1. Мовознавство як наука.

Мовознавство, або лінгвістика - наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників. Предметом курсу “Вступ до мовознавства” є вивчення основних відомостей про мову, лінгвістичних понять і термінів, без яких неможливо вивчати жодну лінгвістичну дисципліну. Завдання полягають у з’ясуванні питань про: А) природу і сутність мови; Б) структуру і систему мови; В) походження мови та закономірності розвитку мов; Г) виникнення і розвиток письма; Ґ) класифікацію мов світу за походженням і будовою; Д) шляхи й методи вивчення мовного матеріалу; Е) зв’язок мовознавства з іншими науками та ін. ІІ. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови абстраговано від конкретних мов. До них належать суть мови, її природа, походження, закони розвитку, зв’язок з мисленням, структура і закономірності функціонування всіх мов світу. Прикладне мовознавство вивчає застосування мовознавчої теорії на практиці мов, у практиці перекладу, навчання письма, читання, для уніфікування термінології тощо. Конкретне мовознавство вивчає окремі (конкретні) мови або групу споріднених мов.

2. Місце мовознавства в системі наук.

Мовознавство передусім пов’язане з такими суспільними науками як історія, археологія, етнографія, соціологія, психологія, літературознавство та ін. Із природничих наук мовознавство пов’язане з фізіологією людини, антропологією, медициною, фізикою, кібернетикою, математикою, семіотикою, філософією та ін. Оскільки мова є найважливішим засобом комунікації у суспільстві та тісно пов'язаний з мисленням і свідомістю, Мовознавство входить (в якості однієї з центральних наук) до кола гуманітарних (соціальних) наукових дисциплін, досліджують людини і людське суспільство. З цих наук з мовознавством найтісніше пов'язана етнографія і її різні області, які розробляють, в зокрема, загальні принципи функціонування мови в суспільствах різних типів, в архаїчних, або «первісних», колективах. Мовознавство як наука про мовне спілкуванні все ближче зв'язується з сучасною соціологією. Різні види комунікації в суспільстві досліджуються мовознавства, теорії комунікації, культурною антропологією (вивчає комунікацію за допомогою будь-яких повідомлень, не тільки і не стільки мовних і знакових) і семіотикою. Різноманіття функцій мови в суспільстві і тісний характер його зв'язку з мисленням і з психічною діяльністю людини робить дуже гнучкою взаємодію Мовознавства з відповідними соціальними та психологічними науками. Контакт Мовознавства з біологією здійснюється при дослідженні можливого спадкового характеру основи мовних здібностей людини і з розробкою ідеї моногенезу мови. Фонетика особливо тісно пов'язана з фізикою і фізіологією. Мовознавство виявилося тою гуманітарної наукою, яка, не пориваючи зв'язків з іншими науками про людину та її культурі, першою рішуче стала використовувати не тільки інструментальні методи спостереження (у фонетиці) та експериментальні прийоми (У психолінгвістиці), але і систематично застосовувати математичні способи (У тому числі і ЕОМ) для отримання і записи своїх висновків.