3. Сутність і форми лізингу

Лізинг приймає три форми: продаж і зворотна оренда; поточна оренда і прямий фінансовий лізинг, або оренди капіталу.

У рамках продажу і зворотної оренди компанія, яка володіє землею, будівлями та обладнанням, продає власність і одноча­сно виконує угоду, щоб орендувати власність назад через певний період. Покупцем може бути страхова компанія, коме­рційний банк, спеціалізована лізингова компанія або навіть індивідуальний інвестор. План продажу і зворотної оренди є альтернативою одержання заставної позики.

Компанія, що продає власність, або орендар, негайно отримує гроші за купівлю через покупця, або орендодавця. Одночасно компанія продавець підтримує використання власності саме тоді, коли вона за­боргувала і заставила власність, щоб забезпечити одержання пози­ки. Відмітимо, що у рамках ство­рення заставної позики фінансова установа могла б нормально отри­мувати серії рівних сплат, достат­ніх тільки для того, щоб амортизу­вати позику, поки забезпечується особлива ставка обігу кредитору за випущеним балансом. У рамках реор­ганізації продажу і зворотної оренди орендні сплати здійснюються таким же шляхом. Сплати відбуваються так, щоб забезпечити особливий рівень обігу за випущеними інвестиціями.

Поточні оренди, що іноді називаються орендними об­слуговуваннями, забезпечують і фінансування, і збереження. Компанія "IBM" є одною з перших, що застосувала поточний орендний контракт. І комп'ютери, і офісні копіювальні машини, разом з автомобілями та дорогами є первинними типами включеного до контракту обладнання. Звичайно, ці оренди вимагають від орендодавця збереження і обслуговування орендованого обладнан­ня. Тому величина витрат на це входить до орендних сплат.

Ще однією важливою характеристикою поточних оренд є тон факт, що вони регулярно непов­ністю амортизуються. Іншими сло­вами, сплати, що необхідні у рам­ках орендного контракту, є недостатні, щоб покрити повну вартість облад­нання. Однак, орендний контракт записується на значно коротший період, ніж очікувана економічна експлуатація орендованого обладнання.

Характерною рисою поточних оренд є те, що вони постійно вміщують пункт про анулювання умови, який дає орендарю право відмінити оренду до того, як закінчиться строк дії основної угоди. Це важливе рішення для орендаря. Воно означає, що обладнання може бути поверненим, якщо во­но занадто застаріло за технологічними вимогами і тоді, коли в ньому біль­ше немає потреби у зв'язку зі спадом у бізнесі орендаря.

Фінансові оренди, що іноді називають орендами капіталу, відрізняються від поточних оренд за трьома ознаками: 1) вони не забезпечують збереження і обслуговування майна; 2) вони не анулюються і 3) вони цілком амортизуються (тобто, орендар отримує орендні сплати, які дорівнюють повній ціні орендного майна плюс обіг за інвестиціями). В організації типової фінансової оренди фірма, що буде ви­користовувати обладнання (орендар), вибере особливі пункти, в яких вона обумовить і обговорить з виробником ціну і підходящі строки. Фірма-користувач потім обговорює терміни з лізинговою компанією і коли строки будуть остаточно встановлені, сторони домовляються про те, щоб купити орендодавцю обладнання у виробника або дистриб'ютора. Коли обладнання буде куплено, фірма-користувач почне виконувати орендну угоду.

Фінансові оренди схожі з орга­нізаціями продажу і зворотної оренди. Головна відмінність їх по­лягає у тому, що орендоване обла­днання є новим і орендодавець купує його у виробника або дистриб'ю­тора замість того, щоб купувати його у користувача-орендаря. Продаж і зворотна оренда можуть, таким чином, бути представлені як спеціальний тип фінансової оренди.