aBA = aBAτ + aBAn , aBAτ AB, aBAn || AB.
Модулі цих складових
aτBA = ε × AB, |
aBAn = ω2 × AB . |
(133) |
У загальному випадку полюс |
A може рухатись криволінійно і його |
прискорення aA = aτA + aAn , тому розгорнута формула для визначення прискорення довільної точки плоскої фігури буде мати чотири складових:
aB = aAτ + aAn + aτBA + aBAn . |
(134) |

aB 



aBAτ
aA
aBA
aA 
B
aBAn
ε
A
ω
Рисунок 94
На рис.94 показано геометричне визначення вектора aB побудовою відповідного паралелограма. На практиці геометричне складання векторів
150
при знаходженні прискорення точки плоскої фігури зручніше здійснювати шляхом проектування векторного виразу (134) на вибрані осі координат.
3.7 Приклади розв’язання задач кінематики плоского руху
Задачі, для розв’язання яких використовують формули кінематики плоского руху тіла, стосуються переважно визначення швидкостей та прискорень точок різних механізмів і визначення кутових швидкостей та прискорень ланок цих механізмів за заданим рухом ведучої ланки механізму.
Механізм, рух якого розглядається, треба зображати на рисунку в тому положенні, для якого потрібно визначити відповідні характеристики.
При визначенні кутових швидкостей і швидкостей точок треба знати модуль та напрямок швидкості якої-небудь однієї з точок та напрямок швидкості іншої точки цього тіла, що дозволяє знайти положення миттєвого центра швидкостей (окрім випадку 5, розглянутого в розділі 3.5). При цьому треба розуміти, що кожна ланка механізму, яка здійснює плоскопаралельний рух, має в даний момент часу свій миттєвий центр швидкостей і свою кутову швидкість.
Для визначення кутового прискорення плоскої фігури і прискорень її точок застосовують векторний вираз (132), враховуючи, що при криволінійному русі точок їх прискорення мають дотичні та нормальні складові. Поставлена мета є досяжною, якщо відомі вектори швидкості і прискорення однієї з точок цієї фігури, а також траєкторія іншої точки фігури або положення миттєвого центра швидкостей.
Це дозволяє знайти модулі і напрямки більшості із прискорень виразу (132), залишивши невідомими тільки дві величини (модулі, напрями). Потім, проектуючи векторне рівняння (132) на вибрані осі координат, одержують два алгебраїчних рівняння, за якими обчислюють невідомі величини.
Кутове прискорення ε плоскої фігури частіше всього знаходять після обчислення дотичного прискорення однієї з точок фігури в обертальному русі навколо полюса, застосовуючи залежність (133). Але у випадку кочення без ковзання колеса нерухомою поверхнею (див.рис.93), коли відстань AP центра колеса до м.ц.ш. залишається незмінною, кутове приско-
рення знаходять шляхом диференціювання за часом виразу кутової швидкості ω = VAPA :
ε = |
dω |
|
d æ V |
ö |
|
|
= |
|
ç |
|
A |
÷ |
= |
dt |
|
|
|
|
|
dt è AP ø |
|
або
aτ
ε = APA .
Приклад 19
У плоскому механізмі, зображеному на рис 95, довжина ланок якого l1=OA=0,6м, l2=AB=1,8м, l3=O1B=2,4м, О1D=0,8м і l4=DE=1,2м, кривошип
OA обертається з кутовим прискоренням ε 1=10с-2. Визначити швидкості
VB, VE точок B, E механізму і кутові швидкості ω2, ω4 стрижнів AB і DE , а також прискорення aB точки B та кутове прискорення ε2 стрижня AB в
положенні механізму, коли кути α =60o , β =90o , γ =45o , θ =120o , а кутова швидкість кривошипа ОА ω1=6с −1 , його кутове прискорення ε1=10с-2.
Розв’язання Будуємо положення механізму у відповідності до заданих кутів
(рис.96). Визначаємо швидкість точок. Швидкість VA точки А перпендикулярна до кривошипа OA. Її модуль VA = ω1 × l1 = 6 × 0,6 = 3,6 м/c.
Швидкість VB точки В, яка одночасно належить шатуну АВ і кривошипу О1В, перпендикулярна до кривошипа О1В. Миттєвий центр швидкостей Р2 стрижня АВ знаходиться в точці перетину перпендикулярів, проведених з точок А і В до їх швидкостей. Швидкості точок стрижня АВ (ланки 2) та його кутова швидкість зв’язані залежністю
w2 = VA = VB .
