Методичні процедури, що передують контент-аналізу

1. Вибір категорій аналізу. В якості категорій аналізу газет найчастіше вибирають такі характеристики:

• тематика газетних текстів (політика, мода, економіка, право, історія, мораль, бізнес і підприємницька діяльність, наука і техніка, криміналістика тощо);

• направленість змісту публікації(позитивна, негативна, збалансована, нейтральна, не виражена);

• жанр публікації(стаття, репортаж, огляд, нарис, нормативний акт, консультація тощо);

• об’єкт інформації(окрема особистість, соціальна група, державне підприємство, приватне підприємство, наука тощо).

2. Вибір одиниці аналізу: слово, сюжет, газетна стаття, персонаж тощо.

3. Вибір одиниць підрахунку:це частота і об’єм появи вибраних категорій. Вони виміряються шляхом підрахунку кількості публікацій в % до загального об’єму публікацій, та площі, яку вони займають в абсолютних значеннях (см ) до загальної площі газети.

В результаті дослідник формулює алгоритм, за допомогою якого аналізується зміст певного масиву інформації. Заключним етапом контент-аналізу є якісна інтерпретація отриманих даних – це науковий опис і пояснення результатів підрахунку. Метою даної процедури є перетворення статистичного факту в соціологічний. Ефективність контент-аналізу зростає завдяки використанню інформаційних систем і технологій, зокрема, спеціальних програм для аналізу текстової інформації (OCA STATISTICA).

4. Метод спостереження

СПОСТЕРЕЖЕННЯ – МЕТОД ЗБОРУ ПЕРВИННОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, в основі якого безпосереднє сприйняття досліджуваного об’єкта.

Цей метод використовується лише тоді, коли інформація, необхідна досліднику, не може бути отримана іншим способом. Найчастіше спостереження застосовують разом з іншими методами в якості допоміжного.

Види спостережень

1. НЕВКЛЮЧЕНЕ – спостерігач знаходиться поза об’єктом спостереження.

2. ВКЛЮЧЕНЕ:

• повне включене – соціолог є спостерігачем і колектив знає, що він спостерігає;

• неповне включене – соціолог є спостерігачем, але колектив не знає, що є спостерігач, або знає, але не знає хто саме.

Особливості спостереження

1. ЗАСНОВАНЕ на особистій участі, тому це найсуб’єктивніший метод;

2. Його важко повторити, оскільки змінюються часові, просторові та інші фактори;

3. Проведення включеного спостереження вимагає навичок.

Етапи спостереження

1. Підготовка спостереження, складання програми (визначається об’єкт, предмет, мета і завдання тощо).

2. Розробка технічної документації (інструментарію):

• картка спостерігача;

• протокол спостереження, розширений варіант картки;

• щоденник спостереження, де щоденно фіксуються висловлювання і особливості поведінки окремих осіб, власні міркування, складнощі проведення тощо)

• фото-, звуко-, відеозаписи.

3. Збирання первинної емпіричної інформації.

4. Написання звіту про результати дослідження. Тут вказується місце, час, обставини проведення спостереження, вид, робляться висновки.

5. Соціальний експеримент – це метод збору первинної інформації, де в якості „експериментального об’єкта” виступає певна група людей, поставлена в умови експерименту.