Тема 3. З історії розвитку соціології

ПЛАН

1. О.Конт – основоположник соціології.

2. Соціологічна теорія Г.Спенсера.

3. Соціологічні погляди Е.Дюркгейма.

4. Етапи розвитку людства за К.Марксом.

Огюст Конт (1798-1857 рр.) – французький вчений, основоположник соціології. Значний вплив на його теоретичні концепції здійснила творчість Сен-Сімона , у якого він працював секретарем 8 років (1817-1824 рр.). однак через серйозні розбіжності у поглядах з теоретичних та політичних питань їм прийшлося припинити співпрацю. Конт не сприймав ідею класової боротьби. І під час революційних подій в Парижі виступав проти дій як пролетаріату так і буржуазії. Він звернувся до групи інтелігенції створити „Партію прогресу та порядку”, однак його ідеї на той час не знайшли підтримки.

Основна робота О.Конта – „Курс позитивної соціології”, 6 томів (1830 – 1842 рр.). В останньому томі він вводить термін „соціологія” і визначає її як позитивну науку про суспільство.

В системі Конта обґрунтування виникнення нової науки знаходить своє пояснення в слідую чому: це здійснено на основі сформульованого ним закону 3-х стадій чи 3-х етапів розумового розвитку людства (етапи відповідають розвитку науки та світогляду).

1. ТЕОЛОГІЧНИЙ – (панування функцій та ілюзій), часовий проміжок – від стародавності до ХІІІ ст.. характерні риси: релігійний світогляд, військово-авторитарні політичні режими, а центрі духовного життя – воїни та жерці.

2.МЕТАФІЗИЧНИЙ– (влада абстракцій та загальних міркувань). Часовий період – ХІV – ХVІІІ ст. Характерні риси: руйнування теологізму, перехід до нового суспільного порядку, лібералізм, індивідуалізм, демократія. В центрі духовного життя – філософи-метафізики, юристи, літератори, публіцисти.

3.ПОЗИТИВНИЙ – (влада реального позитивного знання). Почався в ХІХ ст. Характерні риси: утвердження позитивного наукового світогляду, розквіт науки, промисловості. В центрі духовного знання – вчені, філософи-позитивісти, діячі мистецтва.

Кожному етапу розвитку людства відповідають певні форми політичної суспільної організації і господарства.

Класифікаційна піраміда наук о.Конта

О.Конт всі науки вибудовує в піраміду, розміщуючи їх у певній ієрархії в залежності від досягнення різними сферами знання позитивного стану. Математика – фундамент всіх наук. На вершині – соціології, тому що в своїх дослідженнях вона опирається на позитивний метод, і в ній немає абстрагувань, метафізичності тощо.

Соціологія

Біологія

Хімія

Фізика

Астрономія

Математика

Вперше проблему вивчення суспільства поставив у рамки окремої науки, однак не зміг чітко визначити її предмет.

Виокремив такі методи вивчення суспільства та соціальних фактів:

1. Спостереження – дає об’єктивні факти незалежно від нашої волі.

2. Порівняння – порівнює життя народів, які живуть в різних місцях земної кулі.

3. Історичний метод – для того щоб вивести сучасний стан суспільства необхідно спочатку вивчити його минулий стан.

4. Експеримент - всі факти потрібно різнобічно вивчати і перевіряти.

Структура соціології:

• соціальна статика – вивчає умови та закони функціонування соціальних систем; в цьому розділі вивчаються основні соціальні інститути: сім’я, держава, релігія.

• Соціальна динаміка – розвиває теорію соціального прогресу та обґрунтовує закономірний характер розвитку історії.

2. Соціологічна теорія Г.Спенсера.

Г.Спенсер (1820 – 1903 рр.) – англійський філософ, соціолог, один з засновників позитивізму. Йому належать ряд наукових праць, наукові розроби в різних галузях соціального пізнання.

Основні роботи: „Соціологія як предмет вивчення”, „Основи соціології”, „Принципи соціології”.

Його соціологічна теорія базується на 3-х основних елементах:

• еволюційна теорія

• органіцизм (вчення про живі організми);

• вчення про соціальні організації.

Еволюційна теорія Г.Спенсера є однією з найпопулярніших в ХІХ ст.. На основі вивчення органічного світу на 7 років раніше за Ч.Дарвіна прийшов до висновку про ідею існування еволюції в органічному світі і формулює принципи природного відбору і боротьби за виживання. Ідея еволюції базувалась на наукових фактах і даних а еволюціонізм поширювавcя на всі без виключення процеси та явища у природі та суспільстві – космічні, хімічні, біологічні, соціальні.

В системі соціології Спенсер розглядає 3 види еволюційних процесів:

* неорганічні – зміни космічних систем;

* органічні – поява рослинного та тваринного світу;

* надорганічні – поява людини та суспільства.

Спенсер проводить послідовну аналогію між біологічним організмом і суспільством як соціальним організмом. Стверджує, що що постійне збільшення суспільства дозволяє дивитись на нього як на організм, і може бути класифіковане з точки зору морфологічних та психологічних характеристик.