4. Типи суспільств

Класифікація 1.

Американська соціологи запропонували поділяти суспільства на типи в залежності від основного способу добування засобів для життя.

• суспільство мисливців та збиральників (аборигени Австралії та Африки).

• Садівничі суспільства (південь Сахари).

• Аграрні суспільства (ті, що виробляють сільськогосподарські подукти і їх переробляють).

• Промислові суспільства.

Класифікація 2.

З’явилась у 1970 році (Д.Белл).

• Доіндустріальні чи традиційні суспільства.В основі своїй сільськогосподарські, консервативні, закритого типу, примітивні, невільні в організації соціального життя;

• Індустріальне –має розвинену промисловість, динамічне, глибше в організації соціального життя.

• Постіндустріальне –суспільства найбільш розвинених країн світу, їх виробничу основу складає використання досягнень науково-технічної, інформаційної та технологічної революцій;

• Інформаційне суспільство- це поняття з’явилось останнім часом (10-12 років тому). Це суспільства, в яких якість життя, перспектива соціальних змін і економічного розвитку залежить від інформації та її використання (Германія, США, Японія).

Тема 6.Методи збору інформації у соціологічному дослідженні

ПЛАН

1. Інтерв’ю у соціологічному дослідженні.

2. Метод експертних оцінок.

3. Контент-аналіз.

4. Метод спостереження.

5. Соціальний експеримент.

1. Інтерв’ю у соціологічному дослідженні.

Інтерв’ю – це метод збору первинної соціальної інформації, оснований на соціально-психологічній взаємодії між інтерв’юером та респондентом з метою отримання даних, що цікавлять дослідника.

При проведенні інтерв’ю посередником між респондентом і соціологом виступає інтерв’юер, який задає запитання, передбачені дослідником, організовує і направляє всю ситуацію бесіди і фіксує отримані результати.

Види інтерв’ю

• ВІЛЬНЕ – поводиться без заздалегідь підготовленого опитувальника чи розробленого плану бесіди. Визначається лише тема і ключові напрямки бесіди, формулювання запитань, їх послідовність складаються в процесі інтерв’ю і залежать від індивідуальних особливостей респондента та інтерв’юера і від конкретної ситуації.

• СПРЯМОВАНЕ (СФОКУСОВАНЕ) – план такого інтерв’ю передбачає тільки перелік питань, які слід обов’язково розглянути, а послідовність і їх формулювання можуть змінюватись залежно від конкретної ситуації.

• СТАНДАРТИЗОВАНЕ – дослідник розробляє конкретний план, що передбачає строгу послідовність запитань та їх формулювання. Інтерв’юер повинен дослівно відтворити ці запитання, а респондент вільно на них відповідає. Цей тип близький до анкетування.

ПЕРЕВАГИ:

• серйозне відношення респондента до опитування;

• можливість пояснити незрозумілі запитання бесіди респонденту;

• можливість отримання більш глибокої інформації про думки, мотиви та уявлення респондентів.

НЕДОЛІКИ:

• обмежені можливості опитування значної кількості респондентів;

• значні матеріальні і часові затрати;

• складність підготовки висококваліфікованих інтерв’юерів;

• невирішеність проблеми анонімності;

• виступаючи джерелом впливу, інтерв’юер може впливати на перекручення особистісних позицій респондента.

2. Метод експертних оцінок.

Метод експертних оцінок – це метод отримання первинної соціальної інформації шляхом опитування експертів (висококваліфікованих спеціалістів з конкретної досліджуваної проблеми). В результаті дослідник отримує експертні оцінки (відповіді, думки, рекомендації), які використовуються як основні положення та аргументи при прийнятті рішень.

ЕТАПИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Розробка програми дослідження, підбір експертів, надання необхідної інформації.

2. Опитування експертів.

3. Вироблення експертних оцінок, їх узгодження при формування групового рішення;

4. Фіксування результатів та їх обробка.

КРИТЕРІЇ ПІДБОРУ ЕКСПЕРТІВ

1. Рівень компетентності;

2. Формальний професійний статус (посада, науковий ступінь, звання, стаж практичної чи наукової роботи тощо);

3. Самооцінка;

4. Атестація їх діяльності колегами.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКСПЕРТНИХ ОПИТУВАНЬ

1. За формою спілкування: очне і заочне;

2. За способом спілкування: усне і письмове;

3. За регулярністю проведення: разове і повторне;

4. За формою організації роботи експертів: індивідуальне і колективне (нарада, конференція);

5. За процедурою прийняття рішень: консенсус, більшість;

6. За видом експертної оцінки: думка, рекомендація, рішення, порада.

В експертних опитуваннях відсутні питання-пастки, виключається анонімність, домінують відкриті запитання.

3. Контент-аналіз

Контент-аналіз– це метод кількісно-якісного вивчення змісту соціальної інформації. Об’єктом може бути зміст газет, кінофільмів, публічних виступів, теле- і радіопередач, суспільних і особистих документів, інтерв’ю тощо.

(прикладом успішного застосування контент-аналізу є аналіз деяких видань, проведений американськими соціологами під час ІІ Світової війни, в результаті якого була доведена прихована профашиська орієнтація).

Контент-аналіз використовується вже біля 100 років, і сфера його застосування включає в себе історію, політичні науки, журналістику, освіту, психологію. Суть конвент-аналізу в підрахунку того, як представлені в певному інформаційному масиві смислові одиниці, які цікавлять дослідника.

Контент-аналіз використовують при дослідженні проблем трьох типів:

• в тих випадках, коли вимагається вивчення значних об’ємів тексту;

• в тих випадках, коли проблема повинна бути досліджена „на відстані” (при вивченні історичних документів, мемуарів, радіопередач закордонних радіостанцій);

• якщо треба вивчити в тексті такі повідомлення, які важко побачити при поверхневому огляді (наприклад, вивчення специфіки бесід в чоловічих і жіночих колективах, було встановлено, що в жіночих колективах бесіди зосереджуються навколо між особистісних проблем, в той час як чоловіків цікавлять теми, спрямовані на агресію).