29.Принцип гласності судового процесу та його повне фіксування тех.. Засобами.

П.7.ч.3 ст.129 КУ гарантує відкритий розгляд справ у всіх судах та публічне проголошення рішення Кожен громадян якому виповнилося 16р. вправі бути присутнім в залі судового засідання і може робити письмові нотатки.

Закритий розгляд справи допускається коли:

- гласність судового процесу суперечить інтересам охорони держ. Таємниці

- розглядаються справи про злочин осіб які не досягли 16 віку.

- розг. Справи про статеві злочини

- це відбувається з метою запобігання розголошення відомостей про інтимні сторони життя осіб.

- цього потрибують інтереси безпеки осіб взятих під захист

- це відбувається у цивільних справах про усиновлення,з метою збереження таємниці усиновлення

- у господ.судах коли гласність процесу може призвести до розголошення комерційної або банківської таємниці.

Повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших тех..засобів відбувається на вимогу хоча б одного учасника судового процесу або за ініціативою суду.

30.Принцип держ.Мови судочинства.

Судове провадження і діловодство в судах здійсн. Державною мовою.

Сторони та суд складають процесуальні документи тільки державною мовою.

Учасники процесу, які не володіють державною мовою право давати покази, заявляти клопотання, подавти скаргу, виступати в суді рідною мовою, користуватися послугою перекладача. Судове рішення їм надається у перекладі на рідну мову, переклад підписується перекладачем.

Закріплений ч.1 ст 10 КУ. Визначає укр.. мову держ. Мовою судочинства. Хоча відповідно до цього принципу наприклад ст..19 КПК передбачає:

• можливість проводити судочинство мовою більшості населення певної місцевості

• надання послуг перекладача при здійсненя правосуддя

• право учасників процесу що не володіють мовою якою проводиться судочинство, робити заяви,давати показання та інше рідною мовою.

31.Принцип участі народу у здійсненні правосуддя.

Існує 2 форми участі народу у здійсненні правосуддя:

- у формі народних засідателів

- суд присяжних

Список народних засідателів зазначається в поданні голови суду затвердженні рішенням відповідної місцевої ради на 4 р.

Народні засідателі можуть бути громадяни України що досягнули 30 р. і постійно проживає на території на якій поширена юрисдикція суду

Народними засідателями не можуть бути обмежено дієздатні, ті що мають психічні захворювання, ті що мають не зняту і не погашену судимість, народні депутати України, члени кабміну, працівники внутр.. справ, військовослужбовці, працівники апаратів суддів, адвокати. Нотаріуси, інші держ. Службовці

Згідго норм КПК У суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді 1ої інстанції.

Обвинувачення у вчинені злочину за який передбачається покарання у вигляді довічного позбавлення волі під час підготовчого судового розслідування має право завити клопотання про розгляд справи судом присяжних.

Вибір присяжних здійснюється після відкриття судового дослідження.

33.Забезпечення законності,компитентності,бестороності суду .

Під законністю прийнято розуміти точне і неухильне дотримання і виконання положень Конституції України, законів і відповідних їм інших правових актів усіма державними і недержавними установами й організаціями, посадовими особами, громадянами. Принцип законності прямо витікає і з конституційних положень, згідно яким органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6 Конституції України). Принцип законності містить у собі вимогу дотримуватись не тільки норм процесуального і матеріального права, але також і нормативних положень, що стосуються судоустрою. Правові норми, що стосуються судоустрою, прямо пов'язані з процесуальними нормами. Так, здійснювати правосуддя повноважні лише судді, призначені в законному порядку, і суди, визначені Конституцією України і Законом “Про судоустрій і статус суддів”. Порушення цих вимог викликає процесуальні наслідки (скасування вироку чи рішення як неправомірного).