Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

констпекты лекций / 3109_Upravl_nnya_malim_b_znesom_pdf_staryy_v_o

.pdf
Скачиваний:
26
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.14 Mб
Скачать

38

розвиток демократичних інститутів. Сучасна демократія - підкреслює В.М. Паламарчук, - це насамперед середній клас, а розвинена демократична країна - це держава середнього класу.

Отже, середній клас - це базовий прошарок суспільства, який визначає його соціально-економічний прогрес, на нього спирається (базується) економічна система та її політична надбудова, саме цей прошарок визначає характер та рівень виробництва, за ним визначається добробут нації. Середній клас - це та верства населення, яка від проблем виживання переходить до проблем накопичення. Цій верстві населення є що втратити під час усіляких потрясінь, тому середній клас не зацікавлений у революційних потрясіннях суспільного устрою, він більше всіх зацікавлений у соціально-політичній стабільності.

Слід зазначити, що процес формування середнього класу в Україні відбувається дуже повільно. Головною причиною цього є слабка підтримка малого підприємництва органами державної влади, місцевого самоврядування, про що, зокрема, йшлося на засіданні Ради регіонів при Президентові України, яке відбулося 18 червня 1998 року. Замість створення сприятливого режиму діє міцний бюрократичний та податковий прес, який привчає людей викручуватися зі складних ситуацій, перетворює потенційних «середніх» із законослухняних на їхню пряму протилежність.

Тому сьогодні нечисленна верства середнього класу в Україні на жаль, ще не є соціально однорідною «масою», не сформувалися її єдина мета, мораль, інтереси. До того ж частина наукових працівників, інженерів, лікарів, педагогів, військових, на жаль, переходять до верстви безробітних. Тому без дійової підтримки, втручання держави до процесу формування середнього класу цей процес може занадто затягтися.

Таким чином, подальший процес формування середнього класу безпосередньо пов'язаний із процесом створення сприятливих правових, економічних та організаційних умов розвитку малого підприємництва, яке є визначальним фактором не лише формування, а ж подальшого розвитку середнього класу.

9.3. Соціально-економічні аспекти «тінізації» малого бізнесу

Надзвичайно актуальною, складною та великомасштабною проблемою, яка пов'язана з економічною й соціальною безпекою України і потребує як правового, так і економічного та соціального державного регулювання, є розвиток тіньової економіки.

Тіньова економіка - це економічна діяльність суб'єктів господарювання (фізичних і юридичних осіб), яка не враховується, не контролюється й не оподатковується державою і (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.

Усі види тіньової економічної діяльності можна поділити на три блоки (рис. 9.1):

39

Тіньова економічна діяльність

«Неформальна економіка»

Легальне (нерегламен-товане державою) виробництво товарів і

-Виробництво у домашніх господарствах

-Надання послуг на непостійній основі

-Здавання квартир, гаражів тощо в оренду

-невеликі підробітки тощо

«Підпільна економіка»

Порушення в межах дозволеної економічної

діяльності

-Нелегальне

виробництво офіційно дозволених товарів (послуг)

-Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів у межах офіційної економіки

-Валютно-фінансові

та фондові

«Незаконна економіка»

Здійснення заборонених видів діяльності

-Кримінальний промисел (наркотики, військова зброя, проституція тощо)

-Розкрадання

-Шахрайство

-Рекет

-Корупція

Рис. 9.1. Структура тіньової економічної діяльності суб'єктів малого бізнесу

Поряд із «позитивними», вимушеними обмеженнями й вимогами (збереження життя і здоров'я членів суспільства; збереження матеріальних і культурних цінностей; захист цілісності та інтересі» держави; створення умов для соціальної стабільності й економічного розвитку суспільства; формування систем державного управління соціально-економічними процесами тощо) є також надмірні вимоги й обмеження (посилення оподаткування, надмірна регламентація економічної діяльності, адміністративні бар'єри щодо здійснення підприємницької діяльності тощо).

Основні причини порушень державних вимог і обмежень:

недосконалість законодавчої бази, яка регламентує підприємницьку діяльність (її складність, безсистемність і суперечливість);

низька ефективність системи державного управління, помилковість (некомплексність) програм, які реалізує держава;

економічна вигода від порушень регламентації та обмежень;

силовий державний і недержавний примус;

антисоціальні форми задоволення своїх потреб і попит на аморальні й соціально негативні товари та послуги (наркоманія, проституція і т. ін.) тощо.

Основними причинами, які сприяють посиленню і зростанню тіньового сектору економіки на сучасному етапі, можна вважати:

брак стабільного й збалансованого законодавства, яке б регламентувало економічну діяльність, правовий нігілізм влади і населення країни;

недосконалість системи обліку та звітності (у деяких випадках її немає зовсім);

40

потужний податковий прес;

відсутність інвестиційної альтернативи тіньовим капіталам;

безконтрольне зростання кількості кримінальних структур і безкарність їхньої діяльності, інтеграцію організованої злочинності з суб'єктами економічної діяльності, пасивну згоду держави на легалізацію кримінальних авторитетів, у тому числі й у суспільно-політичному житті;

незахищеність громадян і підприємств від посягання злочинних формувань, встановлення контролю за їхньою діяльністю з боку цих структур;

адміністративні бар'єри, правову незахищеність суб'єктів економічної діяльності від зловживань, утисків, протидії та вимагань з боку чиновників державного апарату на всіх його рівнях;

втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, які лежать в основі поваги до приватної власності, кодексу підприємницької та робітничої честі тощо.

