Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lastovenko_O.V._Finansi_korporatsiy.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
619.01 Кб
Скачать

3. Оптимізація бюджету капіталовкладень

Процес оцінки доцільності капіталовкладень та вартість капіталу взаємопов'язані між собою. Ми не зможемо визначити вартість капіталу, доки ми не визначили розмір бюджету капіталовкладень. Ми також не зможемо визначити розмір бюджету капіталовкладень, доки ми не визначили вартість капіталу. Тому, як буде розглянуто у цьому питанні, вартість капіталу та бюджет капіталовкладень повинні бути визначені водночас.

При звичайних обставинах процес оцінки доцільності капіталовкладень є застосуванням класичного економічного принципу: корпорація буде експансувати свою діяльність до точки, де її граничні прибутки дорівнюють граничним витратам. Однак, за деяких інших обставин корпорація не може відхилитись від цього принципу та поставити абсолютний ліміт на розмір свого бюджету капіталовкладень. Це визначається як нормування капіталовкладень.

Встановлення оптимального бюджету капіталовкладень на практиці здійснюється за наступними кроками.

Крок 1. Віце-президент з фінансів отримує справді переконливу інформацію щодо положення інвестиційних можливостей від директора, відповідального за процес оцінки доцільності капіталовкладень, та оцінку граничної вартості капіталу від казначея. Ці дві функції потім з'єднуються для отримання приблизного значення граничної вартості капіталу корпорації.

Крок 2.Графік граничної вартості капіталу корпорації знижується або збільшується для кожного відділу з метою відображення структури капіталу відділу та характеристик ризику.

Крок 3. Кожний проект у межах відділу класифікується в одну з трьох груп: високого ризику, середнього ризику та низького ризику.

Крок 4,Потім визначаємо чиста теперішня вартість (ЧТВ) кожного проекту, використовуючи вартість його капіталу, скоригованого на ризик. Оптимальний бюджет капіталовкладень складається з усіх незалежних проектів з позитивними ЧТВ, скоригованими на ризик, плюс взаємно виключні проекти з найбільшою позитивною ЧТВ, скоригованою на ризик.

Ці кроки припускають, що проекти, що реалізуються, мають в середньому однакову боргову спроможність та характеристики ризику, а отже, й однакову середньозважену вартість капіталу, як і існуючі активи корпорації. Якщо це не правильно, тоді гранична вартість капіталу корпорації, що визначена в кроці 1, буде неправильною. Тому вона має бути скоригована. Однак, при будь-яких помилках виміру та невизначеності, притаманних всій вартості капіталу (процесу оцінки доцільності капіталовкладень), було б нереалістично продовжувати процес коригування довго.

Цей процес може бути точним, якщо це гарантують дані. Досліджувана процедура не змушує компанію приділяти увагу до кожного відносного ризику проекту, ризику його в межах відділів, та до зв'язку між сукупною сумою збільшеного капіталу й вартістю цього капіталу. Далі ця процедура змушує корпорацію коригувати свій бюджет капіталовкладень для відображення умов, що склалися на ринку капіталу. Якщо зростає вартість боргу та власного капіталу, цей факт знайде відображення у вартості капіталу, що використовується для оцінки проектів. Проекти будуть схвалені, якщо граничні вартості капіталу низькі і навпаки.