- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1 предмет політології, методи дослідження політичних наук Загальні положення
- •План лекції
- •1.1 Предмет політології
- •1.2 Метод дослідження політичної науки
- •1.3 Функції політології
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 2 історія світової і української політичної думки Загальні положення
- •План лекції
- •2.1 Політична думка Стародавнього Сходу
- •2.2 Політичні вчення античності
- •2.3 Основні риси політичної думки епохи середньовіччя
- •2.4 Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження та Реформації
- •2.5 Політичні погляди Ніколо Макіавеллі
- •2.6 Теорії природного права та суспільного договору
- •2.7 Просвітництво. Раціоналістичні концепції політики
- •2.8 Історія української політичної думки
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 3 політична думка XX століття Загальні положення
- •План лекції
- •3.1 Генеза політичних ідей на початку - наприкінці XX століття
- •3.2 Основні напрямки досліджень національних політологічних шкіл
- •3.3 Політологія посткомуністичних суспільств
- •Питання для самоконтролю
- •4.2 Політична думка України в XVI-XVII століттях
- •4.3 Політичні ідеї України в XIX столітті
- •4.4 Основні напрями розвитку українські політичної думки у першій половині XX століття
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 держава як інститут політичної системи суспільства, правова і соціальна держава Загальні положення
- •План лекції
- •5.1 Природа, ознаки і функції держави
- •5.2 Устрій сучасної держави
- •5.3 Громадянське суспільство і правова держава
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 6 політична свідомість та політична культура Загальні положення
- •План лекції
- •6.1 Політична свідомість: рівні, структура, типи
- •6.2 Політична культура
- •6.3 Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 7 політичне лідерство та політичні еліти Загальні положення
- •План лекції
- •7.1 Природа, сучасні теорії та типологія політичного лідерства
- •7.2 Сутність політичної еліти, концептуальні напрями тлумачення. Типологія еліт
- •Питання для самоконтролю
- •План лекції
- •8.1 Сутнісні характеристики політичних режимів. Типологія політичних режимів
- •8.2 Демократичні основи політичного життя суспільства. Сучасні концепції демократії
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 9 політичні партії та партійні системи Загальні положення
- •План лекції
- •9.1 Політична партія як організація. Функції та типологія партій
- •9.2 Сучасні партійні системи
- •9.3 Громадські організації і рухи
- •Рекомендована література
- •Список джерел інформації
- •Додаток а
- •Додаток б
Тема 1 предмет політології, методи дослідження політичних наук Загальні положення
Характеристика політики як науки проявляється досягненням великих цілей в реалізації суспільних політичних акцій. Політика як діяльність надзвичайно складна, вимагає від тих, хто їх здійснює, тонкого маневрування, психологічного розрахунку у відповідних політичних рішеннях.
Мета лекції – з'ясувати предмет та об'єкт політології, взаємодію політики з іншими суспільними науками та визначити методи політологічного дослідження.
Після вивчення матеріалу теми студенти повинні вміти: правильно визначити місце політології в системі сучасних наук, розрізняти політологію як науку і навчальну дисципліну, визначити предмет і об'єкт політології, розкрити взаємозв'язок політології з іншими науками, пояснити суть основних функцій та завдань політології.
План лекції
1 Предмет політології
2 Метод дослідження політичної науки
3 Функції політології
Питання для контролю
1.1 Предмет політології
У визначенні предмета політології на сьогодні не існує єдиного підходу, що зумовлено багатозначністю терміна "політика" і можливістю різноманітних засобів його характеристик.
У загальній формі політологія – наука про політику та її взаємовідносини з людиною та суспільством. Можна також сказати, що політологія – система знань про політику, політичну владу, політичні відносини та політичні процеси, про організацію політичного життя суспільства.
Як усі науки, політологія має об’єкт та предмет пізнання. Зараз існує три основних підходи до визначення предмета політології :
- перший підхід полягає у тому, що політологія розглядається лише як одна з наук про політику нарівні із політичною філософією, політичною психологією та іншими науками;
- другий підхід ототожнює політологію та політичну соціологію як найбільш загальні науки про політику;
- третій підхід визначає політологію як загальну інтеграційну науку про політику в усіх її проявах, що включає в себе і політичну соціологію, і політичну філософію, і теорію держави та права та ін. Така позиція здобула найбільше визнання серед сучасних дослідників політичних процесів.
Що таке об’єкт науки ? Це те, на що спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта. Предмет науки – сторони, ознаки та відносини об’єкта, що аналізуються.
Політологія – невід’ємна складова частина суспільних наук, яка являє собою цілісну, логічно струнку сукупність знань про історію політики та історію організації політичного життя. Політологія вивчає: політичні погляди, державні та політичні структури, політичну надбудову суспільства в процесі її поступального розвитку.
Політологія – цілком самостійна наука. Вона має свій об’єкт та предмет вивчення.
Об’єктом політології, тобто тим, на що спрямоване пізнання, є сукупність всіх політичних відносин у суспільстві. Сфера політичних відносин достатньо широка, до неї мають відношення:
Історія процесу функціонування та розвитку влади.
