Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мамінчук.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.6 Mб
Скачать

Висновки до розділу 1

1.Модель бізнесу будь-якої компанії складається з сукупності окремих бізнес-процесів, і від того, наскільки вони ефективні, залежить успіх бізнесу в цілому. Поєднання понять «бізнес» та «процес», обумовило виникнення терміну «бізнес-процес».

2. Підприємство являє собою загальну систему, усередині якої протікає безліч взаємозв'язаних процесів, які своїм функціонуванням визначають стан всієї організаційної системи в цілому. Використання процесного підходу в управлінні підприємством передбачає розуміння поняття бізнес-процесів та управління бізнес-процесу. В свою чергу, під управління бізнес-процесами на торговельному підприємстві будемо розуміти сукупність методів і засобів впливу суб’єктів управління підприємства шляхом планування, організовування, мотивування та контролювання на розробку продуктів, маркетинг і збут, постачання, виробництво, сервіс, доставку, забезпечення з метою задоволення вимог клієнтів та підвищення ефективності господарювання підприємства.

3.Забезпечення ефективного функціонування логістичного ланцюга в умовах розвитку ринкових відносинах у вітчизняному виробництві і торгівлі неможливе без врахування двох головних джерел ефективності: стійких зв'язків (добровільного партнерства); запобігання невиробничих витрат (у тому числі на основі сумісного планування).

Розділ 2. Інформаційне забезпечення діяльності торговельного підприємства

2.1. Узагальнена структура інформаційної системи торговельного підприємства

Відновлення економічної стабільності торговельної галузі на сьогодні є найважливішою передумовою подальшого розвитку споживчої кооперації. Вирішити дану проблему у короткотерміновій перспективі, з огляду на особливості ринку діяльності і обмеженість джерел інвестиційного капіталу в споживчу комерцію, досить складно. Об’єктивно виникає проблема пошуку шляхів, які б сприяли конкурентоспроможності торговельних підприємств. Досягнути цього можна через удосконалення управління на основі інформатизації торговельних бізнес-процесів.

Проблема формування інформаційно-аналітичної бази для прийняття управлінських рішень як на рівні торговельного підприємства, так і на всіх рівнях споживчої комерції, потребує вирішення низки питань з формування відповідної методологічної та інструментальної бази. Причому виникає завдання координації робіт з формування інформаційного забезпечення (ІЗ) та формалізації методів обліку, аналізу, планування та прийняття рішень.

Для організації взаємодії різних інформаційних систем з різними користувачами та між собою, дані потрібно відповідним чином описати в усіх системах на різних рівнях, тобто вирішити проблему їх інформаційної сумісності в найширшому розумінні. Це досягається створенням інформаційного забезпечення. Інформаційне забезпечення – це сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі.

Для організації інформаційного забезпечення систем управління торговельною діяльністю потрібно вивчити методичні положення його організації, які можуть бути використані менеджментом торговельного підприємства (ТП) в процесі управління кожним торговельним бізнес-процесом. При цьому відзначимо, що в основі подолання інформаційної невизначеності зовнішнього середовища та бізнес-процесів в системі управління ТП є планово-нормативна складова ІЗ, а базовою концепцією його організації, яка дозволяє вирішити переважну більшість менеджерських завдань ТП є «збалансовано-бюджетна система показників», на принципах якої і запропоновано розробляти ІЗ [9].

Для обстеження потоків торговельної інформації в кооперативних ТП запропоновано використовувати матричну інформаційну модель, в якій встановлюються і описуються потоки інформації двох класів: планово-аналітичної; оперативно - реєструючої.

Такий підхід дозволяє безпосередньо вирішувати завдання SWOT – аналізу. В інформаційному полі ТП планово-аналітична інформація займає перші позиції в розрізі функціональних процесів і формується відповідними складовими процесного менеджменту. Інформація другого класу формується засобами технічної реєстрації, але обов’язково у взаємозв’язку з інформаційними одиницями першого класу.

Запровадження в практику оцінки кількісних характеристик інформаційних потоків коефіцієнтів функціональної повноти і взаємозалежності, дозволяє визначати величину надлишкової (або недостатньої) інформації в розрізі бізнес-процесів, і тим самим, зменшувати витрати на оброблення інформації конкретних ТП.

