилки в сімейному вихованні та шляхи їх усунен­ня, тобто окреслити можливості застосування індивідуального підходу до членів таких родин на батьківських зборах, із обов'язковим дотриманням педагогічного такту, доброзичливим ставленням до батьків і дітей, із врахуванням індивідуальних особливостей роди­ни, демонструючи вміння розуміти труднощі та негаразди, з опо­рою на позитивне в особистості кожного з дорослих і дитини, вірою у можливість поліпшення морально-психологічного клімату роди­ни за умови копіткої роботи, розумінням специфічності випадку сі­мейного неблагополуччя, торкнутися проблеми і запропонувати об­говорити її на батьківських зборах, щоб окреслити шляхи роботи з такою сім'єю (або сім'ями).Батьківські збори мають відповідати таким педагогічним вимогам:

• сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, виховувати соціально-правову відповідальність батьків за виховання дітей;

• проводитися систематично, забезпечувати наступність у вирішенні виховних завдань;

• забезпечувати оптимальні умови для оволодіння батьками психолого-педагогічними знаннями в галузі сімейного виховання;

• сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи і сім'ї на вихованців;

• забезпечувати формування узгодженої колективної думки, яка позитивно впливала б на процес виховання;

• створювати позитивний емоційний і соціальний клімат для утвердження національної гідності батьків і національного виховання;

• сприяти підвищенню авторитету вчителів-вихователів і батьків;

• показувати батькам успіхи їхніх дітей у навчанні та вихованні як результат діяльності учителів-вихователів.

Для формування і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самоврядування. Таким органом є батьківський комітет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків класу. Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання батьківського комітету — сприяти педагогічному колективу школи у вихованні і навчанні школярів, допомагати класному керівнику створювати сприятливі умови для проведення навчально-виховної роботи.

Кожен член батьківського комітету повинен користуватися визнаним авторитетом серед батьків, володіти організаторськими здібностями, бути добрим вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківського комітету повинні відчувати відповідальність перед громадою за виховання дітей і дорослих, уміти зберігати відомості про особливості стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.

Батьківський комітет за умов розумного педагогічного впливу з боку класного керівника може стати добрим помічником учителів-вихователів в організації та проведенні класних батьківських зборів, які проводяться 5—6 разів упродовж навчального року. їх проведенню має передувати копітка робота класного керівника. Особливу увагу варто приділити підготовці та проведенню перших зборів батьків, з якими класний керівник ще мало знайомий. Для цього треба докладно ознайомитися з учнями класу (демографічні дані, стан здоров'я, успішність у

попередніх класах, особливості соціально-психологічного розвитку), відвідати учнів дома для знайомства з їхніми батьками, у бесідах з колегами, які працювали з учнями в попередніх класах, з'ясувати окремі аспекти взаємин батьків з педагогічним колективом.

У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського комітету, батьки-активісти. Питання порядку денного обговорюються на засіданні батьківського комітету.

До батьківських зборів мають готуватися також учні. Організовано й зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати діяльності вихованців (щоденники, зошити, твори, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки, кулінарні вироби та ін.). Значний інтерес для батьків мають виступи колективів художньої самодіяльності. Це своєрідні звіти педагогів перед батьками про результати виховної роботи з їхніми дітьми. При цьому важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні класу. Це, по-перше, активізує колективну творчу роботу безпосередньо учнів і, по-друге, викликає особливий інтерес батьків. Досвід роботи творчо працюючих класних керівників показує, що батьки на такі збори приходять як на сімейне свято.

Важливо визначити (у погодженні з батьками) час проведення зборів з урахуванням їх зайнятості. Доцільно на весь навчальний рік визначити постійний день (наприклад, остання п'ятниця чи субота місяця) і час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати свій час.

Рекомендації по підготовці та проведенню

батьківських зборів

Батьківські збори – це основна форма спільної роботи батьків, на якій обговорюються і приймаються рішення по найбільш важливих питаннях життєдіяльності класного співтовариства і виховання учнів в школі і вдома. Головним його призначенням є його узгодження, координація і інтеграція зусиль школи і сім'ї в створенні умов для розвитку духовно багатої, етично чистої і фізично здорової особистості дитини. Нерідко батьківські збори проводяться і для того, щоб підвищити педагогічну культуру батьків, активність їх ролі в житті класу, відповідальність за виховання учнів.

До основних елементів підготовки зборів батьків можна віднести наступне:

Вибір теми зборів. Вона не має бути випадковою. Її вибір обумовлений цільовими орієнтирами життєдіяльності класного колективу, особливостями протікання процесів навчання і виховання.

Визначення цілей батьківських зборів. Наприклад, підвищення педагогічної культури батьків, виховання дитини в сім'ї і школі, сприяння об'єднанню батьківського колективу, вироблення колективних рішень, пропаганда успішного родинного виховання та ін.

Вивчення класним керівником науково-методичної літератури з даної проблеми. Рекомендація: «Перше вересня», «Класний керівник», «Виховання школярів» та інші газети й журнали, які розглядають проблеми навчання та виховання учнів.

Проведення мікродослідження в співтоваристві дітей і батьків. Воно необхідне для здобуття додаткової інформації про характер і причини виникнення тієї або іншої проблеми, можливих шляхах і способах її вирішення. Дуже важливо привабити батьків до організації і аналізу результатів дослідження.

Визначення вигляду, форми і етапів батьківських зборів, способів і прийомів спільної роботи його учасників. Збори можуть бути організаційні, збори за планом класного всеобучу батьків, тематичні, збори-диспути, збори-практикуми, підсумкові.

Запрошення батьків та інших учасників зборів. Батьків доцільно запросити на збори двічі: перший раз за 2 тижні до його проведення, щоб вони могли спланувати завчасно свою участь, і другий раз за 3-4 дні, з метою підтвердження інформації про дату і час його проведення.

Розробка рішення зборів, його рекомендацій, пам'яток батькам. Класний керівник повинен за 2-3 дні до зборів скласти проект його рішення. При розробці пам'яток для батьків і рекомендацій, доцільно скористатися допомогою шкільного психолога.

Устаткування і оформлення місця проведення зборів. В класі бажано розмістити виставки творчих робіт учнів і науково-методичної літератури з обговорюваної проблеми. На дошці пишуться тема і епіграф батьківських зборів, змальовуються таблиці і діаграми з результатами проведеного в класі мікро дослідження, вивішуються плакати з пам'ятками для батьків. Відповідно до форми проведення зборів розставляються столи і стільці, на які кладуть папір для заміток, олівці або ручки.

Перераховані дії з підготовки зборів дозволяють вчителеві і членам батьківського комітету бути упевненішими в тому, що збори відбудуться, успішно пройдуть і виявляться корисними для батьків та інших його учасників.