Включення мас до процесу управління.
Економічні, соціальні та духовні інтереси окремого індивіда або суспільства в цілому.
Політичні відносини є об’єктом вивчення не лише політології, а й політичної філософії, політичної соціології, політичної історії, права, інших наук. Але кожна з цих наук має свій предмет у праці вивчення даного об’єкта.
Під яким же кутом зору вивчає політичну сферу суспільства політологія? Специфіка політології полягає в тому, що всі соціальні явища та процеси вона розглядає відносно політичної влади. Без влади немає політики. Влада є засобом її реалізації.
Отже, предметом політології є феномен політичної влади, закономірності її функціонування і розвитку та її використання у суспільстві.
Сучасні політологи вважають, що межі політології постійно змінюються, а іноді навіть важко визначаються. Постійно збільшується число тем, які вивчає політологія. Це відбувається тому, що сучасна політика застосовується в дуже широкому колі царин людської діяльності.
Загальна характеристика політології вимагає визначення системи її понять та категорій. Це дуже важливо тому, що поняття та категорії відображають суттєві зв’язки та відносини реальної дійсності. Вони є головним конструктивним елементом будь - якої науки.
Поняття та категорії політології можуть бути розділені на ті, що мають відношення до загальної теорії політики та ті, що відображають процеси змін та розвитку політичної дійсності.
До перших належать політика, політична влада, політичні відносини, політична система суспільства, політичний інститут, держава, політична партія, політична ідеологія, політична культура, політична свідомість, суспільний рух та інші.
До других – політична діяльність, політичне рішення, політичний процес, реформа, революція, політичний конфлікт, політична роль, політична участь та інші. Крім того, в політології дуже широко використовуються поняття та категорії інших дисциплін.
Як вже було зазначено, політологія – самостійна наука і має свій специфічний предмет дослідження. Завдяки цьому вона і стала самостійною дисципліною. Але змістовно політологія пов’язана практично з будь - якою із соціальних наук. До таких наук належать, насамперед, філософія, теорія держави та права, політична економія, політична історія, соціологія, соціальна психологія, географія.
Філософія – це загальнометодологічна дисципліна. Її методи універсальні і є необхідною умовою вирішення завдань політології. Філософія розглядає загальні питання політики , навіть є такий напрямок – філософія політики. Отже, політологія використовує філософське обґрунтування політики для визначення методології та спрямованості аналізу політичних явищ.
Політологія та теорія держави співпадають в частині дослідження ролі держави як суспільного інституту та головного елемента політичної системи суспільства. Але предметом політології є теорія політики в широкому розумінні, і у зв’язку із цим, відносно теорії держави, політологія є методологічною базою.
Політична історія досліджує процес розвитку політичного життя суспільства. Політична наука допомагає створювати теоретичну базу аналізу еволюції політичних процесів. З іншого боку , історія та сучасна практика – не тільки критерій теоретичних висновків політології, але й основа нових висновків та узагальнень.
Із соціологією політологія пов’язана найбільше. Така галузь соціології як політична соціологія дуже схожа об’єктом та методами на політологію. Але є дуже суттєва різниця у предметах досліджень цих дисциплін. Наприклад, політологія розглядає політику як процес, що підпорядковується певним закономірностям. Соціологія політики вивчає процес не сам по собі, а тільки його "людський вимір". Соціологія перш за все цікавиться тим, як політика впливає на розвиток людських спільнот.
Політологія взаємодіє не тільки з цими науками, але й з антропологією, демографією, логікою, кібернетикою, статистикою та багатьма іншими суспільними та природничими науками.
Які ж головні завдання вирішує політологія?
По-перше, розробляє основні напрямки, форми та методи демократизації політичної системи.
По-друге, знаходить правильні шляхи до правової держави.
По-третє, виявляє оптимальне співвідношення загальнолюдських та державних інтересів у міжнародних відносинах.
По-четверте, знаходить умови та шляхи об’єднання суспільно-політичних сил.
Загальне визначення предмета політології зводиться до виявлення провідних тенденцій та закономірностей історичного розвитку природи і суспільства в усіх проявах, аспектах, хронологічному порядку від найдавніших часів і до наших днів. Стосовно політології – питання про її предмет трактується неоднозначно, в першу чергу тому, що достатньо близько знаходяться предмети політичної історії, політології, політичної соціології тощо. Предмет політології не охоплює всю політичну проблематику, хоча в ньому тісно переплетені політичні ідеї, інститути та люди. Разом з тим основні складові предмета політології – це:
1 Процеси зародження, розвитку та функціонування різноманітних політичних сил, що мають відношення до влади та держави.
2 Конкретно історичні прояви закономірностей розвитку та функціонування політичної надбудови суспільства.
3 Дослідження політичних систем та їх складових частин (політичних режимів, політичних партій, громадсько-політичних організацій тощо).
Підводячи підсумок, слід зазначити, що в загальному вигляді предмет політології зводиться до вивчення систем закономірних взаємозв’язків суб’єктів з приводу політичної влади, боротьби за неї шляхом реформ, революцій, воєн, про сутність, форми та методи політичного володарювання тощо.