46. Культурне життя України в 1950-х - середині 1960-х рр.

Після смерті Й. Сталіна (1953 р.) у суспільному житті народів СРСР відбуваються якісні зміни. Розпочинається процес десталінізації. Біля керма партії, а отже, й держави став М.С. Хрущов.

Реабілітація в'язнів сталінських концтаборів". Раніше вилучені з бібліотек книготорговельної мережі твори репресованих повільно поверталися до читача.

У 1950—60-х pp. українська література поповнюється талановитими творами В. Симоненка, І. Драча, Д. Павличка, Л. Костенко.

"Відлига" в культурі і духовній сфері, як і в інших галузях суспільного життя, була переповнена суперечностями, продиктованими прагненням М. Хрущова та його оточення щось змінити, не зачепивши основ тоталітарної держави. Тому лібералізація суспільства супроводжувалася гоніннями на діячів культури і мистецтва, критика сталінщини співіснувала з посиленням ідеологічного наступу, реформування економіки й обіцянки комуністичного майбутнього поєднувалися з адміністративно-командними методами управління суспільно-політичним, у тому числі й духовним, життям, процвітанням партійно-державної бюрократії.

Паростки національно-культурного відродження, викликані "відлигою", загрожували існуючій політичній системі, панівній ідеології, тому тиск на творчу інтелігенцію набирав нових форм і масштабів. Це призвело до ресталінізації й стагнації суспільства, але не могло знищити духовний потенціал народу, прогресивні тенденції культурно-історичного розвитку.

48. Культурне і духовне життя доби „застою" (середина 1960-х - середина 1980-х рр.)

У 1970 -першій половині 1980-х рр... культура України продовжувалась розвиватись в атмосфері впливу на життя суспільства. Провідним науковим центром в Україні в ці роки була Академія наук УРСР на чолі з Б.Патоном. В Інституті математичної фізики АН УРСР діяла школа математичної фізики на чолі з М.Боголюбовим. Але в розвитку точних наук були і нерозв'язні проблеми, в першу чергу з вини керівництва України, яке обмежувало обмін науковою інформацією.

В українській літературі тих років порушувалися теми революції і Великої Вітчизняної війни. Водночас з'являлися і неординарні твори. Проміж них -романи "Собор" О.Гончара.

Виникли проблеми й у розвитку мистецтва. Були суворо заборонені до постановки п'єси, які викривали недоліки існуючого ладу. Український театр дедалі більше втрачав свою національну особливість. З нього все більше витіснялась українська мова. Лише Львівський театр був українським. Але все ж уславили себе академічні театри імені І.Франка в в Києві, ім... Т.Шевченка у Харкові, ім. М.Заньковецької у Львові. Славу українському театру принесли Д.Гнатюк, А.Соловяненко, Б.Ступка, А.Роговцева, В.Дольський та інші актори і співаки.

В музичному мистецтві в ті роки плідно працювали Г.Майборода, В.Губаренко, І.Шамо, С.Сабодаш та інші. Але стало помітним і зниження інтересу до національної музики...Та все ж традиції береже й до сьогодення Державний заслужений академічний національний хор ім... Г.Верьовки, Державна академічна капела "Думка" та інші. В образотворчому мистецтві того часу занадто багато місця посідали образ Леніна, тема народу -творця. Відомими стали твори М.Божія, М.Дерегуса, В.Касіяна, С.Шипки. Але були й художники -новатори, твори яких просто знищувались (А.Рибачук, В.Мельниченко, І.Гончар).

У 70-х рр... схвалення глядачів здобули фільми вітчизняної кінематографії, як "В бій йдуть тільки "старики" та "Ати -бати йшли солдати" геніального режисера та актора Л.Бикова, "Тривожний місяць вересень" Л.Осики та "Вавилон -ХХ" І.Миколайчука.

Зміни в системі освіти посилили процес русифікації. Діяла інструкція Міністерства освіти УРСР про вивчення української мови учнями за згоди батьків. Зменшилась кількість україномовних шкіл (особливо в східних регіонах).

Ідеологізація та русифікація у 1970-1980-х рр. негативно вплинула на розвиток культури України. Незважаючи на певні успіхи і досягнення, українська культура перебувала у стадії застою, як і все радянське суспільство в цілому.