- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1 предмет політології, методи дослідження політичних наук Загальні положення
- •План лекції
- •1.1 Предмет політології
- •1.2 Метод дослідження політичної науки
- •1.3 Функції політології
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 2 історія світової і української політичної думки Загальні положення
- •План лекції
- •2.1 Політична думка Стародавнього Сходу
- •2.2 Політичні вчення античності
- •2.3 Основні риси політичної думки епохи середньовіччя
- •2.4 Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження та Реформації
- •2.5 Політичні погляди Ніколо Макіавеллі
- •2.6 Теорії природного права та суспільного договору
- •2.7 Просвітництво. Раціоналістичні концепції політики
- •2.8 Історія української політичної думки
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 3 політична думка XX століття Загальні положення
- •План лекції
- •3.1 Генеза політичних ідей на початку - наприкінці XX століття
- •3.2 Основні напрямки досліджень національних політологічних шкіл
- •3.3 Політологія посткомуністичних суспільств
- •Питання для самоконтролю
- •4.2 Політична думка України в XVI-XVII століттях
- •4.3 Політичні ідеї України в XIX столітті
- •4.4 Основні напрями розвитку українські політичної думки у першій половині XX століття
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 держава як інститут політичної системи суспільства, правова і соціальна держава Загальні положення
- •План лекції
- •5.1 Природа, ознаки і функції держави
- •5.2 Устрій сучасної держави
- •5.3 Громадянське суспільство і правова держава
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 6 політична свідомість та політична культура Загальні положення
- •План лекції
- •6.1 Політична свідомість: рівні, структура, типи
- •6.2 Політична культура
- •6.3 Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 7 політичне лідерство та політичні еліти Загальні положення
- •План лекції
- •7.1 Природа, сучасні теорії та типологія політичного лідерства
- •7.2 Сутність політичної еліти, концептуальні напрями тлумачення. Типологія еліт
- •Питання для самоконтролю
- •План лекції
- •8.1 Сутнісні характеристики політичних режимів. Типологія політичних режимів
- •8.2 Демократичні основи політичного життя суспільства. Сучасні концепції демократії
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 9 політичні партії та партійні системи Загальні положення
- •План лекції
- •9.1 Політична партія як організація. Функції та типологія партій
- •9.2 Сучасні партійні системи
- •9.3 Громадські організації і рухи
- •Рекомендована література
- •Список джерел інформації
- •Додаток а
- •Додаток б
1.3 Функції політології
Сутність політології проявляється у її функціях. Розглянемо головні з них.
Теоретико-пізнавальна функція – означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Завдяки цій функції політологія знаходить об’єктивні тенденції соціально-політичного та економічного розвитку суспільства та дає оцінку політичним ситуаціям. Результатом теоретичної функції є політична теорія – цілісне, достатньо вірогідне та систематизоване знання про зв’язки та закономірності явищ та процесів політичної сфери суспільства. Теоретичне знання – найбільш удосконалена форма наукового обгрунтування практичної політичної діяльності.
Методологічна функція політології – охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політичної сфери і практичної реалізації здобутих знань. За допомогою цієї функції розкриваються загальні закономірності політики, різних політичних систем, політичних відносин, створюється база для розвитку приватних політичних теорій. Результатом цієї роботи є система соціально опрацьованих принципів та засобів раціонального пізнання політичної діяльності.
Аналітична функція – полягає у накопиченні, вивченні, систематизації фактів та явищ політичного життя. Крім того, це пошук відповідей на питання політичного життя. Ця функція політології дозволяє аналізувати та оцінювати діяльність всіх елементів політичної організації суспільства, а її результатом є судження та висловлювання, що стверджують або заперечують будь - що про політичні явища. Аналітична функція робить можливим перехід від спостереження явищ до виявлення їх причин.
Прогностична функція – полягає у передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Прогностична функція шукає відповідь на питання, якою буде дійсність у майбутньому та коли відбудуться зазначені події. За допомогою цієї функції здійснюється передбачення політичних процесів. Частіше за все результатом цієї функції є створення прогнозів – гіпотез, які спираються на вже відомі тенденції розвитку політичних явищ.
Функція політичної соціалізації – забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури.
Через світоглядну функцію затверджуються цінності, ідеали, норми цивілізованої політичної системи, політичної культури соціальних суб’єктів, що сприяє досягненню консенсусу у суспільстві.
Таким чином, зазначені функції тісно пов’язані із загальними функціями політики, які виступають у цивілізованому суспільстві на перше місце.
Питання для самоконтролю
1 Дайте загальне визначення терміну «політологія».
2 Охарактеризуйте основні підходи до визначення предмету політології.
3 Що є об’єктом політології?
4 Що входить до політичної сфери суспільства?
5 Які головні завдання вирішує політологія?
6 Дайте характеристику групам методів, які використовує наука політологія.
7 Що означає інституційний підхід в політології?
8 Назвіть найбільш розповсюджені функції політології.
9 Охарактеризуйте теоретико-пізнавальну та аналітичну функції.
10 Коли була створена політологія як наука? Чи є вона молодою?