Роботи з оптимізації бізнес-процесів в першу чергу включають у себе дії зі створення графічних і текстових моделей бізнес-процесів компанії. В цих моделях формалізовано розподіл відповідальності між працівниками, інформаційні потоки, порядок протікання бізнес-процесу тощо. Оптимізація бізнес-процесів допомагає компанії досягнути підвищення ефективності бізнесу через покращення бізнес-процесів. Для оптимізації бізнес-процесів використовуються різноманітні аналітичні методи, що дозволяють зменшити вартість, тривалість, кількість помилок в рамках бізнес-процесу тощо.

Розглянемо трьорівневу інтегровану інформаційну систему управління торговельним підприємством (рис. 2.1), яка поєднує в собі три рівні управління: системи управління ресурсами ТП (ERP), оперативне управління ТП (MES), АІС внутрішнього менеджменту ТП (SCADA) – систем управління процесами (СПУ) [9].

Рис. 2.1. Три рівні інтегрованої інформаційної системи управління торговельним підприємством

При цьому кожен рівень виконує основну управлінську функцію:

  • на верхньому рівні управління підприємством розв'язуються стратегічні задачі, а відповідні ERP-системи забезпечують управління ресурсами в масштабі підприємства загалом, зокрема частину функцій підтримки торговельної діяльності;

  • на середньому рівні розв'язуються задачі оперативного управління торговельною діяльністю, а відповідна АІС забезпечує ефективне використання ресурсів, виконання планових завдань на рівні процесу, відділу, підприємства;

  • на нижньому рівні управління розв'язуються класичні задачі управління торговельними бізнес-процесами.

При передаванні частини функцій управління від систем ERP в MES-системи на процесний рівень відбувається раціональна сегментація контурів управління підприємством загалом. Тоді кожний контур управління характеризується відповідним рівнем інтенсивності циркуляції в ньому інформації, своїми масштабом часу і набором функцій:

  • контур управління рівня СПУ – найінтенсивніший за обсягом інформації і найжорсткіший за часом реакції, який може становити секунди і навіть мілісекунди, а на рівні АІС ВМТП відбувається накопичення і обробка великої кількості технологічних параметрів і створюється інформаційна база вихідних даних для MES-рівня;

  • контури рівня MES спираються на відфільтровану й оброблену інформацію, яка надходить як від СПУ, так і від інших відділів торговельного підприємства.

  • контур управління рівня ERP (стратегічний) звільняється у такому разі від виконання оперативних торговельних операцій і забезпечує підтримку бізнес-процесів підприємства загалом.

Моделювання торговельних процесів з метою їх аналізу є неможливим без побудови підсистеми управління процесами й операціями та інформаційної бази. Тому далі розглянемо її структуру та взаємозв'язок між СПУ торговельними бізнес-процесами та зовнішнім середовищем.

Як правило, у структурі СППР [2, 3] виділяють дві основні складові: БД та СУБД. Самим СППР притаманні властивості неструктурованості або слабкоструктурованості розв'язуваних задач, що пов'язано з великим обсягом операцій переструктурування. Особливо це стосується підсистеми управління процесами й операціями (ПУПО), в якій доводиться мати справу з невизначеністю та складними логічними операціями. Тому пропонуємо виділяти у складі ПУПО базу даних (БД) та базу моделей (БМ). Відповідно необхідна наявність і системи управління БМ (СУБМ). БМ являтимуть собою комп'ютерні бібліотеки з програмними модулями, моделями, алгоритмами, процедурами, які підтримують виконання процедур і команд СУБД.

Отже, ми визначили, що дані і моделі є центральними елементами ПУПО. ПУПО відрізнятиметься від звичайних CППP наявністю бази знань торговельних процесів та операцій, бази моделей та інтерфейсу користувача, який дасть змогу ефективно моделювати процес управління торговельними процесами.

До функцій системи управління моделями можна зарахувати класифікацію, організацію та доступ до моделей, що схожі до функцій системи управління базами даних. Тому ПУПО можна розглядати як інтегровану управлінську інформаційну систему (ІУІС). На рис. 2.2 наведено узагальнену схему управління моделями й даними в ІІУПО, в яку входить база моделей (моделі, алгоритми, процедури), база даних (торговельні процеси, фактори торговельних процесів, параметри торговельних процесів), СУБД, СУБМ та управління діалогом як основну частину користувацького інтерфейсу. Основними функціями СУБМ мають бути: створення нових моделей; каталогізація і оцінка широкого діапазону моделей; пов'язування компонентів моделей в базі моделей , інтеграція складових елементів моделей; виконання набору загальних функцій управління СУБМ; засоби зв'язку із СУБД.

