Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняттю „корпорація”. Наведіть основні ознаки корпорацій.

2. Що визначають поняття „корпоративні права” й „номінальна вартість капіталу”?

3. Вкажіть права, які надають прості та привілейовані акції їх власникам.

4. Які визначаються типи фінансових ринків?

5. Дайте характеристику первинних фінансових інструментів.

6. Які похідні фінансові інструменти функціонують на фінансових ринках?

Тема 2. Ризик і ставка доходу

1. Сутність і види ризику. Оцінка ризику

2. Вплив ризику на ставку доходу

Література:

1. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – К: Молодь, 1997. – 998 с.

2. Грідчіна М.В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика). – К: МАУП, 2002. – 232 с.

3. Ли Ч.Ф. Финансы корпораций: теория, методы и практика. – М: ИНФА-М, 2000. – 686 с.

4. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання - К.: КНЕУ, 2003 -533 с.

1. Сутність і види ризику. Оцінка ризику.

З ризиками фізичні та юридичні особи зустрічаються як на побутовому рівні, так і при здійсненні господарської діяльності. Як економічна категорія ризик виник з появою товарно-грошових відносин.

Ризик, як фінансова категорія, - це ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом.

Основними критеріями ризику можна назвати:

• ризик повинен бути можливим;

• ризик повинен мати випадковий характер;

• випадковість ризику повинна співвідноситись з певною сукупністю споріднених об’єктів;

• факт реалізації ризику невідомий у часі і просторі;

• наслідки реалізації ризику повинні бути об’єктивно виміряні й оцінені.

До причин виникнення фінансових ризиків відносять наступні:

1. слабка і нестабільна економіка країни;

2. суттєві коливання обмінних курсів валюти;

3. державне регулювання банківської облікової ставки;

4. інфляція;

5. політичні фактори;

6. економічна криза;

7. конкурентна боротьба;

8. зниження цін на світовому ринку;

9. незадовільне керівництво фінансовою політикою підприємства;

10. підвищення витрат на підприємстві.

Ризики класифікуються за наступними ознаками..

1. За сферою виникнення:

• внутрішній ризик – ризик, який залежить від діяльності корпорації;

• зовнішній ризик – ризик, який не залежить від діяльності корпорації.

2. За можливістю усунення:

• систематичний (ринковий) – характерний для всіх учасників фінансової діяльності і всіх видів фінансових операцій. Виникає при зміні окремих стадій економічного розвитку країни, зміні кон’юнктури фінансового ринку, інших аналогічних випадках, на які корпорація не може вплинути (процентний ризик, інфляційний ризик, податковий ризик);

• несистематичний (специфічний) – притаманний окремим напрямкам фінансової діяльності і характеру фінансових операцій конкретної корпорації. Може бути пов’язаний з некваліфікованим фінансовим менеджментом, неефективною структурою активів і капіталу, схильність до ризикових “агресивних” операцій, недооцінкою бізнес-партнерів та іншими аналогічними факторами, негативним наслідкам яких можна запобігти за рахунок ефективного управління фінансовими ризиками.

3. За рівнем фінансових витрат:

• відсутність ризиків, а відповідно і витрат (інвестування коштів у державні короткострокові облігації, хеджування);

• допустимий ризик – загроза повної або часткової втрати прибутку від реалізації того чи іншого фінансового проекту або від фінансової діяльності корпорації в цілому;

• критичний ризик – загроза втрат в розмірі понесених витрат на здійснення конкретної фінансової угоди або виду фінансової діяльності;

• катастрофічний ризик – загроза втрати всього власного капіталу або його частини.

4. За тривалістю впливу:

• постійний фінансовий ризик – ризик, обумовлений дією постійних факторів (знаходження у певному географічному районі або у визначеній галузі економіки);

• тимчасовий фінансовий ризик – ризик, який виникає періодично і зустрічається лише на окремих етапах здійснення фінансової операції або фінансової діяльності (інфляційний, інвестиційний ризики).

5. За можливістю передбачення:

• прогнозований – ризики, поява якого є наслідком циклічного розвитку економіки, зміни кон’юнктури фінансового ринку, передбаченого розвитку конкуренції тощо;

• не прогнозований.