AP2 BP2
Як видно з рисунка 96, трикутник АBP2 прямокутний і рівнобедрений, тому: АР2=АВ=l2=1,8м. Виходячи з цього, одержимо:
BP2 = sinAB45° = 0,7071,8 = 2,55м.
Отже
ω |
2 |
= |
VA |
= |
3,6 |
= 2 с-1; V |
B |
= ω BP = 2 × 2,55 = 5,1м. |
|
|
|
|
AP2 |
|
1,8 |
|
2 2 |
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення швидкості точки E , яка належить стрижню DE , треба спочатку знайти швидкість точки D . Так як точка D разом з точкою B належить до ланки 3, яка обертається навколо нерухомої точки O1 з кутовою швидкістю ω3 , то швидкість точки D знайдемо з пропорції:
ω3 = BOVB1 = DOVD1 , ω3 = BOVB1 = 25,,14 = 2,125с-1,
VD =VB × DO1 = 5,1× 0,8 =1,7 м/c.
BO1 2,4
Вектор VD направлений перпендикулярно до стрижня DO1 так, щоб кутова швидкість ω3 була направлена проти ходу годинникової стрілки відповідно до напрямку VВ .
Напрямок вектора VE визначимо, виходячи з того, що точка E належить одночасно повзуну, який рухається вздовж направляючих поступально. Тепер, знаючи VD і напрям VE , скористаємось теоремою про проекції швидкостей двох точок тіла (стрижня DE ) на пряму, яка з’єднує ці точки. Спочатку за цією теоремою встановимо, в який бік напрямлений вектор VE (проекції швидкостей повинні мати однакові знаки). Потім, обчислюючи ці проекції, знаходимо:
VD cos30° =VE cos60° ,
Звідки
|
VE = VD |
cos30° |
=1,7 |
0,866 |
= 2,94 м. |
|
cos60° |
0,5 |
|
|
|
|
Для визначення кутової швидкості стрижня DE (ланки 4) знайдемо положення миттєвого центра швидкостей P4 в точці перетину перпендикулярів, проведених з точок D і E до їх швидкостей. Тоді:
ω4 = VD = VE .
DP4 EP4
З прямокутного трикутника DEP4 знайдемо:
DP4 = DE sin 30° =1,2 × 0,5 = 0,6м.
Отже
ω4 = VD = 1,7 = 2,83с-1. DP4 0,6
Визначаємо прискорення точок. Прискорення точки A складається з дотичного і нормального прискорень:
аА = aτA + aAn ,
aτA = ε1l1 =10 × 0,6 = 6м/с2, anA = ω2l1 = 62 × 0,6 = 21,6м/с2.
Вектор аτА направлений перпендикулярно до OA, а вектор аAn направлений від точки A до точки O .
Для визначення прискорення точки B скористуємося рівнянням
aB = aτA + aAn + aBAτ + aBAn .
Так як точка B належить не тільки стрижню AB , а і стрижню BO1 (ланці 4), який обертається навколо нерухомої точки O1, то прискорення точки В також складається з дотичного і нормального прискорень, тобто
aBτ + aBn = aτA + aAn + aBAτ + aBAn .
Вектор aBτ направляємо перпендикулярно до стрижня OB в той чи інший бік. Його обчислення за формулою aτB = ε3l3 неможливо, так як значення ε3 невідомо. Нормальне прискорення точки В
аBn = ω32l3 = 2,1252 × 2,4 =10,85м/с2
і вектор аBn направляємо від точки B до точки O1.
Вектор аBAτ направляємо перпендикулярно до стрижня AB в будь-
яку сторону, а вектор аBAn – вздовж AB від точки B до точки A, і знаходимо числове значення:
аBAn = ω22l2 = 22 ×1,8 = 7,2 м/с2.
Таким чином, у величинах, які входять до векторного рівняння невідомі тільки числові значення aτB і aτBA . Щоб знайти ці величини, спроеціюємо обидві частини векторного рівняння на дві довільно вибрані перпендикулярні осі x та y . Направляємо одну з осей (вісь x ) вздовж стрижня AB і
врезультаті проектування одержимо:
-aτB cos45° - aBn cos45° = -aτA - aBAn ,
aτB sin 45° - aBn sin 45° = -anA + aτBA .
