- •12. Короткий конспект лекцій основних тем для студентів заочного відділення тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •Рівні соціології
- •Тема 2. Зародження соціологічних знань
- •Тема 3. З історії розвитку соціології
- •Класифікаційна піраміда наук о.Конта
- •Виокремив такі методи вивчення суспільства та соціальних фактів:
- •Соціальний організм складається з трьох головних систем:
- •Етапи розвитку людства за к.Марксом
- •Тема 4. Становлення і розвиток соціологічної думки в росії та україні
- •Періоди розвитку соціологічної думки в росії
- •5. Етапи розвитку соціологічної думки в Україні.
- •6. Соціологія м.Грушевського
- •Тема 5. Суспільство: сутність, структура, типи
- •Ознаки суспільства
- •Типи суспільств
- •Тема 6.Методи збору інформації у соціологічному дослідженні
- •Види інтерв’ю
- •Методичні процедури, що передують контент-аналізу
- •Види спостережень
- •Особливості спостереження
- •Етапи спостереження
- •Види експериментів
- •Тема 7. Соціальна структура супільства та соціальна стратифікація
- •2. Підходи до аналізу соціальної структури суспільства
- •Види стратифікації
- •Форми стратифікації
- •Соціальна стратифікація сучасного українського суспільства:
- •Тема 8. Соціологія сім’ї
- •Життєвий цикл сім’ї
- •3. Історичний розвиток сімейних відносин.
- •12. Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Довідкова
5. Етапи розвитку соціологічної думки в Україні.
Виділяють такі етапи розвитку українського соціологічної думки:
Протосоціологічний – най триваліший у часі, розпочинається з княжої доби (ІХ – ХІІІ ст..) і завершується в 60-х рр.. ХІХ ст.. це етап поступового виникнення соціального знання та ідей, елементів наукових поглядів на суспільство, державу, людину тощо.
60-і рр. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст. Безпосередньо пов’язаний з виникненням на Заході соціології як окремо науки, ознайомлення з якою породжує в українських дослідників цього періоду певні способи бачення й моделі пізнавальної соціальної реальності, нові підходи і способи аналізу соціальних явищ і процесів. На цьому етапі відбувається становлення вітчизняної академічної соціології, її інституалізація.
20-і рр. – 60-і рр. ХХ. З одного боку характеризуються безплідністю соціологічних студій в межах марксистської теорії, а з іншого – значним пожвавленням наукової та педагогічної діяльності українських соціологів, які опинились в еміграції і знаходились під впливом західної соціології.
сучасний етап. 60-і рр. ХХ ст. І по теперішній час. Період політичної відлиги, соціологія починає відроджуватись спочатку у вигляді конкретних соціологічних досліджень, а потім як самостійна наука.
6. Соціологія м.Грушевського
М.Грушевський – видатний вчений, історик, політичний діяч. Праці О.Конта, Леві-Брюля, Е.Дюркгейма вивчав ще будучи студентом. В 1903 році побував у Парижі, що значно вплинуло на його погляди. З історика соціально-економічних і суспільних явищ став істориком-соціологом. Основна праця – „Історія України-Руси”
Суть його концепції в трьох основних поняттях:
Народ
Держава
Герой в історії
Досліджуючи історію українського народу висунув ідею „національної самооборони” і „національної смерті”.
Вся історія українського народу – це розбурхана енергія національного самозбереження перед небезпекою національної гибелі. На цьому ґрунті виростають ідеали українського народу: свобода, рівність, справедливість, автономія.
В своїх історичних працях Грушевський проводить думку про те, не Україна вийшла з Київської Русі, а Київська Русь стала першою і найдавнішою формою українського життя. З особливою чіткістю позначив в історії дві народності – великоруську і українську – дві найбільші серед слов’янських племен. Причому, роль культурно переважаючого елементу відводилась народності українській, а не великоруській.
Всі народи Російської імперії ділив на 2 категорії - аристократична і демократична (сюди відносив український народ в силу національного характеру та історичних умов).
Розглядав механізм влади і прийшов до висновку, що правляча верхівка обов’язково еволюціонує в бік подальшого пристосування до демократичних вимог. Особливе місце в ідеологічному забезпеченні влади відводиться національним почуттям, якими правлячі шари намагаються заповнити моральну пустоту, яка з’явилася на місці знищеної їх роботою племенної солідарності.
Цікавився генезисом державності України, тому його погляди мають назву „генетична соціологія”. Основою національно-демократичної побудови держави має стати селянство, середній клас. Ідею входження Росії та України як рівноправних членів у склад світової європейської інтеграції вважав ідеалом.
Перебуваючи в еміграції (1919-1924 рр.) проголосив ідею створення наукового центру – Українського соціологічного інституту. Мета – дослідження соціальних рухів, популяризація досягнень соціології в українському суспільстві, зв’язок з міжнародними організаціями. Діяльність УСІ розгорнулась у Відні (підготовка підручників, читання лекцій, видання історико-соціологічних робіт). Грушевський вважав, що в умовах припинення наукового життя в Україні УСІ – це єдина наукова репрезентація України у світі. В 1922 році розробив план переведення УСІ на Україну, але він не вдався.