констпекты лекций / 3109_Upravl_nnya_malim_b_znesom_pdf_staryy_v_o

101

пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу). Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 %, - розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. У разі порушення вимог, установлених ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727», платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України. Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %;

податку на прибуток підприємств;

податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб — суб'єктів малого підприємництва);

плати (податку) за землю;

збору на спеціальне використання природних ресурсів;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

102

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»;

збору на обов'язкове соціальне страхування.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію. Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків зі споживачами. Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України. Дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727» не поширюється на:

суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у частині придбання спеціального патенту;

довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 %;

фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Детальна порівняльна характеристика спрощеної системи оподаткування з іншими альтернативними системами оподаткування із зазначенням їх переваг та недоліків наведено у таблиці 1.

8.3. Спеціальний торговий патент

Спеціальний торговий патент як альтернативний спосіб оподаткування передбачений Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96-ВР.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відособленого) підрозділу займатись зазначеними видами підприємницької діяльності.

Використовувати в своїй господарській діяльності спеціальний торговий патент можуть юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з нормами Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, спеціальний торговий патент може бути придбаний суб’єктом підприємницької діяльності, який займається лише двома видами діяльності, - що підлягають патентуванню, - торгівельною діяльністю та діяльністю з надання побутових послуг.

103

Під торговельною діяльністю стосовно патентування розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Суб’єкти малого підприємництва можуть отримати спеціальний торговий патент шляхом подання заявки до органу державної податкової служби за місцезнаходженням цих суб’єктів або їх структурних підрозділів, пункту продажу товарів чи надання побутових послуг.

Вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження об’єкту асортиментного переліку товарів або послуг.

Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів:

на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень;

на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від 30 до 160 гривень;

на території інших населених пунктів - до 80 гривень.

Термін дії торгового патенту становить 12 календарних місяців. Крім звичайного торгового патенту існує також короткостроковий торговий патент, який придбавається для провадження торговельної діяльності протягом обмеженого терміну: проведення виставок, ярмарків, виставок-продажу, разового продажу товарів. Термін дії такого патенту від 1 до 15 днів, вартість 10 грн.

Оплата вартості звичайного торгового патенту провадиться щомісяця до 15 числа місяця, що передує звітному.

Під час придбання торгового патенту суб'єкт підприємництва вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць, на суму, оплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за патент, що підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Суб'єкт підприємництва може здійснити попередню оплату вартості патенту за весь термін його дії.

Суб'єкт підприємництва має право придбати торговий патент на наступні за поточним роки, але не більше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб'єкт підприємництва звільняється від обов'язку довнесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшена вартість торгового патенту.

Якщо торговий патент придбавається не з початку місяця, розмір плати за перший звітний місяць визначається пропорційно кількості календарних днів, починаючи з дати придбання торгового патенту. Датою придбання торгового патенту є дата, що зазначена в ньому.

Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємництва або їхні структурні підрозділи мають право продавати такі види товарів вітчизняного виробництва:

хліб та хлібобулочні вироби;

борошно пшеничне та житнє;

сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна;

молоко та молочні продукти, крім молока та вершків згущених із добавками та

без них;

продукти дитячого харчування;

безалкогольні напої;

морозиво;

яловичина та свинина;

домашня птиця;

яйця;

104

риба;

ягоди та фрукти;

продукти бджільництва, мед. бджолоінвентар і засоби захисту бджіл;

картопля та плодоовочева продукція;

комбікорм для продажу населенню.

Також згідно із Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” суб’єкт підприємницької діяльності має право придбати пільговий торговий патент.

Пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їхнім структурним підрозділам, що реалізують наступні товари вітчизняного виробництва:

1)поштові марки, листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та іншу тару з дерева, паперу чи картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Держкомзв'язку України, і фурнітуру до них;

2)періодичні видання друкарських засобів масової інформації (незалежно від країни походження);

3)проїзні квитки;

4)товари народних промислів (крім антикварних і таких, що становлять культурну цінність відповідно до переліку, визначеного Міністерством культури України;

5)готові лікарські засоби, вітаміни для населення, ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні пасти і порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони та інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни походження);

6)вугілля, брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний та гас скраплений. Торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;

7)мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх походження);

8)насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових і коренеплодів, картоплі (незалежно від країни його походження).

У пільговому торговому патенті обов'язково дається повний перелік товарів, що пропонуються для реалізації.

На пільговий торговий патент мають право суб'єкти підприємництва, що реалізують інвалідам товари повсякденного попиту та продукти харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють продаж періодичних видань друкарських засобів масової інформації, мають право на одержання пільгового патенту для торгівлі супутньою продукцією за таким переліком:

1)друковані книги у твердій або м'якій обкладинці вітчизняного виробництва;

2)книги для розфарбування, ноти, карти географічні або гідрографічні, включаючи атласи, глобуси та топографічні плани, листівки поштові, листівки вітальні;

3)ручки, олівці, інструменти для креслення.

На одержання пільгового торгового патенту мають право також суб'єкти підприємництва, що здійснюють торгівлю на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики і повсякденного вжитку для військових.

Вартість пільгового патенту - 25 грн. на весь термін дії.

Торговий патент незалежно від його виду має бути відкритим та доступним для огляду. Він є чинним на території органу, що видав патент, із який узгоджене місце знаходження структурного підрозділу суб'єкта підприємництва за місцем видачі торгового патенту такому суб'єкту.