Соціально-політичними причинам живучості тіньової економіки певною мірою є: по-перше, повна нестабільність політичної обстановки; по-друге, недооцінка суспільної небезпеки існування тіньової економіки; по-третє, неадекватність форм і методів діяльності правоохоронних органів у зв'язку з якісними змінами в тіньовій економіці, зокрема в економічній злочинності.

Для протидії тіньовій економічній діяльності малого підприємництва, її локалізації та легалізації треба розробити й реалізувати комплекс заходів, в основі яких мають лежати глибока лібералізація та оптимізація економічного режиму, впровадження лише позитивних, об'єктивно вимушених обмежень і вимог з боку держави. Розв’язання цього складного завдання, на нашу думку, має зосереджуватися на таких основних напрямах.

По-перше, створення відповідної законодавчої бази, а саме:

прийняття пакета законодавчих актів, які б посилювали захист приватної власності, комерційної та банківської таємниці, забезпечували правову захищеність.

По-друге, розв'язання питань організаційно-нормативного забезпечення,

насамперед:

ухвалення і реалізація програми легалізації тіньових капіталів некримінального походження, включно з гарантіями амністії для капіталів, повернутих із-за кордону;

зосередження роботи правоохоронного апарату на локалізацію організованої злочинності та кримінальних промислів, а також на захисті власності, економічних прав і життя підприємців та громадян.

По-третє, врахування соціально-психологічних факторів, і в першу чергу:

розробка, а головне - реалізація, більш чіткої ідеології у проведенні необхідних правових, організаційних та економічних, заходів протидії тіньовій економічній діяльності;

проведення необхідних заходів, спрямованих на формування відповідної громадської думки щодо тіньової економічної діяльності;

створення за рахунок державного фінансування мобільні науково-практичних груп (центри, лабораторії) для дослідження тіньової економіки, оцінки її масштабів та шляхів її обмеження тощо.

Реалізація цих та інших заходів дасть змогу певною мірою обмежити (локалізувати) тіньову економічну діяльність, повернути бодай найменш криміногенну частину тіньової економіки в річище нормального розвитку. Все це значною мірою сприятиме активізації виробничої діяльності суб'єктів малого підприємництва і, відповідно, - сприятиме процесу формування фінансових ресурсів малого підприємництва та ефективного використання їх, формуватиме імідж нашої держави в очах світового співтовариства, позитивно впливатиме на потік іноземних інвестицій, конче необхідних для структурної перебудови господарського комплексу.

41

9.4. Організаційно-економічний механізм дерегулювання і підтримки малого

бізнесу в Україні

42

Висновки

Розвиток малого бізнесу України перебуває на початковому етапі становлення, яки є своєрідною політичною та соціально-економічною межею між недалеким надто складним минулим і безумовно прогресивним майбутнім щодо розвитку підприємницької діяльності.

Малий бізнес в Україні є саме тим об’єктом економічних реформ, який акумулює в собі соціальну енергію молодого середнього класу суспільства, що зароджується в Україні, і разом з тим, успадковує великі традиції господарської та підприємницької культури дожовтневої України. На жаль, якоїсь цілеспрямованої, дійової державної політики щодо формування середнього класу як соціальної бази реформованого суспільства в Україні поки, що не розроблено.

Формування державної політики відбувається на тлі глибокої соціально-економічної кризи, яка, на жаль, негативно відбивається на макроекономічних показниках малого підприємництва, сприяє подальшій тінізації цього сектору економіки.

До основних видів тіньової економічної діяльності належать:

легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг («неформальна економіка»);

порушення в межах дозволеної економічної діяльності («підпільна економіка»);

здійснення заборонених видів діяльності («незаконна економіка»).

Проблеми розвитку малого підприємництва, легалізації його тіньового сектору, не може бути розв'язані враз. Зміни в цілому його місця та ролі в Україні будуть залежати від успіхів трансформації системи соціально-економічних відносин - формування ринкової інфраструктури та відповідного економічного клімату, зміни відношення до малого підприємництва владних структур та населення.

Питання для самоперевірки

1.Для чого розраховуються інтегровані показники розвитку малого бізнесу за регіонами та країни в цілому.

2.Хто належить до середнього класу?

3.Яким чином розвиток малого бізнесу сприятиме формуванню середнього класу

вкраїні?

4.Дайте визначення поняттю «тіньова економіка».

5.Перелічите види тіньової економічної діяльності та наведіть приклади діяльності до кожного із видів.

6.Що є основними причинами тіньової діяльності малого бізнесу?

