
- •Екзаменаційні питання з педагогіки (і курс)
- •Вчитель, його соціальні функції. Основні групи вимог до вчителя.
- •Педагогічна майстерність вчителя та її основні елементи
- •Предмет педагогіки: стадії розвитку, історія формування як самостійної науки.
- •Виникнення виховання в людському суспільстві. Виховання у первісному суспільстві
- •Виникнення перших шкіл та організація виховання в них в світовій цивілізації
- •Виховання у Давній Греції (Афіни, Спарта)
- •Загальна характеристику культури і освіти епохи Середньовіччя. Система виховання у Західній Європі у даний період
- •Виникнення перших університетів у Західній Європі
- •Життя та педагогічна діяльність я.-а. Коменського
- •Принцип природовідповідності. Вікова періодизація та система шкіл за Коменським
- •Класно-урочна система я.-а. Коменського ("Велика дидактика")
- •Педагогічні ідеї д. Локка
- •Ідея природовідповідності та "вільного виховання" ж.-ж. Руссо
- •Освітні ідеї німецьких педагогів-філантропістів і. Базедова та в. Зальцмана
- •Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
- •Неогуманізм в. Гумбольдта
- •Педагогічні думки ф. Дістервега
- •Педагогічна теорія і практика м. Монтессорі
- •Ідея цілісного виховання р. Штайнера
- •Сучасна система освіти у розвинених країнах (Англія, Франція, Німеччина, сша)
- •Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі
- •Перекладна література та перші педагогічні пам’ятки Київської Русі
- •Острозька школа-академія та її вплив на формування культури українського народу
- •Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні). Система виховання лицаря-козака
- •Педагогічні погляди о. Духновича
- •Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського
- •Ідея народності виховання к.Д. Ушинського
- •("Про народність у громадському вихованні")
- •28. Дидактика к. Ушинського. Методика початкового навчання ("Рідне слово", "Дитячий світ")
- •К. Ушинський про підготовку вчителя ("Проект вчительської семінарії")
- •Ідея національного виховання с. Русової
- •31. Життя та педагогічна діяльність а.С. Макаренка
- •32. Шляхи формування вчителя-вихователя та його педагогічної майстерності за а.С. Макаренком
- •33. А. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків", "Лекції про виховання дітей")
- •34. Життя та педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського
- •35. В. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-річного віку ("Серце віддаю дітям")
- •36. Ідея в. Сухомлинського про виховання вчителя-вихователя ("Сто порад вчителю", "Розмова з молодим директором школи")
- •37. Педагогіка – наука про виховання, її предмет.
- •38. Основні педагогічні категорії
- •39. Завдання педагогіки. Її джерела
- •40. Система педагогічних наук, їх характеристика
- •41. Поняття про педагогіку народознавства, народну педагогіку, як її складову (етнопедагогіка)
- •42, 43, 44, 45. Методи науково-педагогічних досліджень, їх характеристика
- •46. Етапи науково-педагогічних досліджень
- •47. Аналіз і оформлення результатів науково-педагогічних дослідження
- •48. Поняття системи освіти, її структура
- •49. Основні принципи організації освіти в Україні
- •50. Завдання закладів освіти
- •51. Управління системою освіти
- •52. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ххі ст. Закон України "Про освіту"
- •53. Розвиток особистості, його рушійні сили та закономірності
- •54, 55, 56. Роль спадковості та середовища в розвитку і формуванні особистості
- •57. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості
- •58, 59, 60, 61. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості
- •62. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх характеристика
- •63. Індивідуальні відмінності та їх урахування в навчанні та вихованні
- •64. Проблема мети виховання в історії розвитку освіти і педагогіки
- •65. Мета сучасного національного виховання
- •66. Основні завдання і зміст всебічного розвитку особистості
- •67. Комплексний підхід до виховання, як умова забезпечення всебічного розвитку особистості
- •Взаємозв’язок біологічних і соціальних факторів розвитку особистості
41. Поняття про педагогіку народознавства, народну педагогіку, як її складову (етнопедагогіка)
Етнопедаго́гіка — галузь педагогіки, що включає в себе педагогічні знання, навики, досвід певного етносу у вихованні підростаючого покоління. В етнопедагогіці загальнолюдські надбання трудового, етичного, естетичного виховання втілюються в системі виховання даного народу.