З цих алгебраїчних рівнянь знаходимо: 156
|
τ |
aτA |
|
aBAn |
n |
6 |
|
7,2 |
|
2 |
|
|
aB = |
|
+ |
|
- aB = |
|
+ |
|
-10,85 |
= 7,8м/с |
; |
|
cos45° |
cos45° |
0,707 |
0,707 |
|
|
|
|
|
|
|
|
aτBA = anA + aτB sin 45° - aBn sin 45° = 21,6 + 7,8 × 0,707 -10,85 × 0,707 =19,5 м/с2.
Тоді прискорення точки B :
aB = 
(aτB )2 + (aBn )2 = 
7,82 + 10,852 =13,4м/с2.
Кутове прискорення стрижня АВ :
|
|
|
|
|
ε2 |
|
аτ |
19,5 |
|
-2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
ВА |
= |
|
|
= 8,1с |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
АВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V |
B |
=5,1 м/с; V |
E |
=2,85 м/с; |
ω |
2 |
=2с-1; V =2,83 с−1 ;a |
B |
=13,4 м/с; ε |
2 |
=8,1 с-2. |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Приклад 20
Шестерня 2 радіуса R =12 см планетарного механізму (рис. 97,а) починає рухатися кривошипом OA, який обертається навколо осі O нерухомої шестерні 1 з тим же радіусом. Кривошип OA обертається з кутовим
прискоренням εo =8с −2 , маючи у даний момент кутову швидкість ωo =2с-1. Визначити швидкість і прискорення точки B рухомої шестерні механізму, якщо ÐOAB =120o .
Розв’язання
У даному механізмі кривошип OA здійснює обертальний рух, а шестерня 2 рухається плоско-паралельно. Кінематичні характеристики точки A обчислимо, розглядаючи обертальний рух кривошипа OA (рис. 97,б):
VA = ω0 × OA = 2 × 24 = 48 см/с;
157
aτA = ε0 × OA = 8 × 24 =192 см/с2;
anA = ω02 × OA = 22 × 24 = 96см/с2.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
aBAτ |
|
|
ω2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
ε2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
VB |
|
|
|
|
|
|
aBAn |
|
|
aAτ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
VA |
|
|
|
A |
30° |
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
120° |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
aAn |
|
|
aAτ |
|
|
|
|
VA |
|
aAn |
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ε0 |
|
|
|
|
ε0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ω0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ω0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
Напрямки векторів VA , aτA ,aAn показані на рис. 97,б.
Тепер розглянемо плоский рух шестерні 2, для якої миттєвий центр швидкостей P знаходиться в точці її контакту з нерухомою шестернею 1, а відстань AP = R = const .
Тоді
|
V |
A |
|
V |
A |
|
48 |
|
-2 |
|
|
aτ |
192 |
|
-2 |
|
ω2 = |
|
= |
|
|
= |
|
= 4 с |
|
, |
ε2 = |
A |
= |
|
= 16 с |
|
, |
AP |
|
|
|
12 |
|
|
12 |
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
R |
|
|
|
а VB = ω2 × PB = 4 × 20,8 = 83,2см/с, де відстань BP знайдена з рівнобедреного трикутника ABP :
BP = 2Rcos30o = 2 ×12 × 0,866 = 20,8см.
Направлений вектор VB перпендикулярний до BP , як показано на рис. 97, в.
Прискорення точки B знайдемо за формулою розподілу прискорень відносно полюса A:
aB = aτA + aAn + aBAτ + aBAn .
Складові прискорення точки B в обертальному русі навколо полюса A знайдемо за формулами:
aτBA = ε2 × AB = ε2 × R =16 ×12 =192см/с2;
aBAn = ω22 × AB = ω2 × R = 42 ×12 =192см/с2.
Напрямки складових вектора прискорення точки B показані на рис. 97, в. Вибравши осі координат (див. рис. 97, в), визначимо проекції вектора aB на ці осі:
aBx = aτA cos30° + anA sin30° + aBAn =192 × 0,866 + 96 × 0,5 +192 = 406,3см/с2, aBy = aτA sin 30° - anA cos30° + aτBA =192 × 0,5 - 96 × 0,866 + 192 = 204,9см/с2.
Тоді
aB = 
aBx2 + aBy2 = 
406,32 + 204,92 = 455см/с2.
Питання для самоконтролю
1 Який рух тіла називають плоско-паралельним або плоским?