54

Форма № Н-6.01

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Економічний факультет

Кафедра Економіко-математичного моделювання

Курсова робота

на тему:

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Студента 3 курсу 321 групи

напряму підготовки

«Економічна кібернетика»

Керівник: к.е.н., Вінничук О. Ю.

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

Чернівці–2014

Зміст

Зміст 2

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ БІЗНЕС – ПРОЦЕСІВ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 31

3.1. Загальна характеристика інформаційних систем автоматизації основних торговельних бізнес-процесів 31

3.2. Особливості інформаційних систем «Акцент» і «1С: Підприємство» 35

3.3. Порівняльний аналіз інформаційних систем «Акцент» і «1С: Підприємство» щодо автоматизації торговельних бізнес-процесів 44

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 46

ВИСНОВКИ 47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50

ДОДАТКИ 52

Вступ

За останні роки розроблена визначена філософія управління виробничими підприємствами, стандартні формати управління, що сприяють ефективній організації бізнесу. Ряд таких стандартів з’явився в середині 70-х років під назвою MRP (Material Requirement Planning).

Сучасна версія цих стандартів управління MRP II (Material Requirement Planning) –планування ресурсів підприємства. Вони використовуються у всіх системах класу ERP (Enterprise Resource Planning), таких як R/3, BAAN, Oracle Application та ін. Ці засоби дозволяють автоматизувати виконання наступних функцій:

• оцінка виконання плану виробництва по основним ресурсам підприємства (сировина і матеріали, обладнання, працівники, електроенергія та ін.);

• формування програми постачання ресурсів (закупка сировини і матеріалів, найм працівників та ін.);

• формування виробничої програми (плани-графіки випуску деталей, напівфабрикатів, готової продукції);

• формування програми збуту (план-графіки відвантаження готової продукції, підготовка договорів по збуту, управління поставками та відвантаженням споживачам готової продукції та ін.);

• коректування плану виробництва та виробничих нормативів;

• формування фінансово-економічних звітів (операційні та фінансові бюджети та звіти);

Часто такі моделі побудовані по принципу визначення цільової функції підприємства і накладення системи обмежень, в яких йому доводиться працювати. Моделі опираються на неважкий математичний апарат, як правило, в рамках лінійної алгебри. При практичній роботі з інформаційними системами процедура визначення необхідних параметрів задачі автоматизована, при цьому внутрішня будова алгоритмів може бути невідомою.

При розв’язку оптимізаційних задач для виробничих підприємств можна виділити наступні аспекти: методичний (змістовий), інформаційний і технічний. Методичний пов’язаний з самою постановкою задачі та побудовою математичної моделі. Ще декілька десятків років назад існувала проблема технічної реалізації цих математичних моделей. При існуванні технічних можливостей сучасних комп’ютерів ця проблема принципових труднощів не викликає.