Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TL_PolitologiyaI.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
987.65 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

1 Назвіть дослідників політичних партій, теорій еліт.

2 Як Ви розумієте метод біхевіоризму?

3 Хто є автором концепцій тоталітаризму?

4 У чому суть політичної модернізації?

5 Які політичні концепції другої половини XIX століття. Ви мо­жете назвати?

Список рекомендованої літератури

[13; 15; 32; 49; 52; 87; 97; 166; 189; 242; 245; 246; 254; 262; 280; 288; 304; 318; 319; 320]

Тема 4 ПОЛІТИЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ:

ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

План лекції

4.1 Політичні ідеї Київської Русі.

4.2 Політична думка України в XVI-XVII століттях.

4.3 Політичні ідеї України в XIX столітті.

4.4 Основні напрями розвитку українські політичної думки у першій половині XX століття.

4.1 Політичні ідеї Київської Русі

Мислителі Київської Русі розуміли державну владу як відносини панування і підкорення, коли воля людей, що стоять на вершині іє­рархічної суспільної спали, рухає нижчими верствами суспільства з волі Божої та згоди людей на такий порядок у суспільстві. Основ­ними ознаками влади вважали справедливість — "правду" і примус — "силу". Влада, на їхню думку, забезпечує захист, порядок, справедли­вість та спасіння, і тому її слід визнавати й коритися їй.

Походження державної влади літописці пов'язували з покликан­ням Рюрика, якого вважали засновником династії київських князів. Отримана в результаті договору між ним і народними зборами сло­в'янських племен влада повинна забезпечити надійний захист від на­паду чужинців і ліквідацію міжусобиць. Договір між Рюриком — пра­вителем знатного походження і представниками племен був не тіль­ки актом вияву народної волі, а й основою для обґрунтування легітимності князівської влади, яка визначалася також "богообраністю" і "благословенністю". Сутність "богообраності" полягала в тому, що Бог ставив князя на владу через церкву, а "благословенність" — у тому, що Бог оберігав увесь княжий рід, а через нього — всю землю Русь­ку. Літописці обґрунтували й інші аспекти легітимності: право на владу за заповітом чи волею попереднього князя згідно з міжкнязівськими договорами, підтвердженими хресним цілуванням; право на владу, отримане згідно з народною волею, висловленою вічем.

У зв'язку з тим, що поняття влади в політичній думці княжої доби часто ототожнювалося з владою князя, проблема ідеального правителя в ній посідала одне з провідних місць. Найбільш повно ідеал князя розкритий Володимиром Мономахом у "Повчанні дітям". Для нього ідеальний володар — мудрий, справедливий і милосерд­ний, вірний слову, шанує духовних осіб, родичів, гостей, дбає про підданих.

Центральною проблемою того часу були взаємовідносини світсь­кої і церковної влади. Виділялися дві концепції: "богоугодного" володаря і князівського єдиновладдя. Представниками першої концепції були Феодосій Печерський і відомий літописець Нестор. Вони сфор­мулювали ідею "духовного проводу над світською владою"; ідею необхідності захисту князем православної віри, сприяння її поширенню і процвітанню; ідею об'єднання київських князів навколо церкви, а не навколо великокнязівського престолу; ідею божественної природи влади, її обов'язку творити богоугодні справи.

Київський митрополит Іларіон вбачав у сильній монархічній вла­ді князя запоруку територіальної цілісності держави, вважав, що церква повинна слугувати державі та її володареві, охороняючи загально­державний централізм.

На думку мислителів Київської Русі, народна воля, слабкість якої полягала у надмірній свободі кожного з її носіїв, має бути обмежена волею князя, який несе відповідальність як перед народом, так і перед Богом. Піддані повинні коритися владі, прагнути її опіки й заступництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]