7.Які заходи сприятимуть детінізації господарської діяльності малого бізнесу?

43

Список використаної літератури

Основна:

1.Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – 3-тє вид., стер. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2005. – 302 с.

2.Долгальова О.В. Регулятивна роль держави у сфері малого бізнесу. Монографія. / Під редакцієї д.е.н., проф. Поважного О.С. – Донецьк: ТОВ «РВК» ПРОМО», 2005. – 376 с.

3.Колено И.В., Чернобай А.В. Управление малым бизнесом: Учебное пособие. – Макеевка: ДонГАСА, 2002. – 188 с.

4.Основы предпринимательской деятельности / Под редакцией Осипова Ю.М. – М.,

1992.

5.Друкер П. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения: Пер. с англ. М. Котельниковой. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1998. – 288 с.

6.Дэн Штайнхофф, Джон Берджес. Основы управления малым бизнесом: Пер. с англ. – М.: «Издательство БИНОМ», 1997. – 496 с.

7.Уткин Э.А. Управление фирмой. – М.: Акалис, 1996. – 516 с.

8.Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. – М.: БГИ, 1992. – 352 с.

9.Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 р. № 2063-III.

10.Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03 липня 1998 р. №727/98.

Допоміжна:

11.Анискин Ю.П. Организация и управление малым бізнесом: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 160 с.: ил.

12.Баженов Ю.К., Баженов А.Ю. Малое предпринимательство: практическое руководство по организации и ведению малого бизнеса. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1999,

-104 с.

13.Внешнеэкономический толковый словарь / Под ред.. И.П. Фаминского. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 512 с. – (Библиотека словарей „ИНФРА-М”).

14.Воротіна Л.І., Воротін В.Є., Мартинюк Л.А., Черняк Т.В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: Навч. посібник / За ред. Л.І. Воротіної. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 307с.

44

15.Говорушко Т.А., Тимченко О.І. Малий бізнес. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 200 с.

16.Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.

17.Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 (із змінами і доповненнями).

18.Закон України „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” ВВР, 2001, № 7, ст. 35.

19.Закон України „Про лізинг”, ВВР, 1998, N 16, ст.68.

20.Закон України „Про об’єднання громадян”, ВВР, 1992, N 34, ст.504.

21.Закон України „Про підприємництво” від 7 лютого 1991 року Мі 698-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 272.

22.Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року № 1576ХП // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.

23.Как работают японские предприятия / Под ред. Я. Мондена и др. – М.: Экономика, 1989. – 262 с.

24.Киллен К. Вопросы управления. – М.: Экономика, 1981. – 199 с.

25.Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № ЗО. –

Ст. 141.

26.Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. –

257 с.

27.Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 148-149.

28.Муравьев А.И., Игнатьев А.М., Крутик А.Б. Малый бізнес: экономика, организация, финансы / А.И. Муравьев, А.М. Игнатьев, А.Б. Крутик: Учеб пособие для вузов. – 2-е узд., перераб. и доп. – СПб.: „Издательский дом „Бізнес-пресса”. 1999. – 608 с.

29.Про порядок ліцензування підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року № 1020 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 16 липня.

30.Про порядок ліцензування підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року № 1020 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 16 липня.

31.Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 740 // Урядовий кур’єр.

1998. – 2 червня.

45

32.Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – 2-е изд., испр. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 479 с.

33.Регіональна стратегія розвитку малого і середнього бізнесу в Донецькій області до 2010 року / Донецька обласна державна адміністрація. Міністерство Міжнародного Розвитку Великобританії. Проект “Соціально-економічне відродження Донбасу”. Донецьк, 2006 р. – 29 с.

34.Сівков В.С. Розвиток і розміщення малого підприємництва. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 124 с.

35.Тормоса Ю.Г. Ціни і цінова політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 122

с.

36.Указ Президента України „Про державну підтримку малого підприємництва” № 456/98 від 12 травня 1998 р.

37.Цены и ценообразование. Под ред. В.Е. Есипова: Учебник для вузов. 3-е изд. – СПб: Издательство «Питер», 1999. – 464 с.

38.Шевцова Н.В. Розвиток підприємництва у місті Донецьк // Всеукраинский информационно-аналитический вестник „Бизнес-время”. – 2006. – С.4-5.

39.Шкварчук Л.О. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник. 2-ге вид., виправл. – К.: Кондор, 2004.- 214 с.

40.Экономический справочник руководителя предприятия / Сост.: С.В. Рыжиков, В.Г. Золотогоров, В.С. Рыжиков – Ростов н/Д: узд-во „Фенікс”, 2000. – 320 с.

Електронні джерела:

41.Роль малого бізнесу в регіональному соціально-економічному розвитку http://www.academia.org.ua/index.php?p_id=79&id=39.

42.www.donetskstat.gov.ua - Експрес-доповідь: “Малий бізнес міст та районів Донецької області у 2005 році” від 19.05.2006 р. № 04/3-29.

43.www.donetskstat.gov.ua - Регіональна програма розвитку малого підприємництва в Донецькій області на 2007-2008 роки.