Практичне заняття №7 Тема 1. Основи кримінального права (2 год.)

1. Кримінальний закон.

2. Поняття, види і склад злочину.

3. Стадії вчинення злочину.

4. Співучасть у вчиненні злочину.

5. Кримінальне покарання та його види.

Основні поняття: кримінальне право, злочин, склад злочину, стадії вчинення злочину, співучасть у злочині, кримінальна відповідальність, осудність особи, необхідна оборона, крайня необхідність, амністія, помилування. Судимість, примусові заходи медичного характеру, примусові заходи виховного характеру.

Термінологічний словник:

Злочин – передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння ( дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Склад злочину– сукупність передбачених книмінальним кодексом ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.

Стадії вчинення злочину– етапи готування і здійснення навмисного злочину.

Кримінальна відповідальність– один із видів юридичної відповідальності, правовий наслідок вчиненого злочину, який полягає у застосуванні до винної особи заходів державного примусу у формікримінального покарання.

Теми рефератів:

1. Перспективи реформування кримінального законодавства в Україні.

2. Скасування смертної кари в Україні.

Методичні вказівки:

Кримінальне право являє собою одну з історично найдавніших і найважливіших галузей права, нормами якої регулюються суспільні відносини, пов’язані зі злочином і покаранням. Із врахуванням загальної мети курсу “Основи права”, в даній темі основна увага під час аудиторних занять приділяється питанням Загальної частини кримінального права (загальні положення і поняття, що застосовуються до злочинів усіх видів). Ознайомлення з Особливою частиною галузі, в якій визначаються конкретні види злочинів і встановлюються покарання за їх вчинення, передбачається в режимі самостійної роботи.

Перше питання теми складається з двох частин: вступної, в якій подається загальна характеристика поняття галузі, її принципів і джерел. Друга – основна частина питання – передбачає розгляд структури нині чинного Кримінального кодексу України та його дії у часі, просторі і щодо кола осіб. Слід звернути увагу на відмінність у будові статей Загальної і Особливої частин КК, з’ясувати зміст принципу територіальності і принципу громадянства, що характеризують дію КК, а також визначити поняття “зворотна сила закону”.

Друге питання присвячене вивченню одного з центральних понять кримінального права – поняття злочину як передбаченого кримінальним законом (протиправного), суспільно-небезпечного, винного, караного діяння (дії чи бездіяльності). Кожну з ознак злочину необхідно охарактеризувати окремо.

На увагу заслуговує перелік об’єктів, які охороняються кримінальним законом і класифікація яких може бути використана для поділу злочинів на групи і види. Доцільно виявити й інші критерії, за якими класифікуються злочини, серед яких обов’язковому розгляду підлягає виділення груп злочинів за ознакою ступеня їх суспільної небезпеки (особливо тяжкі, тяжкі, менш тяжкі та злочини, що не становлять великої суспільної небезпеки).

Питання про склад злочину має особливу практичну значущість, оскільки наявність у поведінці особи складу злочину є необхідною і достатньою підставою притягнення її до кримінальної відповідальності. Склад злочину становлять чотири групи ознак (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона). Кожна з цих груп є обов’язковим елементом складу злочину, включає обов’язкові та факультативні ознаки і тому потребує окремого детального вивчення. Необхідно звернути особливу увагу на: нетотожність понять ”об’єкт”, “предмет”, “знаряддя” злочину; зміст поняття “неосудність”; класифікацію форм вини.

На самостійне опрацювання виноситься питання про обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння. До них належать: необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця. З метою кращого засвоєння матеріалу цього питання Вам рекомендується після ознайомлення з характеристикою кожної з перелічених вище обставин скласти їх порівняльну таблицю з використанням декількох критеріїв порівняння.

Питання про стадії вчинення злочину як етапи розвитку навмисного злочину включає такі необхідні аспекти: поняття стадії злочину; перелік стадій злочину (готування до злочину, замах на злочин, закінчений злочин), характеристика кожної з них і взаємозв’язку між ними; характеристика добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Слід звернути увагу на відмінність між злочинами з формальним і матеріальним складом та на розмежування добровільної відмови, діяльного каяття та явки з повинною.

Наступне питання – співучасть у злочині - має відправною точкою визначення співучасті. Необхідно врахувати те, що співучасть матиме місце лише за умови наявності у осіб, які спільно скоюють злочин, усіх ознак суб’єкта злочину і умисного характеру дій кожного співучасника. Обов’язковими аспектами цього питання теми є поділ співучасті на види залежно від ступеня стійкості суб’єктивного зв’язку між співучасниками, а також характеристика ролей, які виконують співучасники. Слід приділити увагу і розмежуванню співучасті у злочині та причетності до злочину у формі переховування і недонесення.

В останньому питанні теми в якості обов’язкових для опрацювання потрібно виділити такі аспекти: поняття кримінального покарання; мета покарання (згідно зі ст. 22 КК України); види покарань. Слід звернути увагу на те, що передбачені кримінальним законом види покарань становлять систему покарань і поділяються на основні, додаткові та змішані.

Використовуючи рекомендовані підручники й посібники з кримінального права, потрібно враховувати останні законодавчі зміни щодо системи покарань, а саме – скасування смертної кари; введення нового виду покарання – довічного позбавлення волі. Факультативним елементом даного питання теми є призначення покарання при вчиненні особою декількох злочинів.