24. Становлення нової моделі соціально економчних відносин у 1648 р.

Нова модель соціально – економічних відносин в Україні- селяни, козаки і міщани добилися ліквідації фільварково – панщиної системи господарства. Великого та середнього феодального землеволодіння, кріпацтва, різни форм феодальної залежності. Були завойовані особиста свобода, право власності на землю і сільськогосподарські угідя. Право вступу до козацького стану. Католицькі і магнатські землі перейшли у власність держави. Зросло землеволодіня церков, встановлюється гетьманське і старшинське землеволодіння, завершується формування козацького землеволодіння.Тобто право володіння землею надавалося за умови відбування власним коштом військової повиності. В протилежному випадку козаки втрачали право перебувати у складі козацького стану. Відбуваються зміни в соц. структурі суспільства: ліквідовано стан великих і середніх землевласників. Козацька старшина переймає на себе функції національної еліти,в результаті ліквідації польської шляхти. Повідну роль в містах стали відігравати Українці. Впродовж 1648 р. у цих містах відбулося переобрання війтів, бурмистрів, райців, лавників та інших посадовців Законодавчими документами залишились Литовський статути і звичаєве право. В містах залишалося Магдебурзьке право.

25.Зовнішня політика б.Хмельницького влітку й восени 1648 р.

12 червня Б.Хмельницьким було відправлене до Варшави посольство, яке отримало інструкцію домагатися скасування «Ординації» 1638 р., збільшення козацького реєстру до 12 тис., права самим обирати старшину, повернення православним захоплених Уніатами церков тощо. Уряд і сейм відхилили помірковані прохання Війська Запорозького. Створена для переговорів із Б. Хмельницьким. комісія, відповідно до інструкції, уповноважувалася укласти з ним договір на умовах Кумейківської, Переяславської чи Куруківської угод, погодившись на 8-тисячний реєстр, а також не допустити виділення Війську Запорозькому територіального уділу. Проте переговорний процес зірвався, Й ПОНОВИЛИСЯ ВОЄННІ дії. Після здобутої 23 вересня 1648 р. перемоги під Пилявцями гетьман продовжив похід, але не з метою виборення самостійності України, а для зведення на трон короля, спроможного реформувати державний устрій Речі Посполитої у такий спосіб, щоб Україна (щонайменше в складі Київського, Чернігівського, Брацлавського, Волинського і Подільського воєводств) отримала статус її державного суб'єкта. .Б. Хмельницький вирішив підтримати кандидатуру брата Владислава IV Яна Казимира, пов'язуючи з ним надію на реалізацію задуму. Відповідно, відправлене 15 листопада посольство до Варшави мало клопотатися про задоволення скромних вимог: не порушувати прав православної церкви, ліквідувати унію, амністувати учасників боротьби, збільшити реєстр до 12 тис. Ураховуючи необхідність припинення воєнних дій, Б. Хмельницький та більшість старшин пішли на укладення 21 листопада перемир'я з новообраним королем, але при цьому припустилися фатального дипломатичного прорахунку, погодившись відвести армію з визволених західних і центральних земель, які знову було окуповано польськими підрозділами. Стосунки з Портою. Відразу після смерті ( на початку червня 1648 року) короля Речі Посполитої Владислава ІV гетьман Б. Хмельницький відправив дипломатичне посольство до Стамбула. Це посольство мало просити у султана “прийняти його (Б. Хмельницького) під свою оборону і надати допомогу проти поляків”. Вже влітку 1648 р. між Османською імперією та українським гетьманом було укладено угоду сюзеренно-васального типу. Для ведення переговорів козацьким посольством відправлено полковника Филона Джалалія (восени 1648 р. той вдруге відправився до Туреччини) в напрямку отримання османської протекції. Як засвідчують джерела, в обмін на заступництво султана Б. Хмельницький повинен був виплачувати данину на зразок Молдавського й Волоського князівств, надавати в разі потреби посильну військову допомогу Порті, давати “рабів” на турецькі галери, а також передати у пряме підпорядкування Османській імперії Кам'янець-Подільський.