
- •2. Динаміка
- •2.1. Сила як джерело руху.
- •2.2. Закони Ньютона
- •2.2.1. Перший закон Ньютона:
- •2.2.2. Другий закон Ньютона:
- •2.2.3. Третій закон Ньютона.
- •2.3. Імпульс та закон збереження імпульсу
- •2.3.1. Імпульс сили та імпульс тіла
- •2.3.2. Закон збереження імпульсу
- •2.4. Центр мас (інерції)
- •2.5. Реактивний рух
- •2.5.1. Рівняння Мещерського.
- •2.5.2. Формула Ціолковського для максимальної швидкості
- •2.6. Сили в природі
- •2.6.1. Фундаментальні взаємодії у природі.
- •2.6.2. Сили тертя та сили опору.
- •2.6.3. Сили інерції
- •2.7. Робота сили та її обчислення. Потужність. Енергія
- •2.7.1. Робота й потужність.
- •2.7.2. Кінетична та потенціальна енергія тіла.
- •2.7.3. Робота зовнішньої сили. Механічна енергія
- •2.7.4. Закон збереження енергії
- •2.8. Пружні деформації
- •2.8.1. Пружна деформація, закон Гука
- •2.8.1.1. Енергія пружної деформації
- •2.9. Ступені свободи, узагальнені координати
- •2.10.Центральний удар двох куль
- •2.10.1.Центральний абсолютно пружний удар двох куль.
- •2.10.2. Центральний не пружний удар двох куль.
- •2.10.3. Частково пружний удар, коефіцієнт відновлення.
- •2.11. Принцип відносності Галілея
- •2.12.Динаміка обертового руху
- •2.12.1. Момент сили
- •2.12.2. Момент імпульсу
- •2.12.3. Другий закон Ньютона для обертового руху
- •2.12.4. Кінетична енергія тіла, що обертається
- •2.12.5. Момент інерції деяких тіл
- •2.12.5. Теорема Штейнера
- •2.13. Закон збереження моменту імпульсу
- •2.14. Маятник Обербека
- •2.15. Силові поля. Зв’язок сили та потенціальної енергії
- •2.16. Рівновага в механіці
- •2.17. Механіка руху рідини
- •2.18. Рівняння Бернуллі
- •2.19. Контрольні питання
2.8.1.1. Енергія пружної деформації
Розглянемо розтягнення циліндричного зразка з площею основи S. При дії нормальної до основи сили F, зміщення основи на x викликає появу пружної сили
Fп=kx,
де
k
коефіцієнт пружності. При подальшому
зміщенні поверхні S
на величину dx
силою
виконується роботаA
проти пружної сили.
Ця робота йде на приріст енергії
деформації W:
A=dW.
З очевидних співвідношень маємо:
A=Fпdx=
·dx
W=,
W=
=
,
(1)
де V=Slоб’єм тіла.
Уведемо
густину енергії пружної деформаціїі з (1) одержимо
.
(2)
2.9. Ступені свободи, узагальнені координати
Ступені
свободи (вільності)
тіла
незалежні параметри, які визначають
його положення в просторі. Розрізняють
поступальні (поступальний рух), обертові
(обертовий рух) та коливальні (коливальний
рух) ступені свободи. Точкове тіло має
3 поступальні ступені свободи nпост,
наприклад, три просторові координати
x,y,z
(див.Мал.20 а). Система з двох точкових
вільних частинок має 6 поступальних
ступенів свободи. Якщо ж їх жорстко
зв'язати
на відстані L
(див.Мал.20 б) одна від другої, то можна
ввести рівняння зв'язку
.
(1)
Тепер
будь-який з 6 параметрів
можна виразити через 5 інших і незалежних
параметрів стане на 1 менше. Це означає,
що кожне з рівнянь зв'язку зменшує число
незалежних параметрів на 1.Зв'язки
це рівняння, які описують обмеження
руху тіла іншими тілами системи. Узагалі
можна покласти, що система N
жорстко зв'язаних тіл має 3 поступальні
ступені свободи
,
які визначають положення її центра масC
у просторі (див.Мал.20 в), та 3 обертові
ступені свободи nоберт
кути ,
,
,
що визначають орієнтацію системи
відносно осей OX,OY,OZ.
Інші ступені свободи 3n(
+nоберт)
зникають у зв'язках. Якщо між тілами
замість жорстких зв'язків установлюються
пружні , то вони стають коливальними
ступенями свободи
=3n-(
+nоберт)
. (2)
Зв'язки між атомами в
молекулі, наприклад, води Н2О
при кімнатних температурах можна вважати
жорсткими, тому що при таких температурах
теплової енергії замало для збурення
коливань між атомами. При високих
температурах такі збурення можуть
відбуватися і зв'язки стануть коливальними
ступенями свободи. Якщо система є
лінійною, то в (2)
.
Наявність зв'язків зменшує число ступенів свободи на їх кількість.
Незалежні параметри q1, q2, ..., qs, які задають положення системи тіл із s ступенями свободи, називаються узагальненими координатами.
2.10.Центральний удар двох куль
Приймається, що дві кулі рухаються по горизонтальній прямій, тобто їх потенціальна енергія взаємодії із Землею під час співударяння не змінюється, а кінетична енергія перетворюється у потенціальну енергію деформації. Надалі пружні сили деформації розштовхують кулі і при цьому можливі такі випадки
потенціальна енергія деформації перетворюється у кінетичну енергію повністю - абсолютно пружний удар,
кінетична енергія куль повністю перетворюється у внутрішню енергію - абсолютно не пружний удар,
потенціальна енергія деформації перетворюється у кінетичну енергію - частково пружний удар.
Розглянемо докладніше ці випадки.
2.10.1.Центральний абсолютно пружний удар двох куль.
Нехай
дві кулі з масами m1
та m2
перед співударянням рухаються
горизонтально із швидкостями
та
.
Їх енергія складається з кінетичної
та
відповідно.
Після співударяння кулі знову будуть
рухатися горизонтально із швидкостямиU1
та U2,
маючи кінетичну енергію
та
відповідно. Запишемо рівняння збереження
імпульсу та енергії
,
(1)
.
(2)
Проведемо ряд очевидних послідовних перетворень цих рівнянь
,
(3)
.
(4)
Розділивши ліві та праві частини (3) та (4), маємо:
,
(5)
або
.
(6)
Вираз (6)
визначає, що відносні швидкості тіл до
і після удару однакові. Підставимо
з (5) у
(1) і послідовними перетвореннями
знайдемо
,
(7)
.
(8)
Знайдемо з (7-8) швидкості тіл після удару, коли V2=0 і m2 > m1
,
.
В цьому випадку перша куля відскочить від другої у протилежному напрямку.