1. Кліматичні умови господарства

У ґрунтово-гідрогеологічному і природноекономічному відношеннях зона є відокремленим регіоном.

Клімат зони : помірно-континентальний, посушливий з великою кількістю тепла та сонячного світла.

Значний вплив на клімат має Чорне море.

Землі господарства знаходяться : в 15-кілометровій приморській зоні, в якій утворюється особливий мікроклімат.

За багаторічними даними середньорічна температура повітря складає +10°С. Найхолодніший місяць - січень з середньомісячною температурою повітря від -4 до -2°С, найтепліший - липень з середньомісячною температурою повітря від +21 до +23°С. Абсолютний річний максимум температури повітря досягає +38°С, абсолютний мінімум - 29°С. В окремі періоди влітку температура повітря досягає +38...+40°С, а на поверхні ґрунту - +60...+61°С. Кількість днів з температурою вище 10°С - 187, за цей період сума середньодобових температур повітря становить від 2950 до 3500°С, а вище 15°С - 137 днів з сумою середньодобових температур повітря відповідно 2300-2800°С

Середньобагаторічна кількість опадів за рік : складає 330 мм, хоча в окремі роки кількість їх коливається в межах від 161 до 517 мм. Найбільша кількість опадів випадає впродовж липня (30-60 мм). Добовий максимум опадів може сягати 50-60мм. Випаровування для зони складає 900-1000 мм на рік, умовний показник зволоження (ГТК) району дорівнює 0,40-0,60, що свідчить про значну перевагу випаровування над кількістю опадів.

Пануючими вітрами на території зони досліджень є вітри східного та північно-східного напрямків.

Суховії спостерігаються щорічно, а особливо інтенсивними вони бувають приблизно в 40% років. Суховії завдають значної шкоди сільському господарству, спричиняючи дефляцію ґрунтів. Суховії та пилові бурі виникають, в основному, з березня по вересень.

З точки зору прояву вітрової ерозії територія відноситься до Приморсько-Присиваського району, котрий характеризується критичною швидкістю вітру 8,7-13,8 м/сек., еродованість території менше ніж 0,3 т/га на годину при загальних втратах ґрунту менше 2 т/га.

Таким чином, у кліматичному відношенні територія Інституту рису УААН розташована в дефляційно-небезпечній зоні і характеризується невеликою кількістю опадів, високою сумою річних температур повітря, значним випаровуванням та сильними вітрами.

1.2 Ґрунтові умови

Ґрунти Скадовського агроґрунтового району, в основному, представлені каштановими і темно-каштановими, солонцями і солончаками. Основною ґрунтоутворючою породою є лесовидний суглинок. В лесовій породі існують окремі горизонти з підвищеним вмістом легкорозчинних солей. Їх найвища концентрація відмічається на глибині 0,5-0,7 м.

Ґрунти мають невисокий рівень родючості. Так, вміст гумусу каштанових солонцюватих ґрунтів складає 1,5-2,5%, а солонців - 1,0-1,5 %.

Солонці, як правило, розташовані у вигляді плям різного розміру серед каштанових ґрунтів. В сівозмінах РЗС вони займають до 30-40 % площі.

Солонці відрізняються низьким рівнем родючості і за своїми агрофізичними та хімічними властивостями мало придатні для вирощування більшості сільськогосподарських культур.

Механічний склад орного горизонту середньо- та легкосуглинистий, вміст часток менше 0,01 складає 29-43%. По профілю механічний склад змінюється, легкосуглинистий змінюється середньо- і високосуглинистими, потім легкосуглинистим, тобто профіль складний, що пояснюється проведенням капітального планування в період будівництва РЗС. Середня потужність гумусового горизонту становить 40-60 см. В орному горизонту вміст гумусу становить в межах 2,38-2,60%, в підорному - 1,4-1,8 і (25-50 см) на глибині 50-75 см, 1,15-0,5% і менше.

В складі поглинених основ перебільшується магній (48-50%), кальцій (45-47%), а поглиненого натрію (2-6%).

Каштаново-лучні середньо- і сильносолонцюватіглибоко- і середньосолонцюваті і середньо-сильносолонцюваті ґрунти засолені з глибини 50-75 см, тип засолення - сульфатний. Вміст водорозчинених солей в межах 1,0%. В поглинаючому комплексі ґрунту вміст натрію коливається в межах 12-18%, що є ознакою середньої і сильної солонцюватості.