6. За видами ризиків:

• ризик зміни законодавства. Нові законодавчі акти, а також численні зміни, що вносяться до вже існуючих, часом ставлять під загрозу саме існування корпорації, а в більшості випадків спонукають корпорацію до додаткових витрат;

• ризик неплатоспроможності – неможливість швидкого здійснення розрахунків через тимчасову відсутність високоліквідних активів у необхідній кількості;

• інвестиційний ризик – ймовірність виникнення фінансових втрат в процесі здійснення інвестиційної діяльності корпорації. Поділяється на ризик фінансового інвестування та ризик реального інвестування (залежить від інвестиційного клімату у країні, фінансового стану підприємства-емітента тощо);

• інфляційний – ризик того, що інфляція за своїми темпами випередить зростання доходів за інвестиціями;

• кредитний ризик – ймовірність того, що партнери - учасники контракту – будуть не здатні виконати договірні зобов’язання як в цілому так і частково;

• депозитний ризик – ймовірність виникнення втрат в результаті неповернення банківськими установами депозитних внесків корпорації;

• податковий ризик – ймовірність втрат, які може понести корпорація в результаті кон’юнктурної зміни податкового законодавства або в результаті помилок, допущених корпорацією при розрахунку податкових платежів;

• валютний ризик – ризик отримання збитків в результаті несприятливих короткострокових або довгострокових коливань курсів валют не міжнародних фінансових ринках;

• процентний ризик – виникає через непередбачені зміни як депозитної, так і кредитної процентної ставки на фінансовому ринку.

Управління фінансовими ризиками є одним з найважливіших функціональних завдань фінансового менеджменту. На практиці цю сферу управління фінансами здебільшого виокремлюють у специфічний напрям діяльності фінансового менеджменту – ризик-менеджмент.

Основна мета управління фінансовими ризиками – мінімізація пов’язаних з ними фінансових втрат.

Однією з основних задач якісного і кількісного аналізів ризику є пошук такого рішення, яке б несло в собі виправданий ризик.

Виправданий ризик - це об'єктивно існуючий елемент, супутній функціонуванню корпорації в умовах ринкової економіки. Характер імовірності економічних рішень може бути виявлений лише за допомогою певних методів аналізу ризиків і їх впливу на діяльність корпорації.

Якісний аналіз є першочерговим і достатньо складним етапом в проведенні загального аналізу ступеня ризику від певного напряму діяльності корпорації. Його головна задача полягає у визначенні чинників і потенційних областей ризику, виявленні напрямів діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик, в ідентифікації всіх можливих видів ризику.

Кількісний аналіз ризику здійснюється з метою чисельного визначення розмірів окремих ризиків, а також величини ризику всього вибраного напряму підприємницької діяльності.

Ризик може визначатися як в абсолютних, так і у відносних величинах. Вимірювання ступеня ризику в абсолютних величинах застосовують при характеристиці окремих видів втрат, а у відносних - при порівнянні прогнозованого рівня втрат з реальним або середнім рівнем.

Якісний аналіз ризику проводиться по декількох основних напрямах.

Суть першого напряму полягає у тому, що проводиться порівняння очікуваних позитивних результатів від вибору конкретного виду підприємницької діяльності з його можливими негативними наслідками. Проблеми цього співвідношення необхідно розглядати на всіх етапах стратегічного і тактичного планування.

Суть другого напряму - проведення якісного аналізу ризиків полягає у тому, що комплексно аналізується вплив рішень, які приймаються корпорацією під час розробки стратегії, детально вивчаються інтереси суб’єктів господарської діяльності. В рамках цього напряму визначаються також ті можливі суб'єкти господарської діяльності, для яких настання певної ризикової події буде вигідне.

Кількісний аналіз ризику є однією з важливих складових процесу ефективного управління корпорацією. Мало знати, який точно ризик впливатиме на корпорацію, важливо кількісно оцінити його. Це необхідно для вибору конкретного напряму діяльності, виходячи з схильності менеджерів корпорації до ризику або з власних пріоритетів.

Найпоширенішими методами кількісної оцінки ступеня ризику є:

• статистичний метод;

• метод аналізу доцільності витрат;

• метод експертних оцінок;

• аналітичний метод;

• метод використовування аналогів;

• аналіз чутливості.