- •1.Культура як історичний феномен.
- •3.Культурні процеси на території України в добу палеоліту.
- •4,Трипільська культура.
- •6.Культура кочових спільнот (Кімерійці, Скіфи, Сармати).
- •5. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •7.Культура східних слов'ян в період Київської Русі
- •8. Хрещення Русі та вплив християнства на розвиток культури.
- •9. Культурні перетворення доби Ярослава Мудрого.
- •10. Література Київської Русі.
- •11. Мистецтво та архітектура Київської Русі.
- •12. Культура Галицько-Волинської держави.
- •13. Впливи європейського Відродження і поширення ідей гуманізму в Україні (XV -середина XVII ст.).
- •14. Освіта та наукові знання в XV - середині XVII ст.
- •15. Становлення українського книгодрукування.
- •17. Архітектура України литовсько-польської доби (XIV - середина XVII ст.)
- •19. Культурний феномен українського бароко (XVII - XVIII ст.).
- •20. Освіта та наука в Україні другої половини XVII - XVIII ст.
- •23. Архітектура в Україні другої половини XVII - XVIII ст.
- •24. Мистецтво в Україні другої половини XVII - XVIII ст.
- •25. Театр і музика в Україні другої половини XVII - XVIII ст.
- •28. Освіта та наука в Україні XIX ст
- •29,30 Література в 19 ст.
- •32, 33. Український театр в XIX ст.
- •36. Культура Західної України в XIX ст.
- •38. Розвиток культури на початку XX ст. (1900 - 1917 рр.)
- •39. Культурні перетворення доби Української революції (1917 - 1920 рр.)
- •43. Наступ сталінізму на українську культуру в 1930-х рр.
- •41. Культурне будівництво в 1920-х - на початку 1930-х рр.
- •44. Культура Західної України в першій половині XX ст.
- •45. Культура України в роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.)
- •46. Культурне життя України в 1950-х - середині 1960-х рр.
- •48. Культурне і духовне життя доби „застою" (середина 1960-х - середина 1980-х рр.)
- •50. Культура Незалежної України.
- •21 Культура України у другій половині XVII-xvііi ст.
- •31. Творчість та культурне значення т. Г. Шевченка(1814-1861).
- •37. Творчість та культурне значення і. Я. Франко(1856, с. Нагуєвичі, 1916,).
- •27. Творчість та культурне значення г. С. Сковороди(1722-1794)
- •26. Культура Правобережної України в другій половині XVII - XVIII ст.
- •35. Український живопис XIX ст.
- •42. Українська література 1920 - 30-х рр.
- •47. Українська література 1960 - 80-х рр.
- •49. Культурне та духовне життя українців в еміграції.
- •2.Методологічні засади вивчення української культури.
- •18. Мистецтво литовсько-польської доби (XIV - середина XVII ст.).
- •22. Козацькі літописи (с.Величка, г.Грабянки, Самовидця)
- •34. Модерн в українській архітектурі XIX ст.
29,30 Література в 19 ст.
В історію світової культури XIX ст. увійшло як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики. Саме в цей час з'явилися твори, що становлять дорогоцінне надбання духовної культури всього людства.
Аналізуючи розвиток культури за цей період, передусім варто зазначити, що на нього вплинули значні світоглядні та соціальні зміни. Поглиблювалася наукова революція, набирала оберти капіталізація суспільства, посилювалися демократичні процеси в політичному житті. Бурхливий розвиток більшості європейських країн сприяв поширенню прогресивних ідей. Історія людства бачилась як цілісний висхідний процес, на вершині якого знаходилися цивілізовані країни Заходу. Пріоритет західної європейської культури не підлягав сумніву. Філософи та історики першої половини XIX ст. прагнули з'ясувати закономірності різних періодів світової історії, намагалися перекинути місток між минулим, сучасним і майбутнім, використати так звані об'єктивні закони історії для розбудови нового, "досконалого", суспільства.
Розквіт національних культур був зумовлений зміцненням національних держав. У свою чергу, утворення регіональних літератур та мистецтва було покликано до життя схожістю соціально-економічних умов, світогляду, ідеології, поглиблення зв'язків між народами. Зростання міжнародного культурного обміну відбувалося завдяки стрімкому розвитку світових економічних контактів, удосконаленню засобів комунікації.
Література і мистецтво Європи проникає в країни Азії та Африки, поширюється й зворотний культурний вплив. Так, Гете створює "Західно-східний диван", стверджуючи тим самим новий поетичний стиль, а "Східні мотиви" В. Гюго відкрили добу романтизму у французькій поезії. Без "Східних поем" важко уявити творчість видатного англійського поета Д. Байро-на. Орієнталістські сюжети, що були притаманні німецьким романтикам (Шлегель, Гауф, Рюккерт, Платен), вплинули на формування французького романтичного живопису (Делакруа, Шассеріо).
Розвиток культури в Європі XIX ст. був пов'язаний із протиборством і послідовною зміною трьох художніх напрямів — класицизму, романтизму, реалізму.
На рубежі XVIII та XIX ст. в європейській культурі складається новий тип класицизму, який відрізнявся за своїм змістом та ідейною спрямованістю від класицизму Буало, Корнеля, Расіна, Пуссена. Мистецтво класицизму доби буржуазних революцій було вже виразно раціоналістичним. Воно передбачало наявність чітких критеріїв величного та низького, прекрасного та потворного.
Майже одночасно з новим класицизмом виник, розвинувся інший напрям — романтизм. Романтизм як система ідейно-художніх принципів, що протистояли класицизму, домінував у культурному житті Європи в першій третині XIX ст. Різні суспільні верстви відчували на цей час певне розчарування наслідками антифеодальних революцій.
Хоча історія реалізму як художнього методу розпочинається ще за доби Відродження, відсутність чіткої естетичної програми довго не давала йому змоги оформитися в окремий напрям культурного життя, і лише в другій половині XIX ст. реалізм поступово завойовує міцні позиції в літературі, Одне з провідних завдань реалізму — виявити типовий взаємозв'язок характерів та життєвих обставин. Герої реалістичних творів були не просто носіями якоїсь однієї пристрасті, як це було властиво, наприклад, героям класичного мистецтва, не поодиноким романтичним бунтарям. Це — живі люди, які діяли за реальних типових обставин, породжених самою дійсністю.
Натуралізм (від франц. — природа) склався в останній третині XIX ст. Він прагнув до об'єктивного, точного і безпосереднього зображення реальності, людського характеру. Особлива увага зверталася на навколишнє середовище, що в більшості випадків розумілось як безпосереднє побутове оточення людини.
Символізм спричинив значний вплив на розвиток культури наступного, XX ст., зокрема на мистецтво сюрреалізму та експресіонізму.
Поява наприкінці XIX — на початку XX ст. якісно нових культурних течій, що відрізнялися як від романтично-гуманістичної традиції, започаткованої ще за доби Ренесансу, так і від раціоналістичного та реалістичного підходу до проблем людської життєдіяльності, поширення у філософії ірраціоналістичних, а в мистецтві декадентських (від фр. сіесасіепсе — занепад) настроїв були передвістям глибокої кризи, яка переслідує культуру протягом усього XX ст., розпочинаючи з першої світової війни і закінчуючи сьогоденням.