- •12. Короткий конспект лекцій основних тем для студентів заочного відділення тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •Рівні соціології
- •Тема 2. Зародження соціологічних знань
- •Тема 3. З історії розвитку соціології
- •Класифікаційна піраміда наук о.Конта
- •Виокремив такі методи вивчення суспільства та соціальних фактів:
- •Соціальний організм складається з трьох головних систем:
- •Етапи розвитку людства за к.Марксом
- •Тема 4. Становлення і розвиток соціологічної думки в росії та україні
- •Періоди розвитку соціологічної думки в росії
- •5. Етапи розвитку соціологічної думки в Україні.
- •6. Соціологія м.Грушевського
- •Тема 5. Суспільство: сутність, структура, типи
- •Ознаки суспільства
- •Типи суспільств
- •Тема 6.Методи збору інформації у соціологічному дослідженні
- •Види інтерв’ю
- •Методичні процедури, що передують контент-аналізу
- •Види спостережень
- •Особливості спостереження
- •Етапи спостереження
- •Види експериментів
- •Тема 7. Соціальна структура супільства та соціальна стратифікація
- •2. Підходи до аналізу соціальної структури суспільства
- •Види стратифікації
- •Форми стратифікації
- •Соціальна стратифікація сучасного українського суспільства:
- •Тема 8. Соціологія сім’ї
- •Життєвий цикл сім’ї
- •3. Історичний розвиток сімейних відносин.
- •12. Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Довідкова
Рівні соціології
Рівень фундаментальних або загальнотеоретичних досліджень. Завдання: накопичення наукового знання шляхом побудови теорій, які розкривають універсальні закономірності і принципи даної області: вивчення історії розвитку соціології, концепцій, внеску соціологів; соціальна структура суспільства, методика та техніка проведення досліджень.
Рівень прикладних досліджень – ставиться завдання вивчення актуальних проблем, що мають практичну цінність на основі вже існуючих фундаментальних знань. (Вивчення окремих соціологій – соціології праці, міста, села, побуту тощо).
Соціальна інженерія – рівень практичного втілення наукових знань з метою конструювання різних технічних засобів і вдосконалення вже наявних технологій.
Крім цього, виділяють ще макро- та мікросоціологію. Перша досліджує соціальні системи та історично тривалі процеси. Мікросоціологія – вивчає щоденну поведінку людей, їх безпосередню міжособистісну взаємодію. Ці рівні між собою тісно пов’язані, так як щоденна поведінка людей відбувається в рамках соціальних систем, структур та інститутів.
Соціологія як самостійна галузь знань, реалізує властиві суспільній науці функції:
Теоретико-пізнавальна – пов’язана з вивченням закономірностей соціального розвитку та тенденцій до змін різних соціальних явищ та процесів. Ця функція здійснює розробку теорій та методів соціального дослідження, методики та техніки збору і аналізу соціальної інформації.
Практична – участь в розробці практичних рекомендацій по управлінню різними соціальними процесами.
Описова – опис та аналіз певного об’єкту, який вивчають соціологи. Поширена думка, що результати повинні втілюватися, але це не завжди так. Буває, що причина певного явища описана і розкрита, однак, можливості кардинально вплинути нема. Наприклад, проблема безпритульних дітей, наркоманії.
Інформаційна – передбачає збір, систематизацію і накопичення соціальної інформації, яку отримують в результаті соціологічних досліджень.
Прогностична - висунення науково обґрунтованих прогнозів відносно розвитку суспільства в майбутньому.
Управлінська – тісно пов’язана з практичною. Передбачає використання даних соціологічних досліджень для розробки й прийняття управлінських рішень. В розвинутих країнах Заходу всі управлінські рішення піддаються строгому соціальному вивченню та моделюванню.
Функція соціального проектування та соціальних технологій – пов’язана з визначенням оптимальних шляхів і способів вирішення практичних проблем.
Світоглядна – випливає з того, що об’єктивно бере участь в соціально-політичному житті суспільства і своїми дослідженнями сприяє прогресу суспільства. Виявляється у використанні справді конкретних даних для переконання людини в чомусь.