Завдання етнопедагогіки полягає в тому, щоб дитина засвоїла широке коло правил і навиків співжиття у суспільстві, оволодівши перш за все духовними надбаннями рідного народу. Формування гармонійно розвиненої особи, цілісної особистості відбувається на основі засвоєння учнем історично надбаних рідним народом знань і етнічних норм у таких сферах духовності як народний світогляд, народна філософія, народнаідеологія, народна мораль,етика, народнаестетиката інших сферах народноїдуховної культури.
Українська етнопедагогіка включає в себе такі розділи педагогічних знань як народне дитинознавство,батьківська,родинна педагогіка,народна дидактикаінародна педагогічна деонтологія.
Після тривалого періоду ігнорування і заборони в Україні національної системи нині виховання в загальноосвітній школі, у дошкільних і позашкільних закладах стає на шлях відродження, науково-педагогічного осмислення і обґрунтування. По-новому осмислюється значення і роль етнопедагогіки у вихованні майбутніх громадян Української держави. Прийняття Державної національної програми «Освіта» надало процесам етнопедагогічного відродження цілеспрямованого характеру на державних засадах.
Українська народна педагогіка — складова народознавства (українознавства) й водночас один із засобів його реалізації на практиці, тобто є основою педагогіки народознавства.
Народна педагогіка. Термін «народна педагогіка» уперше вжив український письменник, культурний діяч, педагог Олександр Духнович (1803—1865) у підручнику «Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельских».
Народна педагогіка — галузь педагогіки, що охоплює накопичений віками народний досвід, погляди на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання підростаючого покоління.
Якщо народна педагогіка охоплює емпіричні педагогічні знання без вказівки на їх походження, то етнопедагогіка пов'язана з конкретною етнічною належністю педагогічних традицій. Отже, педагогіка виконує різноманітні завдання як на загальнодержавному, так і на галузевому й регіональному рівнях, спрямовані на забезпечення навчання, виховання і розвитку підростаючого покоління. Етнопедагогіка досліджує можливості й ефективні шляхи реалізації прогресивних педагогічних ідей певного народу в сучасній науково-педагогічній практиці, способи поєднання народної педагогічної мудрості з педагогічною наукою; аналізує педагогічне значення явищ народного життя і визначає їх відповідність сучасним завданням виховання. Етнопедагогіка є складовою народознавства й водночас — педагогіки народознавства.
Народознавство — у вузькому значенні (етнографія)є наукою про походження й розселення народу, його культуру, побут, традиції, звичаї, обряди; у широкому значенні — сукупністю сучасних наук про певний народ, його культуру, історію, духовність.
Педагогіка народознавства — напрям сучасної педагогіки, який вивчає шляхи та засоби практичного засвоєння учнями культурно-історичних надбань минулих поколінь: традицій, звичаїв, обрядів свого народу.
Невід'ємними складовими народної педагогіки є родинна педагогіка, педагогічна деонтологія, педагогіка народного календаря. Родинна педагогіка — складова народної педагогіки, в якій зосереджено знання й досвід щодо створення і збереження сім'ї, започаткування та продовження сімейних традицій (трудових, моральних, мистецьких).
Родинна педагогіка сприяє формуванню в дітей любові до матері і батька, бабусі і дідуся, поваги до пам'яті померлих.
Актуальні для сучасної педагогіки питання стосунків між вихователями і вихованцями розглядає педагогічна деонтологія.
Педагогічна деонтологія (гр. deontos— належне, потрібне, необхідне) — народні знання про виховні обов'язки батьків перед дітьми, вчителів перед учнями, вихователів перед вихованцями, про етичні норми, необхідні для виконання педагогічних функцій.
Значні виховні можливості закладено в педагогіці народного календаря, який попри певні універсальні особливості закорінений у буттєвий досвід кожного народу.
Педагогіка народного календаря — складова народної педагогіки, що передбачає виховання дітей та молоді шляхом залучення їх до сезонних робіт, підтримання звичаїв, участі у святах і обрядах.
Великі потенційні можливості національного виховання, зокрема формування патріотичних рис, має педагогіка, джерелом якої є історична пам'ять про оборонців рідної землі, традиції формування мужнього воїна — захисника вітчизни. У контексті педагогіки українського народу нею є козацька педагогіка.
Козацька педагогіка — педагогіка українського народу, спрямована на формування мужнього громадянина (козака — лицаря) з яскраво вираженою українською національною свідомістю, твердою волею і характером.
Новий сплеск інтересу до надбань козацької педагогіки стався з набуттям Україною державної незалежності.