Торговий патент, виданий для здійснення роздрібної торгівлі з використанням пересувної торговельної мережі, чинний на території України.

Відповідно до Закону України від 10.02.1998 р. № 102/98-вр «Про внесення змін до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»

105

патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка провадиться суб'єктами підприємницької діяльності або їхніми структурними підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їхніх частинах, так і за їх межами.

Другий вид підприємницької діяльності, яка може здійснюватися за спецпатентом, - надання побутових послуг населенню.

Об'єктом правового регулювання, згідно зі ст. 3-1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, є діяльність з надання побутових послуг, під якими розуміється «діяльність, зв'язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки».

Перелік послуг, що відносяться до побутових і підлягають патентуванню, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. №576, що вступила в силу з дня офіційного опублікування, тобто з 5 травня 1993 р. Усього в Перелік включено 14 груп побутових послуг (табл. 8.1).

У разі порушення законодавства про патентування суб’єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафів.

Штрафи підлягають сплаті у триденний термін. Додатково посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємництва притягаються до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу від 5 до 10 н.м.д.г.

При скоєнні одного з вищезазначених порушень податкові органи зупиняють діяльність таких підприємців. Поновлення такої діяльності можливе тільки від дня сплати штрафу чи дня отримання торгового патенту.

За порушення законодавства про патентування підприємці несуть відповідальність у формі штрафів чи пені. Види порушень та штрафних санкцій наведено у таблиці8.2.

Таблиця 8.2

Види порушень та штрафних санкцій

Дія Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг:

1)підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування;

2)суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:

здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українського товариства сліпих» та «Українського товариства глухих».

Детальна порівняльна характеристика спеціального торгового патенту з іншими альтернативними системами оподаткування із зазначенням їх переваг та недоліків наведено у таблиці 1.

107

8.4. Сплата прибуткового податку у фіксованому розмірі з придбанням патенту

Сплата прибуткового податку у фіксованому розмірі з придбанням патенту (фіксований податок) регламентується Декретом Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 №13-92. Практика застосування цієї системи оподаткування свідчить про її привабливість та прийнятність для більшості громадян-підприємців.

У Декреті вказано, що фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах із такою особою - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує 5-ти;

валовий дохід такої фізичної особи від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, які передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

фізична особа здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів та надання супутніх послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно із законодавством. Доходи такої фізичної особи, отримані від здійснення інших видів підприємницької діяльності оподатковуються у загальному порядку.

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікерогорілчаними та тютюновими виробами.

Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його реєстрації у податкових органах.

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковими органами за місцем реєстрації у податкових органах фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності патенту, в якому зазначаються прізвище та ім'я цієї особи, її ідентифікаційний номер, строк дії патенту, перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, назва органу, що видав патент;

Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену у довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності, перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери, або перелік членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, та їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 календарних місяців або неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов'язаний видати протягом 3-х робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку оформленої належним чином.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування об'єкта торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі якщо платник податку здійснює підприємницьку діяльність із використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір

108

фіксованого податку збільшується на 50 % на кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 % від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту у строки, передбачені для його видачі.

Доходи фізичних осіб, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, що перебувають із ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від обов'язкового обліку доходів та витрат.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають із ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, встановлених відповідно до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», податку на промисел, збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору до Фонду соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають із ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії.

Патент видається на строк від 1 до 12-ти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі якщо протягом строку дії фіксованого патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасований (із його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії, якщо:

за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не включено до патенту. У цьому випадку фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12-ти календарних місяців, наступних за місяцем учинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць на кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту;

платник фіксованого податку, особи, які перебувають із ним у трудових відносинах, чи члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності притягується до відповідальності згідно із законодавством України.

За умови використання 15-відсоткової ставки податку згідно з Декретом КМУ «Про прибутковий податок із громадян» від 13.02.98 р. № 129/98 оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;

матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи та утримані

109

податки за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України.

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, — 25 % суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку, підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку, або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній указується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. У разі припинення існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів включається до складу декларації за наслідками такого календарного року, яка подається податковому органу у строки, визначені законом.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм допомагають члени сім'ї, які спільно з ними проживають, оподатковуваний дохід розподіляють між собою за угодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру, пропорційного кількості громадян, які беруть участь у підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.

Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації.

Детальна порівняльна характеристика фіксованого податку з іншими альтернативними системами оподаткування із зазначенням їх переваг та недоліків наведено у таблиці 1.

8.5. Фіксований сільськогосподарський податок

Фіксований сільськогосподарський податок (далі ФСН) регламентується Законом України „Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998 року N 320-XIV. Він єдиний серед альтернативних систем оподаткування, який включений до переліку загальнодержавних податків і зборів, що міститься в статті 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на прибуток підприємств;

110

плати (податку) за землю;

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного

бюджету;

плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

збору за спеціальне водокористування.

Платниками ФСН можуть бути особи зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється на:

усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;

особу, створену шляхом перетворення.

Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за власною ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації.

Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за рішенням податкового органу, якщо:

а) така особа підпадає під регулювання норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

б) така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.

Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.

Не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» або зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються