2. Організація виховного середовища в школі.

Важливою проблемою, над вирішенням якої працює соціальний педагог є створення позитивного соціального середовища у школі. Соціальне середовище це сукупність усіх тих соціально-природних умов та обставин, які суттєво впливають на поведінку та свідомість людини. Через соціальне середовище здійснюється засвоєння учнем культури, підвищення рівня його соціального розвитку, формування способу життя, системи цінностей. Тобто через якісне соціальне середовище здійснюється набуття дитиною насиченого позитивного соціального досвіду.

Вплив соціального середовища школи на формування учня здійснюється лише в тому випадку і тією мірою, якою особистість сама в результаті активного ставлення до соціального середовища здатна взяти його як орієнтир у своїй життєдіяльності. Тому, для створення такого середовища у школі велике значення мають процеси соціальної адаптації та соціального виховання учнів. Проблеми соціальної адаптації особливо гостро відчуваються особистістю саме у шкільні роки. Вони позначаються і на психічному здоров'ї учня, на формуванні його ціннісних норм, і на формах поведінки. Зростання кількості дітей, схильних до девіантної поведінки, свідчить про домінування пасивної соціальної адаптації або дезадаптації їх у шкільному середовищі. Тому процес соціальної адаптації стає предметом поглибленого вивчення, практично-методичної розробки і безпосереднього втручання соціального педагога.

Вирішенню та навіть запобіганню проблем дезадаптації учнів допомагає соціальне виховання – педагогічно орієнтована і доцільна система сприяння особистості в оптимальній реалізації її здібностей та можливостей, в різних сферах мікросередовища, з використанням потенціалу всіх суб'єктів виховного процесу.

Створення позитивного соціального середовища у школі вимагає від соціального педагога таких дій:

• створення виховних взаємин у навчально-виховному закладі через впровадження елементів самоуправління школярів, одухотворення шкільного життя ідеями, що поєднали б учнів та вчителів;

• контроль за відповідністю засобів навчання його меті;

• допомога в адаптації дітей при вступі до школи, в переході з одного ступеня навчального закладу до іншої та при випуску з навчального закладу;

• попередження конфліктів, які можуть виникнути в учнівському колективі;

• створення системи позакласних клубів за інтересами, підтримка дитячих ініціатив, як умова позитивної самореалізації особистості;

• розширення та поглиблення соціального досвіду через участь дітей у походах по історичним та культурним місцям регіону, через організацію допомоги людям похилого віку, біженцям, хворим;

• допомога дітям в організації їх змістовного дозвілля та їх участі в організації дозвілля малечі;

• залучення батьків, громадських організацій, культурно-просвітницьких закладів до виховного процесу школи;

Разом із педколективом навчального закладу соціальний педагог бере участь у педрадах, батьківських зборах та інших нарадах, що стосуються соціально-педагогічного життя навчального закладу; проводить консультації з вчителями та іншими працівниками навчального закладу з різних соціально-педагогічних проблем з метою сприяння покращенню умов життя та навчання учнів; організовує співпрацю з учителями та іншими спеціалістами школи (психолог, дефектолог, лікар) при розробці індивідуальної стратегії і тактики допомоги дезадаптованим учням; надає допомогу в оцінці та аналізі дисциплінарних порушень учнів тощо.