5. Соціально-педагогічна робота за місцем проживання учнів.

Соціально-педагогічна робота за місцем проживання спрямована на організацію взаємодії у соціальному вихованні всіх факторів соціалізації визначеного соціального середовища, на розкриття позитивного та нейтралізацію негативного впливів факторів мікрорайону на активізацію виховного потенціалу сімейно-сусідських спільнот, їх моральної відповідальності за умови життя та розвитку дитини, родини в даному мікросоціумі.

Основні напрями соціально-педагогічної роботи за місцем проживання:

- організація громадськості на формування здорового образу життя та усвідомленого виховання в мікрорайоні через застосування ідей народної, козацької педагогіки, педагогічних інновацій стосовно соціального виховання в умовах різних етнічних культур, через організацію змістовного спілкування, через організацію сімейно-сусідської взаємодопомоги;

- організація громадськості на суспільно-корисну діяльність за місцем проживання.

- створення у мікросередовищі системи культурно-дозвіллєвих колективів, закладів (можливо на громадських засадах) та координація їх діяльності відповідно до потреб мікрорайону;

- організація роботи з соціального виховання в канікулярний та літній час.

6. Соціально-педагогічна робота з людьми, що мають психофізичні проблеми.

Соціальний педагог по роботі з дітьми, що мають психофізичні обмеження, виконує такі посадові обов’язки [наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 N 864 Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами. www.yurist-online.com/zakoni/008/07/014641.php]:

- забезпечує соціально-педагогічний патронаж дітей-інвалідів шкіл-інтернатів, спеціальних та санаторних шкіл,

- сприяє взаємодії навчальних закладів, сім'ї, служб у справах неповнолітніх, соціального захисту, охорони здоров'я, центрів соціальних служб для молоді, кримінальної міліції, інших підрозділів державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, неурядових та громадських організацій з метою адаптації дитини з особливими потребами до вимог соціального середовища і створення умов для її сприятливого розвитку;

- сприяє розвитку дітей з обмеженими можливостями, поліпшенню їхнього психоемоційного стану;

- стимулює розвиток соціальної і економічної активності дітей-інвалідів, підприємницької ініціативи, інтелектуального, трудового потенціалу;

- сприяє виявленню та розкриттю здібностей, талантів, обдарувань вихованців через їхню участь у науковій, технічній, художній творчості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді з урахуванням медико-фізіологічних та соціально-психологічних можливостей;

- залучає різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої та інших видів роботи з дітьми-інвалідами

Особливої актуальності сьогодні набуває питання інклюзивної освіти дітей з обмеженими можливостями, тобто раннього включення їх у соціальне середовище за допомогою організації спільного навчання дітей з психофізичними обмеженнями та здорових дітей.