Контрольні питання:

1. Що являє собою балансовий курс простих акцій?

2. Яким чином визначається ринковий курс акцій?

3. Дайте характеристику фінансовому кредиту як формі фінансування корпорації.

4. Які переваги та недоліки фінансування корпорацій шляхом емісії облігацій?

Тема 10. Гібридне фінансування

1. Сутність і форми гібридного фінансування

2. Переваги та недоліки привілейованих акцій

3. Сутність і форми лізингу

4. Опціон як тип похідного цінного паперу

Література:

1. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – К: Молодь, 1997. – 998 с.

2. Грідчіна М.В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика). – К: МАУП, 2002. – 232 с.

3. Ли Ч.Ф. Финансы корпораций: теория, методы и практика. – М: ИНФА-М, 2000. – 686 с.

4. Карелин В.С. Финансы корпораций. - М: Издательско-торговая корпорация «Дашков и КС», 2005. – 620 с.

1. Сутність і форми гібридного фінансування

Фінансування корпорацій може здійснюватися шляхом створення й розширення власного капіталу, а також за допомогою зовнішніх джерел )зобов’язань).

У зарубіжній практиці відзначені форми фінансування знайшли прояву як у чистому вигляді, так і у комбінованих формах, які поєднують формування капіталу за рахунок власних та зовнішніх джерел. Ці форми мають риси фінансування, що належать до власних джерел або можуть бути прирівняні до власних, та зовнішніх джерел.

Відзначені форми фінансування з одного боку дають інвесторам можливість частково володіти корпорацією, однак в той же час обмежують права на управління оскільки за своїм змістом в певному ступеню належать до зовнішніх зобов’язань.

Створення капіталу корпорації може також відбуватися за рахунок використання запозичених ресурсів, які з часом стають власністю компанії.

До фінансових інструментів, якими може маніпулювати корпорація належать похідні інструменти (деривативи), які не є цінними паперами, але дають права на здійснення операцій з цінними паперами, тобто можливість отримати доход або майнові права.

Таким чином у фінансовому менеджменті визначено поняття „гібридне фінансування”. Таке фінансування має відзначені змішані особливості.

До форм гібридного фінансування належать привілейовані акції, лізинг та похідні фінансові інструменти.

2. Переваги та недоліки привілейованих акцій

Привілейовані акції є гібридом. Природа гібриду привілейованих акцій стає очевидною, коли ми спробуємо класифікувати їх у відношенні до облігацій і звичайних акцій. Подібна облігаціям, привілейовані акції мають номінальну вартість і фіксовану суму дивідендів.

Фінансові аналітики іноді розглядають привілейовані акції як борго­ве зобов'язання. Однак, привілейовані акціонери мають прі­оритет над звичайними акціонерами у відношенні до прибутків і активів. Таким чином, дивіденди за привілейованими акціями мають сплачуватися до того, як вони можуть бути сплачені за звичайними акціями і у випадку банкрутства вимоги привілейованих акціонерів задовольняються ще до то­го, як звичайні акціонери щось одержать. Щоб посилити ці характеристи­ки, більшість привілейованих акцій мають потреби покриття, подібні тим, що і за облігаціями. Ці обмеження лімітують величину привілейованої акції, що може використовувати компанія, і вони також потребують мінімального рівня нероз­поділених прибутків до того, як можуть бути сплачені звичайні дивіденди.

Розрізняють такі категорії привілейованих акцій.

1. Привілейовані акції з фіксованими дивідендами. Пере­важні права на одержання дивідендів обмежуються заздалегідь визначеною процентною ставкою, наприклад 10 %. Згідно з цим методом після виплати дивідендів привілейованим акціонерам та формування резервів прибуток корпорації розподіляється між звичайними акціонерами. На практиці може статися так, що ди­віденди на прості акції перевищуватимуть дивіденди на привіле­йовані акції. У такому разі статутом може бути передбачено об­мін привілейованих акцій на звичайні або власникам привілейо­ваних акцій може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.

2. Привілейовані акції з мінімальним фіксованим дивіден­дом та додатковими бонусами. Умовами випуску таких привілейованих акцій можуть бути передбачені мінімальні дивіденди, які виплачуються в обов'язковому порядку, а за наявності доста­тнього прибутку — ще й додаткові дивіденди.

3. Кумулятивні привілейовані акції — категорія акцій, за якими, у разі невиплати товариством дивідендів передбачається їх накопичення. Умовами емісії цих акцій встановлюються поря­док накопичення дивідендів і строки їх виплати. Якщо за резуль­татами року у корпорації немає можливості виплачувати диві­денди, то власникам кумулятивних акцій вони нараховуються, а виплачуються в роки з достатнім рівнем прибутку.

Використовуючи привілейовані акції, корпорація може фіксувати свої фінансові витрати і, таким чином, зберегти більше потенційних майбутніх доходів для існуючих звичайних акціонерів. Також наба­гато краще компанія уникає контролю за розподілом з боку нових інвесторів завдя­ки продажу, насамперед, привілейованих акцій, а не звичайних.

В зазначених цінних паперах фінансовий менеджер повинен враховувати і точку зору інвестора. Іноді трапляється, що привілейовані акції мають так багато недоліків і для того, хто випускає, і для інвестора, що могли б ніколи не випускатися. Незважаючи на це, привілейовані акції випускається в належним чином обґрунтованих сумах. Вони забезпечують інвесторів надійнішим доходом, ніж звичайні акція.

Головний недолік привілейованих акцій з точки зору інвестора в тому, що хоча привілейовані акціонери несуть певний ризик, обіг таких акцій обмежений.