3.3 Макроекономічна рівновага ad – as. Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг виробництва

Важливою особливістю , що притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння її до рівноваги як на окремих ринках товарів, так і на сукупному – національному або світовому ринку (ринкова система – це відкрита економічна система).

AS_LT p – середній рівень цін

p

е₂

AD₂

_{- - - - - - - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - -} е₁

р_{e -}

AS₁

AD₁

Q_(O)e О_Р

Реальний обсяг виробництва (РВВП)

Рисунок 3.6 - Економічна рівновага AD – AS (класична модель)

У загальному вигляді економічна рівновага як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях – це рівновага між попитом і пропозицією. Для макроекономіки – це AD = AS. Рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією визначає рівноважний ВВП і рівноважний рівень цін.

На рис. 3.6 AD₁ – це початкова короткострокова крива сукупного попиту; крива AS₁ – початкова короткострокова крива сукупної пропозиції; AS_LT –

довгострокова крива сукупної пропозиції, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП (О_Р). Точка е₁ є точкою короткострокової рівноваги, як результат перетину короткострокових кривих AD₁ і AS₁. Якщо крива AD буде далі зміщуватися праворуч вгору до точки е₂, то буде досягнена точка довгострокової рівноваги, як результат перетину AD₂ і AS_LT.

Короткострокова рівновага означає, що кількість товарів та послуг, які покупці бажають придбати, дорівнює тій кількості, яку підприємці мають намір виробити. При цьому рівень цін задовольняє і продавців, і покупців.

Довгострокова рівновага означає, що кількість товару, яку покупці бажають придбати, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше зростання сукупного попиту викликає лише зростання цін або номінального ВВП, а реальний ВВП залишається незмінним. Лише в екстремальних умовах (наприклад, під час війни, економічних катастроф тощо) можливе надмірне використання робочої сили і безробіття сягає нижче її природного рівня.

Макроекономічна рівновага в економіці постійно порушується, що зумовлено як об’єктивними процесами (зміни в потребах, уподобаннях, традиціях суспільства різних країн та різних соціальних груп, конкуренція між ними за різні форми багатства, суспільний поділ праці та її кооперація, розподіл та комбінування, концентрація, централізація праці та інших ресурсів, НТП та зміни в природі, свідомості людей, їхньому фізичному стані тощо), так і суб’єктивними факторами (зміни в політичній, правовій, адміністративній системах, механізмах господарювання як формах використання об’єктивних економічних, природних та інших законів на різних рівнях господарювання тощо).

При цьому існує ще й діалектика перетворення об’єктивних (неконтрольованих) процесів на суб’єктивні (контрольовані) і, навпаки. Тому в економічній теорії та інших суспільних науках досить довго точаться дискусії відносно одних і тих самих явищ або процесів. Продовжується вже майже століття і дискусія навколо проблеми втручання (невтручання) держави в ринковий механізм саморегулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Отже, стержнем класичного підходу є теза, що ціни і зарплата гнучкі як в бік підвищення, так і в бік зниження. Ця гнучкість цін і зарплат швидко відновлює повну зайнятість після коливань (збурень) сукупного попиту в короткостроковому періоді і завжди тяжіє до природного обсягу виробництва. Класичний підхід сьогодні активно розвивають представники нової класичної школи (неокласики), які пропагують мінімальне втручання державних чиновників у ринкові процеси саморегулювання.

Кейнсіанці і неокейнсіанці вважають, що таке втручання держави необхідне, але зважене і комплексне (системне) з розрахунками всіх передумов і наслідків: об’єктивних і суб’єктивних. Але на основі ринкового механізму і вільної конкуренції, для чого держава повинна створити відповідні умови – “рівні правила гри” для всіх суб’єктів господарювання.

Ефект храповика. Ілюстрацією кейнсіанського підходу до визначення макроекономічної рівноваги є й так званий ефект храповика – механізму, який дає змогу крутитися колесу в одному напрямку (рис.3.7).

р AD₃

AS

AD₂ e₃¹ (4)

p₃ -- - - - - - - - - - - - - - e₃ р – середній рівень цін

AD₁

(3)

p₂ e₂¹ (2)

- - - - - - - - - - - e₂

p₁ (1)

e₁

О_Р РВВП

Рисунок 3.7 - Ефект храповика

Сутність цього ефекту полягає у тому, що при зміщеннях по кривій AS, нові точки рівноваги під час зворотного руху AD будуть встановлюватися на більш високому рівні цін, зарплат тощо. Це пояснюється, в першу чергу, тим, що на ринку праці діють більш організовані сили – профспілки, які заважають підприємцям під час скороченні попиту та зниження цін знижувати ставки зарплати робітникам. Негативні наслідки зниження зарплат розуміють і самі підприємці, які не хочуть втрачати кваліфікованих робітників і нести додаткові витрати на навчання нових робітників. Державні інститути також поступово піднімають мінімальну ставку зарплати робітникам, виходячи з нових можливостей економіки країни, соціальних стандартів життя, економічної та соціальної безпеки країни.

Відповідно будуть зростати відносно мінімальної ставки зарплати й інші ставки зарплати за більш кваліфіковану й складну працю, додаткові виплати та премії за різні умови або ефективність та якість праці тощо.

Отже, ефект храповика вказує на довгострокову тенденцію поступового зростання цін, ставок зарплат тощо, що можна пояснити і такими глибинними тенденціями економічного розвитку, як зростаюча якість і вартість робочої сили (праці), зростання (піднесення) людських потреб – перехід від примітивних, фізіологічних потреб до інтелектуально-духовних та інших соціальних потреб, зростання цін на обмежені природні ресурси (землю, її надра, питну воду тощо).