Соціальний організм складається з трьох головних систем:

• регулятивної

• виробничої (вироблення засобів для життя);

• розподільчої (держава, сім’я, економіка, політика).

Виділяв 2 типи суспільств: військові та індустрійні (промислові).

Виділяв 5 основних соціальних інститутів, які повинні здійснювати свою регулятивну роль у суспільстві:

• домашні (сім’я, шлюб, виховання);

• обрядові (звичаї, традиції);

• політичні (держава, право);

• церковні;

• професійні (об’єднання людей за заняттями)

Сформулював „ЗАКОН РІВНОЇ СВОБОДИ”: кожен вільний робити все, що забажає, при цьому не порушуючи такої ж свободи інших.

На думку Спенсера, держава повинна забезпечувати виконання цього закону і здійснювати правосуддя. Ідея рівної свободи звертає увагу на обмеження абсолютної свободи людини і одночасно на необхідність утвердження у суспільстві відповідних механізмів самоорганізації спільного життя людей.

3.Соціологічні погляди Е.Дюркгейма.

Е.Дюркгейм (1858-1917 рр.) – французький соціолог, засновник першого соціологічного журналу „Соціологічний щорічник” (1896 р.). Став першим професором соціології в 1887 р. Брав активну участь в політичному житті Франції, займався прикладною соціологією, зокрема, соціологією освіти.

Основні роботи: „Про розподіл суспільної праці”, „Метод соціології”, „Правила соціологічного методу”, „Самогубство”.

Розробив методологію соціологічного дослідження:

• систематизував правила збору первинної соціальної інформації;

• провів аналіз зв’язків між емпіричною інформацією і достовірністю застосовуваних в дослідженнях гіпотез;

• вперше застосував статистичні дані в соціологічних дослідженнях.

Теоретико-методологічна концепція Дюркгейма називається соціологізм чи соціологічний реалізм – нею стверджується принцип специфічності та автономності соціальної реальності. Соціальні явища - це дещо зовнішнє по відношенню до індивіда, і їх можна розглядати як об’єктивні речі. Формула – соціальний факт є річ.

Завдання науки – не просто описати і впорядкувати факти, а слід розкривати глибинні зв’язки і закономірності , наявність яких показує науковий характер соціології. Як первинні факти слід брати лише ті явища, що об’єктивно спостерігаються.

РОБОТА «САМОГУБСТВО»

В ній Дюркгейм відкидає пояснення самогубства індивідуальними психологічними мотивами, а відмічає, що лише соціальні фактори є його причиною. Самогубство залежить головним чином від зовнішніх факторів, а не внутрішніх якостей особистості.

Опираючись на офіційну статистику виявив ряд особливостей, зокрема:

• рівень самогубств вищий влітку, ніж взимку;

• чоловіки покінчують життя частіше, ніж жінки;

• люди похилого віку частіше молодих;

• солдати частіше цивільних;

• протестанти частіше католиків. Цікаве пояснення щодо цього: католицизм є більш старою релігійною системою і має силу переконання та неприйняття нововведень більшу, ніж протестантизм, а значить у них більша єдність і солідарність, і таким чином менший рівень самогубств.

• Одинокі та вдови частіше одружених;

• Ступінь самогубств вищий в містах, ніж у селах. Пояснення: діти, сім’я, життя в селі є інтегруючим фактором і страхує від почуття соціальної ізоляції.

1. Етапи розвитку людства за К.Марксом

Одночасно з О.Контом та Г.Спенсером своєрідні ідеї в соціології розвивав і К.Маркс (1818 – 1883 р.). І хоча часто теорію Маркса вважають застарілою і відомою як „вчення про клас і класову боротьбу”, „про революцію і зміну суспільно-економічних формацій” тощо, його ідеї набагато глибші.

Система поглядів К.Маркса називається діалектичний матеріалізм. Підхід до аналізу суспільства – формаційний. Кожна з формацій (первісно-общинна, рабовласницька, феодалізм, капіталізм, комунізм) розглядаються на основі взаємозв’язку базиса і надбудови.Базис –економічні відносини, анадбудова – політичні, правові, політичні, культурні інститути тощо. Протиріччя між виробничими силами та виробничими відносинами створюють передумови для зміни формацій.Революції – це локомотиви історії.