Рис. 2.2. Схема взаємозв’язку СПУ, торговельні бізнес-процеси,

фактори зовнішнього середовища та підсистеми управління процесами й операціями

Системи управління базами моделей як узагальнені програмні засоби дають змогу управлінцям використовувати широкий набір моделей і уможливлюють гнучкий доступ, оновлення й заміни в базі моделей.

У базу моделей ПУПО включаються індикативні моделі торговельних процесів, економіко-математичні моделі аналізу показників процесів, моделі аналізу торговельних процесів, моделі прогнозування і планування.

Економіко-математичне моделювання застосовують як засіб аналізу торговельних процесів та мову фреймів для представлення знань про них.

Рис 2.3. Схема управління моделями й даними в ПУПО

Залежно від участі менеджера в управлінні БМ та БД торговельних процесів можна виділити три рівні в ПУПО: менеджерський (користувацький інтерфейс), програмістський (концептуальний) і внутрішній (машинний).

Менеджерський рівень пов'язаний з користувацьким уявленням структури бази моделей і бази даних. Кожного менеджера цікавить тільки деяка частина всіх БМ і БД та його уявлення про них є абстрактним. Процесна модель є інформаційним змістом бази даних у розумінні менеджерів. Кожен вектор визначається через вектори, які складаються з опису всіх типів векторів торговельних процесів. Взагалі у підсистемі одночасно співіснуватимуть багато різних торговельних процесів.

Користувачем СУБМ і СУБД є прикладний програміст, у розпорядженні якого є засоби для роботи з імітаційними моделями, алгоритмами розв'язку торговельних задач, даними про торговельні процеси. Програмістський рівень є проміжним між менеджерським і внутрішньомашинним. Концептуальна схема є інтерпретацією повного інформаційного змісту бази даних в абстрактній формі порівняно з способом фізичного зберігання даних. Таке представлення може повністю відрізнятися від подання даних менеджером. Концептуальна схема складається з багатьох варіантів різних типів концептуальних записів. Концептуальний запис не повинен бути таким самим, як зовнішній запис або збережуваний запис. Щоб досягти незалежності даних, не потрібно враховувати структуру зберігання або стратегію доступу, а тільки інформаційний зміст даних.

Третім рівнем є внутрішньомашинний рівень. Внутрішня схема є поданням найнижчого рівня всієї бази моделей і бази даних і складається з різних варіантів типів збережуваних записів. Внутрішні схеми не лише визначають різні типи записів, що зберігаються, а також наявні індекси, задані поля, що зберігаються, фізичну послідовність записів, що зберігаються.

Між конкретною ситуаційною моделлю та імітаційною моделлю можуть існувати такі самі види відмінностей, що й між моделлю даних і базою даних: декілька ситуаційних моделей можуть існувати одночасно; кілька користувачів можуть разом використовувати цю зовнішню модель; різні зовнішні моделі можуть перетинатися. Відповідність між імітаційною моделлю і базою даних, яка зберігаються, показує як концептуальні записи і поля відображаються у сховищі даних. Вплив таких змін на машинну імітацію можна нейтралізувати на машинному рівні, щоб забезпечити незалежність даних та моделей.

х

Рис. 2.4. Управління БМ та БД торговельних підприємств в ПУПО

Отже, для оптимізації та відповідній автоматизації бізнес-процесів торговельного підприємства в першу чергу потрібно враховувати етапи створення графічних і текстових моделей бізнес-процесів компанії. В цих моделях формалізовано розподіл відповідальності між працівниками, інформаційні потоки, порядок протікання бізнес-процесу тощо. Оптимізація бізнес-процесів допомагає компанії досягнути підвищення ефективності бізнесу через покращення бізнес-процесів. Для оптимізації бізнес-процесів використовуються різноманітні аналітичні методи, що дозволяють зменшити вартість, тривалість, кількість помилок в рамках бізнес-процесу тощо.