13. Класифікація перетинів магістральних вулиць і доріг
Вузли перетинів магістральних вулиць і доріг, як критичні пункти транспортної мережі, впливають на пропускну спроможність магістральних вулиць і доріг міста.
Під час проектування магістральної вулично-дорожньої мережі розглядаються не окремі вузли, а всю систему міських транспортних перетинів.
Транспортні перетини, включаючи примикання і розгалуження вулиць і доріг, класифікуються:
за категоріями магістральних вулиць і доріг, що перетинаються;
за прийнятою організацією руху на них (безперервний або регульований);
за кількісними показниками пропускної спроможності (число смуг руху, ширина тощо).
Вулиці і дороги безперервного руху повинні мати перетини з іншими вулицями тільки в різних рівнях, а регульованого руху в тому випадку, якщо сумарна інтенсивність транспортних потоків на під'їздах до вузла більше 6000 авт./год. або інтенсивності одного з лівих поворотів більше 600 авт./год. На інших вулицях і дорогах вузли влаштовуються в одному рівні.
Відстані між вузлами в двох рівнях приймаються:
- на вулицях і дорогах безперервного руху – 800 – 1200 м (у центральних зонах міст не менше 600 м)
- на вулицях і дорогах регульованого руху (в межах сельбищної території) – 500 – 1500 м, в одному рівні – 300 – 800 м.
Схема вузла визначається залежно від сукупності місцевих умов, можливостей геометричного зображення перетину або примикання на плані даної ділянки, прийнятої організації лівоповоротного руху і необхідної розрахункової швидкості на перетині, залежної від радіусу повороту.
Деякі приклади сучасних схем транспортних розв’язок наведені на рисунку 9. 12. Відомі наступні основні схеми вузлів: «конюшинові», кільцеві, петельні, ромбоподібні, лінійні і комбіновані.
Рис. 9.12. Найпоширеніші типи перетинів і примикань магістральних вулиць і доріг у різних рівнях.
14. Вулиці і дороги місцевого значення
Вулиці і дороги місцевого значення складають основу планувальної структури житлових, промислових і комунально-складських районів, громадських центрів, зон відпочинку.
Житлові вулиці забезпечують транспортний зв'язок мікрорайонів, міжмагістральних територій і груп житлових кварталів з магістральними вулицями районного значення. Уздовж них розміщуються житлова забудова, громадські центри і окремі об'єкти торгового і побутового призначення. Житлові вулиці призначені для пропуску легкових і вантажних автомобілів, обслуговуючих район; тут забороняється рух наземного громадського транспорту.
Дороги промислових і комунально-складських районів забезпечують транспортні зв'язки в межах району і з магістральними вулицями районного значення і магістральними дорогами регульованого руху. Призначені переважно для пропуску вантажного руху.
Паркові дороги забезпечують транспортні зв'язки в межах зон відпочинку, території парків і лісопарків і призначені для руху легкового автомобільного транспорту. Допускається рух міського електротранспорту (тролейбус, трамвай). Повністю заборонено рух вантажного і масового пасажирського автомобільного транспорту (рис. 9.13).
Пішохідні вулиці служать для вдосконалення пішохідного руху і поліпшення соціальних, функціональних і естетичних характеристик міського середовища.
Рис. 9.13. Вулиці і дороги місцевого значення: І – житлові вулиці ІІ – дороги промислових і комунально-складських зон; проїзди: III – основні, IV – другорядні