5. Соціальні закони відображують суттєві загальні і необхідні зв’язки соціальних явищ і процесів, насамперед, зв’язків соціальної діяльності людей або їх власних соціальних дій. Виокремлюють загальні закони – предмет вивчення філософії та специфічні, які вивчаються саме соціологією та становлять її методологічну основу.
Види соціальних законів у соціології:
закони, що констатують співіснування соціальних явищ. Якщо є явище одне, то має бути й інше (індустріалізація й урбанізація в суспільстві визначають скорочення зайнятого у сільському господарстві населення;
закони, що встановлюють тенденції розвитку, обумовлюють зміни структури соціального об’єкту, перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого (зміна характеру продуктивних сил вимагають змін у відносинах виробництва.)
закони, що встановлюють зв’язок між соціальними явищами.
Закони, що фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами (важливою умовою інтеграції виступає раціональне поєднання суспільних і особистісних інтересів).
Закони, що стверджують можливість або вірогідність зв’язків між соціальними явищами (рівень шлюбних розлучень в різних країнах підвищується і коливається разом з економічними циклами).
Соціальні закони проявляються в конкретній формі – в діяльності окремої людини.
Метод – це спосіб побудови та обґрунтування соціальних знань, сукупність прийомів, процедур та операцій емпіричного, досвідного та теоретичного пізнання соціальної реальності.
Методи бувають:
Загальні (методи філософії, зазвичай, матеріалістична діалектика. Синергетика тощо);
Конкретнонаукові (методи соціометрії, соціальної психології, статистики, факторного, корекційного аналізу тощо).
При вивченні соціальних явищ та процесів використовуються наступні принципи:
об’єктивності ( вивчення об’єктивних закономірностей, що визначають процеси соціального розвитку;
історизму (вивчення соціальних проблем, інститутів , процесів у виникненні, становленні та розвитку, розуміння специфіки відповідних історичних ситуацій, сприйняття загальних тенденцій та своєрідності конкретних обставин);
системний підхід ( спосіб наукового пізнання і практичної діяльності де окремі частини якогось явища розглядаються в тісній єдності з цілим.
Місце соціології в системі суспільних наук визначається, насамперед, тим, що соціологія – наука про суспільство, і включає загальну соціологічну теорію, яка можу служити теорією та методологією багатьох інших суспільних наук. Серед цих наук соціологія виконує функцію інтегратора ідей, теорій.
Соціологія та психологія
Особистість є важливим суб’єктом та об’єктом як соціології так і психології;
Вони мають ряд спільних методів дослідження (особистісне опитування, тести, анкети інтерв’ю, проективні методики, спостереження);
соціологія запозичила у психології ряд теорій ( психоаналіз З.Фрейда, теорія розвитку пізнання Ж.Піаже, діяльнісний підхід А.Леонтьєва);
психолога цікавить особистість як стійка цілісність психічних процесів і якостей, а соціолог вивчає особистість як об’єкт та суб’єкт соціальних відносин, механізми становлення особистості під впливом соціальних факторів.
Соціологія та політологія
соціальні спільності, соціальні організації, соціальні інститути є суб’єктами та об’єктами як соціології так і політології;
політична діяльність являє собою одну з основних форм життєдіяльності особистості та соціальних груп, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві;
політика як складне, багатогранне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політика, культура) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому;
існує така спеціальна соціологічна теорія, як соціологія політики;
політологія вивчає як люди приходять до влади і використовують її, діяльність політичних партій, організацій та уряду, специфіку поведінки виборців, а соціологія – соціальну реальність та соціальне життя суспільства.
Соціологія та соціальна філософія
І соціологія, і соціальна філософія розглядають суспільство в цілому, однак при цьому соціальна філософія розглядає суспільство у більш широкому ракурсі, аналізує розвиток суспільства з точки зору загально філософських законів. Об’єкт та предмет соціології виступає більш конкретним в порівнянні з соціальною філософією. Соціальна філософія виступає як загальнотеоретична та методологічна основа соціології.